Сліди динозаврів та грамофон Махна: які незвичні експонати зберігають музеї Кіровоградщини
Музей - це місце, де зберігається історія, великі й малі досягнення людства та наші знання про навколишній світ. Проте, для більшості з нас, через шкільні екскурсії ці установи запам’яталися як доволі нудні. Але враження з дитинства можуть бути оманливими. Візьмемо до прикладу Кіровоградщину. На перший погляд може здатися, що у музеях нашого краю немає цікавих експонатів, проте це хибна думка.
Відбиток динозавра та експонати з трагічною історією
Фото: Олександрівський краєзнавчий музей.Про цікаві предмети цього закладу журналісту CBN розповів директор установи Василь Білошапка.
Як він зазначив, у першому залі представлена історія Олександрівщини від найдавніших часів. Тут ви можете ознайомитися з керамікою трипільської культури та давньогрецькими вазами. Також представлені предмети, пов’язані з Богданом Хмельницьким. Це пов’язано з тим, що неподалік Олександрівки розташовується село Бірки, яке колись належало самому гетьману. Через це музей має у своєму фонді кахлі, ядра від гармат та кулі для пістолів. Також тут представлена гиря, виготовлена 1777 року, та багато інших цікавих екземплярів.
У наступних залах ви можете знайти такі експонати, як фотографію першого з’їзду лікарів Київської губернії 1893 року, шмат чавунної рейки 1877 року, величезне різноманіття робіт художників із різних частин країни, предмети 1917-1921 років та багато чого іншого.
Проте серед усіх цих експонатів варто виділити декілька предметів. Перший з них відсилає нас на 65 мільйонів років тому. Саме тоді в атмосферу Землі потрапив метеорит, який розколовся на декілька частин, найбільша з яких впала на території Олександрівщини та утворила кратер діаметром 20-25 км, отримав він назву Бовтиський. Деякі вчені вважають, що саме цей метеорит спричинив вимирання динозаврів. Тож музей має відповідні експонати, і найцікавіший з них - відбиток динозавра на пісковику, знайдений на початку XXI століття.
Фото: Олександрівський краєзнавчий музей.Варто згадати і про рушник, вишитий у 1933 році, з яким пов’язана досить трагічна історія:
«Жителька села Розумівки, Тараска Семенівна Поліщук у 1933 році мала вийти заміж, але її коханий помер з голоду. Зазвичай дівчата вишивали рушники до весілля, і вона почала робити свій. Вишивається рушник з нижньої частини. А коли коханий помер, жінка вирішила таки цей рушник закінчити. На ньому вишитий наступний напис: "Милий, покидаєш мене, смерть не страшна мне, за що сльози ллються, любов дорога"», - розповів Василь Білошапка.
Зазвичай на подібних рушниках зображують двох голубів, які дивляться в сторону один одного, проте у цьому випадку все навпаки - птахи розведені у різні боки. Проте історія Тараски Поліщук на цьому не закінчується, оскільки, як зазначив Василь Білошапка, жінка так і не одружилася та залишилася вірна своєму нареченому.
Рушник із написом-некрологом. Фото: Олександрівський краєзнавчий музей.
У своєму фонді музей також має свідчення ще однієї трагічної історії, яка відбулася в селі Красносілка. Там жив чоловік, який за часів голоду написав листа сестрі у Кривий Ріг. У ньому він описував, що відбувається, як багато людей померло, що він вже лежить і немає кому працювати. Також чоловік дуже просив врятувати його від голоду. Звичайно, лихо не минуло територію, де проживала жінка, проте навіть так сестра вирішила допомогти брату. Поки вона змогла щось зібрати та приїхати, чоловіка вже не стало.
Лист брата до сестри. Фото: Олександрівський краєзнавчий музей.
Монета «Шредінгера» та Гайворонська вузькоколійка
Також досить цікаві експонати можна знайти у Гайворонському краєзнавчому музеї. Сам заклад з'явився відносно нещодавно. Його створення затвердили 29 травня 2005 року. Значна частина фонду новоствореної установи перекочувала з Музею залізничників, який відкрився ще у 50-х роках минулого століття, проте через брак фінансування його закрили. Що ж стосується фонду Гайворонського краєзнавчого музею, то він налічує 2071 предмет, проте активно поповнюється.
Фото: Гайворонський краєзнавчий музей.
Детальніше про предмети, що тут зберігаються, журналісту CBN розповів директор музею Микола Працьовитий.
Заклад представляє відвідувачам три тематичних відділення: мистецьке, етнографічне та історичне. У першому ви можете ознайомитися із роботами митців різного рівня та кваліфікації, як творами заслужених майстрів народної творчості, так і молодих художників. Також у музеї періодично проходять різноманітні мистецькі виставки, зокрема і присвячені загиблим у російсько-українській війні бійцям із Гайворонської громади.
Також є етнографічний відділ, у якому вам покажуть вельми цікаві експонати:
«Цей відділ у нас представлений знаряддями праці та побуту людей, які жили в XIX-XX столітті. І, власне, є колекція вишитих сорочок, де є екземпляри, які належати до початку XX століття, є такі, що до середини XIX століття. Також у нас є ткацький верстат. Представлена офіцерська шинель кінця XVIII-го початку XIX століття», - зазначив директор музею Микола Працьовитий.
Вишиті сорочки. Фото: Гайворонський краєзнавчий музей.
Що стосується історичного відділу, то там ви знайдете відновлену кераміку Трипілля та періоду Хазарського каганату. Також є експонати часів палеоліту, залізного віку, періоду існування скіфів та навіть монети Римської імперії.
Проте навіть серед цих предметів одна з найцікавіших історій Гайворонського краєзнавчого музею пов’язана із конкретним експонатом. Як зазначив директор закладу, у них є відсилання на Ольвійські монети міст Північного Причорномор’я. Тут мова йде про стародавні грецькі міста поліси, які фактично були окремими державами та існували на Півдні сучасної України у проміжку між VII століття до нашої ери та III-IV століття нашої ери.
Потенційно ця монета є неймовірно цінною та стародавньою, проте у багатьох може виникнути питання, що ж тоді означає формулювання «відсилання». Все досить просто, директор закладу зазначив, що він має сумніви стосовно античності цього експонату. Він зазначає, що скоріше за все підробка, виготовлена у набагато пізніший період - у XV-XVI століттях.
Монета з відсиланням на Ольвію. Фото: Гайворонський краєзнавчий музей.
Така підозра обґрунтовується тим, що саме у ті роки популярність набирала нумізматика. Багаті люди хотіли мати у своїх монетних колекціях унікальні предмети та скуповували подібні вироби. Проте для того, щоб дізнатися істину, необхідно запросити відповідного спеціаліста, який надасть свій вердикт. Тут варто зазначити, що ця історія зовсім не знецінює цей експонат, навіть навпаки - надає неперевершеного шарму. Це не просто монета, просякнута історією, це предмет, що ховає у собі нерозв’язану таємницю.
Далі в історичному відділі музею варто звернути уваги на експозицію, присвячену Гайворонській залізниці. Це підприємство є символом населеного пункту. У закладі представлені світлини залізничників, документи, ліхтарі, спеціальні скриньки, знаряддя праці та навіть гайковий ключ, зроблений на заводі Ельворті. Звісно, це не повний перелік, є й інші предмети, які пов’язані зі славнозвісною вузькоколійкою.
Стародавній водогін та грамофон Махна
Наступним закладом, який зацікавив своїми експонатами, став Новоархангельський краєзнавчий музей. Його заснували у 2005 році та розмістили на другому поверсі колишнього кінотеатру «Україна». Зараз фонд музею налічує 5000 експонатів. Про цікаві та особливі експонати, які зберігаються у закладі, журналісту CBN розповів директор установи Юрій Галкін:
«Отже, перший експонат, з якого починається наша екскурсія музеєм, має назву “Про давні часи”. Тут викладені зразки трипільської культури, знайдені у Володимирівці та Небелівці. Раніше ці села належали до Новоархангельського району. Далі - про події часів Київської Русі. Тут представлено матеріали також під прапором Великого князівства Литовського. Розміщені відповідні стенди. Йдеться про битву на Синіх Водах. Здається, у 2012 році її відзначали 650-річчя битви на Синіх Водах, яка, за деякими джерелами, відбулася поблизу села Торговиця, що нині входить до Новоархангельської громади. Тому в музеї присвячено цій битві кілька стендів».
Фото: Новоархангельський краєзнавчий музей.
Також варто згадати і про монети Золотої Орди, шаблю кочівників, та бойову сокиру литовського командира XIV століття, які також зберігаються у Новоархангельському музеї. Битва на Синіх Водах відбулася між литовсько-руським військом та Золотою Ордою.
Проте на цьому цікаві предмети, які зберігаються у музеї, не закінчуються. До прикладу, тут знаходиться секція труб водогону та цегла з середньовічного міста. Також є різноманітні експонати доби козаччини, періоду національно-визвольних змагань 1917-1921 років та часів Другої світової війни.
Фото: Новоархангельський краєзнавчий музей.
Одним із найцікавіших предметів Новоархангельського краєзнавчого музею є корпус грамофона, який належав найвідомішому анархісту за всю історію України - Нестору Махну. Діяльність цього політичного діяча розгорнулася на Півдні України і зачепила територію сучасної Кіровоградщини. Фактичною столицею Нестора Махна стало сучасне місто Гуляйполе, що знаходиться у Запорізькій області. Одним з найбільших досягнень політичного діяча стало створення такої собі махновсько-селянської держави, наскільки це можливо в умовах анархізму.
Корпус грамофона, який належав Нестору Махну. Фото: Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Усе вищезазначене - це тільки маленька частина того, що зберігається у межах нашого краю. Нас оточує багато цікавих речей, про які ми навіть не здогадуємося. Ми мріємо побачити французькі пляжі, італійські виноградники, нідерландські поля з трояндами, німецькі пивні фестивалі та багато інших принад, які пропонують країни світи, але забуваємо про те що в Україні також є багато всього цікавого та незвичайного, інколи буквально поруч.
