Від метричної книги до кладовища: як знайти інформацію про свій родовід
Ким були мої родичі? Де вони жили? Чим займалися? Такими питаннями хоча б раз у житті цікавилася кожна людина. Є родини, де відомості про кожного предка зберігають та передають наступним поколінням. Проте, коли окрім імені та дати народження родича нічого невідомо, на допомогу приходять архіви, але мало хто знає як правильно з ними працювати. Тому журналістка CBN дізналася, як поетапно дослідити свій родовід.
Що потрібно знати про дослідження родоводу
Перед тим, як відвідати архів, потрібно зібрати всю відому інформацію про ім’я предка, місце та дату народження або смерті, церкву, в якій його хрестили, де навчався або працював. Ці відомості можуть зберігатися у сімейних документах, також їх можна дізнатися від родичів.
Далі потрібно звернутися до архіву. Це можна зробити трьома шляхами: піти до закладу зі своїм запитом, надіслати його на пошту архіву або самостійно опрацювати онлайн-ресурси, такі як електронні архіви, де зберігаються всі оцифровані документи. Якщо людина хоче працювати з фізичними матеріалами в читальному залі, при першому відвідуванні архіву потрібно обов'язково мати паспорт, щоб заповнити анкету користувача.
Залежно від того, яка інформація відома, в архіві можуть надати метричні (церковні) книги, документи освітніх закладів, медичних установ, Служби національної безпеки України (справи остарбайтерів, репресованих людей), сільських рад, адмінвідділів, райвиконкомів. Працівники закладу можуть допомогти людині розібратися як працювати з архівами, але за нього інформацію не шукатимуть. Для цього є компанії, які надають платні послуги щодо дослідження родоводу.
Якщо в архіві немає певних документів, то вони можуть зберігатися у сільській раді, церкві, музеї, школі населеного пункту, де народився або проживав предок. Також можна опитати місцевих жителів та сходити на кладовище.
Як працювати з архівами в домашніх умовах
Журналістка CBN опрацювала архівні документи на онлайн-ресурсі, щоб дізнатися, які складнощі можуть виникнути в процесі. Вона звернулася до Державного архіву Кіровоградської області та повідомила, що знає лише ім’я та прізвище родича, проте директорка закладу Лілія Маринець розповіла, що без точних відомостей в архіві не зможуть допомогти:
«Дуже багато є таких запитів, наприклад, прошу надати допомогу у пошуках архівної інформації про мого можливого діда, прізвище, ім’я, по батькові, а також його дружину прізвище, ім’я, по батькові невідомо. Припускаю, що вона вони могли проживати, або бути зареєстрованими у місті Новоукраїнка, або прилеглих населених пунктах Кіровоградської області. Ймовірний період його життя - перша половина або середина XX століття. Тут дуже мало пошукових відомостей. Новоукраїнка - це один населений пункт, прилеглі території - це зовсім інші населені пункти».
Тому у родичів авторка тексту зібрала таку інформацію про свого прадідуся: Михайло Мишегроб народився в Єлисаветграді (нині - Кропивницький) 30 вересня 1911 року, хрестили його у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці. На онлайн-ресурсі вона обрала фонд метричних книг цього храму серед фондів дорадянського періоду.
Потім за роками обрала справу. Якщо предок народився в 1911 році, то шукаємо її за цим роком. У нашому випадку це справа 43 «Метрична книга реєстрації актів про народження, шлюб та смерть, 1911-1912 роки, 1 січня 1911 - 30 грудня 1912 року».
Під час пошуків потрібно набратися терпіння, тому що в церковній книзі 224 сторінки, в інших їх може бути більше. Лілія Маринець додала, що складнощі з пошуками можуть виникнути через поганий почерк людини, яка заповнювала метричну книгу, та відсутність документів.
Через певний час пошуків журналістка знайшла свого родича - Михайла Мишегроба. Також є відомості, що його батьки - єлисаветградський міщанин Євфимій Мишегроб та Гликерія Терентієва, православна. Хрещеними батьками прадідуся журналістки були єлисаветградські міщани Стефан Мацієвич та Євгенія Мишегроб.
Дослідження родоводу інколи тривають роками
Лілія Маринець розповіла, що є дослідники, які працюють з архівними документами роками. Так одна жителька Кіровоградщини працювала з архівами близько десяти років. Вона зверталася за документами не лише в обласний архів, а й до закладів в інших містах, тому що деякі метричні книги Кіровоградщини знаходяться в Одеському, Херсонському, Київському або Черкаському архівах. Завдяки своїй наполегливості дослідниця дійшла до періоду Петра І.
Також директорка архіву зазначила, що одна з дослідниць, яка п’ять років працювала над створенням свого родинного дерева, навіть написала книжку про свій рід.
Тож іноді зібрати та знайти в архівах інформацію про свого предка можна за два дні, саме стільки часу витратила журналістка CBN. Але інколи для цього потрібно не лише опрацювати метричні книги або інші документи, а й з’їздити в експедицію. Проте в будь-якому випадку потрібно набратися терпіння та проявити цікавість до дослідження свого родоводу.
Фото: CBN.
