Шість маловідомих місць для відпочинку на Кіровоградщині

Багато людей попри війну все ж бажають відпочити під час відпустки чи канікул, провести час з друзями, з рідними, а особливо з дітьми, у безпечному місці. Наразі ми не можемо відвідати наші морські курорти, ну а закордонні подорожі навіть для тих, хто може туди потрапити, непрості через довгу дорогу.

Комерційні місця для відпочинку переважно вже знайомі жителям Кіровоградщини, натомість ми підібрали кілька мальовничих куточків, де можна насолодитись красою природи з сім’єю чи наодинці, подалі від сирен та гамору міст.

Морозівський вугільний розріз - одне з незвичайних туристичних місць поблизу Олександрії Кіровоградської області. Ця затоплена територія, на якій раніше добували буре вугілля, зараз не використовується. 

Разом з тим, Морозовський вугільний розріз увійшов в число найцікавіших «сталкерських» об'єктів України - тобто місць, привабливих для екстремального промислового туризму. На цій хвилястій рівнині, серед якої розташований Морозівський вугільний розріз, дуже цікаво спостерігати, як природа забирає назад простір, колись забраний у неї людиною.

На місці розробок родовищ залишилася покинута гірничовидобувна техніка, частина її вже зникла під водою - адже потроху розріз затоплюється. Тут вода піднялася вже більш ніж на двадцять метрів. Бірюзовий колір води вказує на значну глибину водойми та її чистоту.

Кочубеївські штольні (село Ганнівка Петрівської громади, майже під Кривим Рогом) – промисловий об’єкт, який здобув популярність завдяки фільму «Червоний» за романом Андрія Кокотюхи.

З ХІХ століття на Кропивниччині відкрили поклади залізної руди. До її видобутку долучилася родина Кочубеїв – вони були власниками промислового об'єкта. Штольні працювали з 1904 по 1915 рік, а потім закрилися, аж поки у 2016 році цю локацію не обрали для зйомок фільму.

Нині тут збереглися п'ять штолень, у які можна зайти.Загальна довжина всіх підземних ходів складає 250 метрів. Раніше там були декорації, які використовувалися для фільму «Червоний», але їх розібрали місцеві жителі.

Тепер залишилася тільки дерев’яна драбина без багатьох сходинок, якою небезпечно користуватися. Атмосфера у печерах дійсно містична, там можна побачити скелети диких тварин і зустріти летючих мишей.

Лозуватські скелі — геологічна пам'ятка поблизу села Лозуватка, Компаніївської громади, Кіровоградської області. Гранітні скелі знаходяться на схід від Лозуватки, на правому березі річки Інгул. Скелі мають статус заповідних і оголошені геологічною пам'яткою, яка цікава з наукового та естетичного поглядів.

Онуфріївський дендропарк - історичний парк у селищі Онуфріївка на Кіровоградщині; пам'ятка садово-паркового мистецтва XIX століття, один з визначних туристичних об'єктів громади.

Парк розташований у південній частині історичного центру Онуфріївки, в долині річки Омельник. У парку є 3 ставки — Нижній, Селянський та частина Верхнього; також існує система каналів з дамбами та містками на річці. Площа сучасного парку — близько 51,7 га, з них майже половина площі займає Новий парк (на його ставки припадає 22 га території). Тут росте велика кількість видів дерев та кущів; на особливу увагу заслуговує ялівцевий гай.

Каскади — урочище, геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Маловисківської громади Кіровоградської області.

Дослідники припускають, що печери, розташовані зі сторони ставка й затоплені водою, а також величезні пласкі гранітні брили могли виконувати, ще за тисячу років до нової ери, функції скіфського святилища.

Територія урочища «Каскади» – один з небагатьох осередків поширення низки природних водоспадів на теренах Придніпровської височини та рівнинної частини України.

Скіфський сакральний центр Екзампей – особливе місце, оповите міфами та легендами давніх часів. Це кам’яне плато знаходиться на кордоні Кіровоградської та Миколаївської областей, поблизу села Вільні Луки, на висоті 269 метрів й є найвищою точкою правобережних степів, місцем великого духовного та історичного значення.

Ця місцевість була на межі двох некочових, осілих племен Скіфії – з півночі скіфів-орачів, а з півдня – алазонів, й вважалася вузловим пунктом старих торговельних доріг, які, за уявленнями давніх людей, були під захистом богів.

Тут знаходився Омфалос (центр) скіфської землі, а в її центрі – священна кам’яна плита.

Саме тут, як стверджує грецький історик Геродот, скіфський цар Аріант, бажаючи дізнатися кількість населення своєї держави, наказав кожному воїну принести вістря стріли. Виявилося, що підданих у Аріанта надзвичайно багато, й через деякий час волхви збилися з підрахунку, а нові вістря все прибували й прибували, тож цар наказав виплавити з них котел для релігійно-магічних обрядів.

Ще декілька років звозили скіфи в Екзампей наконечники стріл, а волхви додавали їх до котла (скіфи виплавляли котли знизу вгору). Він міг вмістити шістсот амфор й мав шість пальців завтовшки. Ймовірно, розмір священного скіфського казану дещо перебільшений, але це вказує лише на те, що він мав надзвичайно важливе сакральне значення, й сам факт його виникнення є першим на теренах нинішньої України зафіксованим актом підрахунку населення.

Польський Ліс – це заповідне урочище, що знаходиться під охороною Природно-заповідного фонду України. Розташоване воно біля села Овсяниківка у Кропивницькому районі Кіровоградської області. Це унікальна пам’ятка природи, на якій збереглися рідкісні рослини, занесені до Червоної Книги.

Це місце призначене для збереження унікальних рослин. У лісі переважають ясенево-грабові та ясенево-кленові насадження. Тут можна побачити рідкісні види рослин: шоломницю високу та лілію лісову, багаторічну трав’яну рослину й єдиний вид дикорослих лілій в Україні.

Польський ліс – це унікальне місце, яке зберігає незайманий людською діяльністю стан природи. На його території розташовані маленькі джерельця, що утворюють мальовниче лісове озеро, з нього починають свій рух річки Грузька та Інгул.

Як дістатися?

До Морозівського розрізу можна дістатись як власною машиною, так і автобусом, підійде будь-який автобус, який проїжджає через Пантаївку.

Найпростіший спосіб добратися до штолень - на власному авто. Необхідно доїхати до села Ганнівка, з якого ґрунтовою дорогою можна дістатись місця призначення.

Маршрут до скель Лозуватки простий й майже повністю проходить бобринецькою трасою. Лише після Компаніївки треба взяти трохи ліворуч й проїхати вздовж Першотравневки.

Урочище Каскади знаходиться на південь від Злинки, найліпше туди діставатися на автівці.

До села Вільні Луки, поблизу якого знаходиться Скіфський сакральний центр Екзампей, також найпростіше дістатися автомобілем.

До Польського Лісу доїхати можна автобусом зі старого автовокзалу в Кропивницькому, пам'ятка знаходиться поблизу села Овсяниківка, до якого часто ходить громадський транспорт.