Сільські бібліотеки Кіровоградщини: від книг китайською до культурних осередків

З розвитком технологій суспільство почало надавати перевагу відео- та аудіоконтенту. Водночас книги, газети, різноманітні журнали відійшли на другорядний план. У світлі цього складається враження, що бібліотеки все більше втрачають свою актуальність. Раніше ці установи займалися зберіганням книг та забезпеченням доступу населення до літератури, а у деяких випадках саме там зберігалися архівні документи.

Проте зараз бібліотеки у своїй більшості розширюють функціонал. У великих містах вони перетворилися на культурний простір, де регулярно проводять різноманітні заходи. У світлі цього виникає запитання: як у сучасних умовах працюють бібліотеки у селищах та селах? Журналісту CBN про приклад одного із закладів розповіла завідувачка Центральної бібліотеки селища Приютівка - Наталія Солдатенко, яка з 2006 року працює у цій галузі.

Наталія за освітою вчителька і практична психологиня. Спочатку працювала в Олександрійській районній бібліотечній системі. У 2007 році під час заочного навчання в Уманському державному університеті бібліотекарка стала завідувачкою. Коли Наталія перейшла працювати у Приютівську громаду, то отримала аналогічну посаду у місцевій Центральній бібліотеці.

Полиці з книгами в Центральній бібліотеці селища Приютівка.

Проблеми сільських бібліотек

«От у нас десять бібліотек і на них припадає десять працівників. Але три з них працюють на пів ставки - це Новоселівська, Костянтинівська і Лікарівська бібліотеки. У Березівській бібліотекарка теж працює на пів ставки, але за сумісництвом і методистка, також займається обробкою документів. Тобто сім робітників працюють на повну ставку. Хоча, наприклад, у центральній бібліотеці має бути, здається, як мінімум дві з половиною людини. Тому що тут дуже велике робоче навантаження».

Центральна бібліотека селища Приютівка.

Книги китайською та ромською мовою

«Ми залучаємо книги і тим самим приваблюємо до себе користувачів. Люди є, і вони реальні, не на папері. І чому користувачі? Тому що вони не тільки читачі, а ще й користувачі інтернет-послуг. Також ми проводимо і зустрічі, саме тому люди тягнуться до бібліотеки. Тому я хочу сказати, що люди із нашої когорти не випадають, а навпаки. До нас ще й внутрішньо переміщені особи почали приєднуватися», - розповіла Наталія Солдатенко.

Саме тут варто згадати і про нову роль таких установ у житті громади, оскільки місцеві бібліотеки активно долучають до проведення різноманітних культурних заходів. Як вже зазначила завідувачка, такі події підвищують зацікавленість звичайних людей у тому, щоб завітати до закладів за книгою. Бібліотеки організовують різноманітні тренінги, зустрічі з письменниками та психологами, влаштовують заходи для підтримки внутрішньо переміщених осіб, а також фактично там утворюються центри цифрової освіти.

Книга, написана ромською мовою.

Також не варто забувати, що бібліотеки мають регулярно поповнювати свій книжковий фонд, який станом на зараз у громаді налічує 73 459 примірників. Для цього установи співпрацюють з Обласною універсальною науковою бібліотекою імені Дмитра Чижевського, Національною бібліотекою імені Ярослава Мудрого, благодійними організаціями, а також з книгарнею в Олександрії, для закупівлі нової літератури. Інколи книги до установ потрапляють безпосередньо від читачів, які таким чином вирішили підтримати бібліотечну справу. Проте у цій справі важливі не стільки кількісні показники, скільки якісні, які полягають у різноманітності запропонованої літератури. Пані Наталія наголошує, що бібліотекам громади є що запропонувати:

«Книжкові фонди наших бібліотек, і зокрема центральної, поповнюються галузевою літературою - це прикладні науки, техніка, сільське господарство, суспільні науки і таке інше. Якщо ми беремо книги, які нам надає національна бібліотека Ярослава Мудрого, то ми в основному беремо там галузеву літературу, але із 100% книжок нам 30% дають також художньої літератури. Останнім часом це художня література, яка відтворює реальні події в Україні».

Книга про історію України китайською мовою.

Книжковий фонд дійсно цікавий та різноманітний, включає випуски всесвітньо відомого журналу «Forbes», література китайською та ромською мовами та книга шрифтом Брайля. Також тут можна знайти п’ятнадцятитомний сучасний український словник. Окремо варто згадати і про літературу, написану англійською. Наталія Солдатенко розповіла, що більшість книг цією мовою до них надходять за тематикою повномасштабного вторгнення. Проте складність сприйняття самого тексту викликає не іноземна:

«Нещодавно чоловік взяв цю книгу, а у нас більшість літератури англійською мовою саме про сучасну війну. І дуже швидко повернув. Я питаю: “Що трапилось, Миколо Івановичу?” Він відповів: “Знаєте, Наталіє Василівно, важко дається”. Я питаю: “У чому була складність вашого читання цієї книги?” А він каже: “Саме наповнення тексту дуже складне, адже це сучасна війна”».

Що читають у селах та селищах

Щодо вподобань відвідувачів бібліотеки Наталія зазначила, що їх важко звести до спільного знаменника, оскільки до їхніх закладів ходять користувачі різних вікових категорій. Наприклад, діти полюбляють читати казки та комікси. Молодь частіше звертає свою увагу на сучасну літературу, як українську, так і світову. Особливу популярність має література на історичну тематику. Також завідувачка поділилася побажаннями додати на полиці бібліотеки книги від Андрія Кокотюхи, Макса Кідрука, Світлани Талан, Дарини Гнатко та багатьох інших сучасних письменників, оскільки така література має певну популярність серед читачів.

Збірка поезій «Динамо Харків» Сергія Жадана та збірка оповідань «Лексикон інтимних міст» Юрія Андруховича.

Тож у підсумку можна сказати, що сільські бібліотеки серед проблем мають цілком практичні питання: брак працівників, потребу в ремонтах приміщень, оновлення техніки. Натомість ці установи активно поповнюють власний книжковий фонд, мають хороший потік відвідувачів та проводять цікаві культурні заходи. Тож найважливіша роль таких закладів під час війни – соціальна, оскільки бібліотеки є й місцем для дозвілля та спілкування, що є важливою опорою у наших обставинах.