«Самі сідаємо за кермо і працюємо»: аграрій з Кіровоградщини про роботу під час війни

Кіровоградщина вже розпочала посівну кампанію. Проте повномасштабна війна спричинила зростання цін на пальне та вплинула на ефективність роботи в агросекторі. Про особливості цьогорічного процесу та його вплив на майбутній урожай аграрій Олександр Шмалько розповів CBN.

Олександр Шмалько

Вартість обробки гектару зросла вдвічі

За його словами, посівна цього року розпочалася без затримок. У фермера в роботі - соняшник, соя, зернові. Техніка вже працює в полях: частину культур посіяли, інші - ще в процесі. Після кількох складних сезонів цей рік видається спокійнішим, насамперед завдяки вологості ґрунту, якої бракувало останніми роками.

"Загалом цей рік набагато кращий за попередні чотири. Раніше нам бракувало вологи, а на сьогодні в метровому шарі ґрунту вона є, тож маємо надію на гарний урожай", - зазначив Олександр.

Поля навесні, попри однакові культури, потребують різного підходу. Це залежить і від перезимівлі, й від попереднього обробітку. Гнучкість у підході до посівної вже напрацьована, найбільша складність у роботі - це витрати. Ціни зросли настільки, що аграріям довелося змінити підхід до господарювання. Пальне, добрива, запчастини - усе здорожчало і продовжує тиснути на бюджет господарств.

"Усе зросло в ціні удвічі, зокрема й запчастини. Ми закуповуємо їх у магазинах, на базах - ціни різні, але здорожчання суттєве. Якщо раніше десять одиниць товару можна було взяти за тисячу гривень, то зараз це коштуватиме три тисячі й більше. Та найбільші статті витрат - це, звісно, пальне та мінеральні добрива", - говорить фермер.

Він зазначає, що через це вартість обробітку одного гектара також зросла майже вдвічі. Якщо витрати на ріпак можуть сягати близько 30 000 грн за гектар, то на пшеницю - приблизно 15–20 000 грн. Як наслідок, більшість зароблених коштів одразу повертається в обіг, а чистий прибуток залишається мінімальним.

У 2025 році аграрії області залучили понад 3,3 млрд грн за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». На березень 2026 року Кіровоградщина входить у топ-3 регіонів, отримавши 902,2 млн грн кредитних та грантових коштів. Олександр Шмалько зазначає, що кредити допомагають оновлювати техніку, але вони ефективні переважно для тих, хто має майно для застави:

"Якщо в тебе є щось в заставу поставити, то тоді тобі ефективно брати кредити і державну програму. Якісь нові трактори, техніку, комбайни, наприклад, то це вигідно. Ми зараз трошки стоїмо на ногах, але, все одно, якщо брати якусь дороговартісну техніку - треба кредити".

Заміна техніки та брак фахівців

Разом із витратами змінюється і ставлення до техніки. Старі машини поступово відходять у минуле: вони споживають більше пального і частіше ламаються. Сучасна техніка дозволяє виконувати більший обсяг роботи за менший час, хоча її вартість залишається високою, говорить Олександр:

"Ми позбуваємося старої техніки через велику витрату пального та брак механізаторів. Зараз один новий трактор замінює три старі. Звісно, нова або вживана імпортна техніка краща за старі чи маленькі трактори. Мала техніка виправдовує себе лише на ділянках до десяти гектарів. Проблема браку кадрів залишається гострою. Сучасне господарство потребує не просто працівників, а спеціалістів, які розуміються на навігації та цифрових системах. Таких фахівців знайти дедалі складніше. Також ми не завжди вкладаємося в терміни посіву чи обробітку, бо не вистачає людського ресурсу. Щоб підготувати хорошого тракториста, який знає навігацію та комп’ютер, потрібно 2–3 роки. Раніше в нас було 10–15 працівників, а зараз лише 5–6. Увесь обсяг роботи лягає на них. Коли людей бракує - самі сідаємо за кермо і працюємо".

Аграрій зазначає, що вирішальним фактором залишається погода. Посуха призводить до різкого падіння показників врожайності.

"Останні два роки врожаю майже не було через посуху. У нашому районі (Новоукраїнський) опадів не було по 100–110 днів. А соняшнику та кукурудзі для дозрівання якраз потрібен цей час. Замість 90–100 центнерів кукурудза давала 35-50. Кілька років тому ситуація була кращою. Без належного зволоження ніякі підгодівлі та мікродобрива не спрацьовують на 100%", - розповів Олександр.

Щодо захисту рослин - від пестицидів аграрії, звісно ж, не відмовляються. Водночас до цього підходять обережніше, ніж раніше. Використовують лише перевірені та сертифіковані препарати, щоб не ризикувати урожаєм та якістю продукції, каже фермер:

"Ну, використовуємо ми пестициди, зараз не у всіх культурах використовуємо, але ми стараємося брати тільки сертифіковане".

Яка ситуація з прибутковістю

Олександр розповів, що, на сьогоднішній день, серед культур, які дають найбільший результат, залишаються соняшник і кукурудза. Водночас пробують вирощувати сою та горох.

"У нашій зоні прибуткова кукурудза. Зараз почали сіяти горох, побільше сої. Соняшник, це, звісно, на першому місці. Але я потроху відмовляюся від соняшника", - говорить Олександр Шмалько.

Що ж до відкритих даних по області, то станом на 2026 рік найприбутковішою культурою на Кіровоградщині залишається соняшник. Регіон утримує лідерство в Україні за площами його посіву (близько 1 млн 746,6 тис. га). Середня прибутковість становить 30–40% при ринковій ціні близько 30 000 грн за тонну. Також високу рентабельність демонструють озимий ріпак: площі зросли до 32 тис. га через попит на біопаливо та соя: показує зростання завдяки сприятливим умовам експорту. Кукурудза залишається серед лідерів, хоча аграрії експериментують з горохом.

Звісно, попри всі складнощі, аграрії не полишають свою галузь. Олександр розповів, що наразі ситуація щодо погоди та прогнозів стабільна:

"Ну, на сьогоднішній день ми поки ризиків не бачимо. Навіть те, що постраждало, пересівають. В основному вижила пшениця, понад 90%. Сподіваємося, що ріпак зійде, ніби такої критичної ситуації немає. Якщо говорити про ситуацію того року, озима та ячмінь дуже постраждали, не вижили та забилися. Якби ми постійно були в мінусі, ми б уже не працювали. А так тримаємось".