Сюрпризи клімату: що несе нам пил з Сахари та чи вродить картопля на Кіровоградщині двічі за рік

Упродовж кількох років жителі Кіровоградщини, як і всієї України, звертають увагу на нетипові кліматичні явища: аномально теплі зими, руді дощі з пустельним пилом, цвітіння квітів на місяць раніше звичного часу. Тож ми вирішили з’ясувати, чи мають такі явища негативний вплив, наскільки вони змінюють наше життя та чи назавжди це.

Журналіст CBN поспілкувався з доценткою кафедри загального землеробства Центральноукраїнського національного технічного університету, кандидаткою географічних наук Ольгою Гелеверою, яка пояснила природу таких явищ.

 
Ольга Гелевера. Фото: соцмережі.

- Чи відповідає нормі те, що початок весни був таким теплим?

- Відбувається потепління. Метеостанція наша 149 років існує, і середньорічні температури у Кропивницькому зросли на півтора градуса. В зимовий та весняний сезон у нас найбільше потепління відбулось. Значно зросли температури у 21 столітті. Березневі температури зросли на 2,3 градуса, у квітні на 2,1 градуса і в травні - на 2,9. Тобто підвищення досить суттєве. Влітку менше.

- Чи це нормальні процеси?

- Такі коливання температур завжди відбувалися. Якщо ми візьмемо територію України, то є такі геологічні свідчення, що тут і льодовики були, і теплі тропічні моря з коралами. Тобто в таких межах були коливання температур, і нічого в цьому дивного немає. Навіть у літописах йдеться, що такі аномальні роки бували навіть в ті часи, описували, як в лютому цвіли сади, пташки плели гнізда, а потім було похолодання, і нічого доброго з того не вийшло. Було й навпаки, так холодно, що пташки замерзали в польоті.

- Чим це можна пояснити?

- Вчені по-різному пояснюють такі явища. Багато з них говорять про антропогенний чинник, парникові гази. Але я притримуюсь трохи іншої думки: що збільшення концентрації цих газів відбулося внаслідок природних чинників, таких як виверження вулканів. Зафіксовано, що виверження величезного вулкана на дні Тихого океану три роки тому підняло дуже велику кількість водяної пари в атмосферу і посилює парниковий ефект. Виверження вулканів може спричиняти й похолодання. Таке було 200 років тому - літо без літа, коли велика кількість пилу вулканічного потрапила в атмосферу. Похолодання взагалі значно гірше впливає на людство, адже це неврожаї, епідемії, хвороби.

- Тож у нас знову можуть бути холодніші сезони?

- Прогнозувати це складно, бо багато чинників впливає, які не можна передбачити. Впливають вулкани, зміна сонячної активності. Ті полярні сяйва, які ми бачили, і можливо ще будемо бачити - це підвищена сонячна активність.

- Полярні сяйва нетипові для нашого регіону, чому вони виникають?

- Нетипові, вони відбуваються в періоди підвищення сонячної активності, взагалі для цього характерні 11-річні цикли, але є й довші цикли. Зокрема кажуть, що така велика сонячна активність спостерігалась ще 500 років тому.

З потеплінням доведеться двічі на рік збирати врожай, чи це міф?

- Через сотні років може таке відбутися, бо колись тут буде тропічний клімат, і в тропічному кліматі можна збирати по два врожаї, але на нашому віку цього не буде, тому це такі суттєві зміни, вони потребують багато сотень років чи навіть тисяч. Але два врожаї на рік, це ж добре, що тут поганого, я завжди кажу, що варто боятись похолодання, бо це значно складніше для людей.

- На Кіровоградщині в останні роки зросли обсяги вирощування соняшника. Це добре чи погано?

- У нас соняшник - основна сільськогосподарська культура. Що позитивного в цьому? Україна понад 15 років тому заборонила вивезення необробленого насіння, і це стимулювало розвиток олійної промисловості. Україна є значним експортером олії, тобто вже готової продукції, чого немає, наприклад, із зерном.

- У нас було забруднення повітря пилом з Сахари. Чи правда, що пил з Африки міг принести до нас якісь хвороби?

- Теоретично можуть бути якісь мікроорганізми на тому пилові, але щоб ще щось було нове, навряд. Постійно такі циркуляції відбуваються, і я не чула, щоб були якісь захворювання після цієї пилової бурі.

- Чому в нас почастішало принесення пилу з пустель?

- Час від часу взагалі відбуваються пилові бурі. З Сахари мільйони тонн пилу й піску здуваються щороку, залежно від напрямку вітру, якщо на північ, то й до нас може долітати. І те саме з узбережжям Каспійського моря. Сприяє цьому відсутність рослинного покриву, для пустель це характерно, але зокрема, навколо Сахари створюють так звану «зелену стіну», тому поблизу таких регіонів треба збільшувати кількість рослинності. Але й у нас в степовій зоні це варто робити. Для цього створюють ґрунтозахисні лісосмуги.

- В чому важливість лісосмуг?

- На жаль, в останні десятиліття їх значно поменшало, колись вони належали колгоспам, і вони створені для захисту сільськогосподарських земель. Вони затримують сніг, перешкоджають пиловим бурям. Але ось їх масово знищували, до цього й додалась війна, бо військові мають позиції в цих лісосмугах, і вони суттєво страждають. І ця небезпека в Україні буде посилюватись.

- Які на Кіровоградщині найзначніші екологічні проблеми?

- У нас декілька проблем. Це давня проблема негативного впливу урановидобувної галузі. Видобуток збільшується на Інгульській та Новокостянтинівській шахтах, і прибутків у них більше, але ці прибутки треба використовувати, щоб захистити прилеглі до шахт території, вкладати у захист населення, але поки цього не робиться.

Хоча є така проста річ, як заліснення санітарної захисної смуги навколо шахт, це нескладно. Я особисто говорю про це вже років 20, але ніхто нічого не робить. Друга величезна проблема - це забруднення вод, у нас суттєво погіршилась ситуація. У 2021 році в 5 разів зросли скиди неочищених вод, тобто 80% води, яка йде з каналізації, з підприємств скидається в річки.

Ну про природно-заповідний фонд, це вже в мирний час можна говорити. Хоча мені нещодавно говорили: «От дорубають чорний ліс, а тоді самі захочуть зробити його Національним природним парком», хіба такого дочекаємось.

Підсумуємо, що про глобальні зміни наразі говорити немає сенсу, адже вони відбуваються повільно, і змінять вже життя наших нащадків. А от про те, яким буде червень цьогоріч прогнозує Український гідрометеорологічний центр. Середня місячна температура повітря передбачається 19-23°, в гірських районах 16-19° тепла, що на 1.5-2° вище норми. Ці зміни є не такими значними, як навесні, тому й великого впливу на наше життя не матимуть.