Як Європа рятується від спеки (і чому у нас не так)
У відповідь на загрозу екстремальної спеки, що посилюється через глобальне потепління, в Україні та світі впроваджуються різноманітні програми та заходи для охолодження міських просторів. Вони охоплюють як загальнонаціональні стратегії, так і локальні ініціативи – від озеленення міст до створення спеціальних місць для порятунку людей під час теплових хвиль.
Нижче розглянемо ситуацію в Україні, пояснимо поняття cool shelter, наведемо приклади, як європейські країни борються зі спекою та які програми заплановані в Україні. А також – що ж з цим питанням у Кропивницькому.
Програми в Україні для протидії потеплінню в містах
У жовтні 2024 року набув чинності Закон України “Про основні засади державної кліматичної політики”, який вперше визнав адаптацію до зміни клімату ключовим напрямом роботи – до 2026 року мають розробити національну стратегію адаптації до кліматичних змін.
Ще у 2021 році уряд затвердив “Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року”, що передбачає інтеграцію питань адаптації у галузеві політики (енергетика, туризм тощо). В рамках міжнародної ініціативи “Угода мерів” українські громади також зобов’язуються розробляти місцеві плани дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату. На жаль, повномасштабна війна загальмувала виконання багатьох запланованих заходів.
Бювет у Києві. Фото: Борис Корпусенко. Джерело: Вечірній Київ.
Хоча окремої національної програми охолодження міських просторів поки немає, в українських містах запроваджуються локальні ініціативи для боротьби зі спекою. Наприклад, влітку встановлюють спеціальні рамки-розпилювачі води в парках і на вулицях, подекуди діють бювети з безкоштовною прохолодною питною водою.
Окрім того, українські екологічні організації закликають міста збільшувати озеленення: зберігати існуючі великі зелені зони (парки, ліси, ботанічні сади) та висаджувати нові дерева, адже тінь від них і випаровування вологи значно знижують температуру повітря. Такими доступними природними рішеннями можна “точково” охолоджувати міський простір і пом’якшувати ефект міського теплового острова.
Що таке cool shelter (кліматичний прихисток)
Cool shelter (також cooling centre – дослівно “охолоджувальний центр”, іноді вживається термін climate shelter – “кліматичний прихисток”) – це спеціально облаштоване місце, де люди можуть перечекати екстремальну спеку в комфортних умовах. Зазвичай такі прихистки обладнані кондиціонерами або природною тінню, там є доступ до питної води, місця для сидіння і відпочинку, а інколи – чергує медичний персонал.
Biblioteca Montserrat Abelló у Барселоні, яка слугує прихистком від спеки. Фото: barcelona.cat
Cool shelters розгортаються місцевою владою під час сильних теплових хвиль, особливо для вразливих груп населення – літніх людей, безхатченків, маленьких дітей, вагітних, тих, хто має хронічні хвороби чи змушений працювати на спеці. Функцію таких охолоджувальних центрів можуть виконувати бібліотеки, музеї, торгові центри, школи, громадські центри – будь-які будівлі, здатні забезпечити прохолоду і укриття від спеки.
Європейський досвід боротьби зі спекою
Європейські країни, зіштовхнувшись з дедалі частішими тепловими хвилями, впроваджують різноманітні програми та практики для захисту міського населення від спеки. Ось декілька прикладів на державному та муніципальному рівнях.
Італія
Після смертоносної спеки 2003 року Італія однією з перших запустила національний план попередження теплових хвиль. У країні створили Heat Health Watch Warning System, яка діє у 34 найбільших містах і охоплює ~93% людей віком 65+ у цих урбанізованих зонах. Ця система щоденно аналізує прогноз погоди і рівень смертельного ризику від спеки та своєчасно попереджає місцеву владу й медслужби.
Жінка наповнює водою пляшку на площі Святого Петра у Ватикані, 16 липня 2023 року. Фото: AP
На місцях італійські міста реалізують конкретні заходи: Болонья відкрила 7 кліматичних прихистків з кондиціонерами і питною водою для населення, Венеція організувала безкоштовні екскурсії для людей 75+ в кондиціоновані музеї, Рим на час спеки надає людям похилого віку безкоштовний доступ до міських басейнів, Флоренція залучає лікарів, щоб виявляти самотніх та вразливих мешканців і вчасно їм допомагати, а Анкона роздає потребуючим осушувачі повітря для зниження вологості у помешканнях. Такий комплексний підхід – поєднання раннього оповіщення, охолоджувальних центрів та соціальної допомоги – допомагає Італії зменшувати смертність під час аномальної спеки.
Греція
Середземноморська Греція є “гарячою точкою” кліматичних змін і вже зазнає нищівних теплових хвиль, пожеж і посух. Довгий час адаптаційна політика там відставала, але останніми роками країна надолужує згаяне. Розроблена Національна стратегія адаптації (NAS) та зобов’язано 13 регіональних периферій підготувати власні плани з урахуванням місцевої специфіки ризиків. За підтримки ЄС (програма LIFE) Греція реалізує проект AdaptInGR бюджетом €14 млн, що до 2026 року має підготувати 5 пілотних міст до кліматичних викликів.
Наприклад, у місті Лариса в межах AdaptInGR переобладнують шкільні двори: замінюють асфальт на менш теплопоглинальне покриття, встановлюють навіси для тіні, озеленюють територію та використовують “розумні” лавки з сонячними панелями і системою зрошення. Хоча ресурси регіонів обмежені, Греція чітко визначила курс на “кліматичну стійкість” міст, усвідомлюючи, що в майбутньому їй загрожують ще гарячіші літа.
Цьогоріч на початку липня у Греції через аномальну спеку, яка сягнула 44 градусів, Уряд заборонив фізичну роботу на відкритому повітрі в найбільш спекотні години, а роботодавців зобов’язали забезпечити дистанційну роботу там, де це можливо. За порушення штрафуватимуть на 2000 євро за кожного співробітника.
Люди охолоджуються у фонтанах в Мадриді. Фото: AFP/Thomas Coex
Іспанія
У Барселоні функціонує розгалужена мережа з близько 400 кліматичних притулків, що включає бібліотеки, культурні центри, школи, парки та громадські зони — більшість жителів мають доступ до такого притулку в межах 10‑хвилинної прогулянки. У Валенсії у 2024–2025 роках створили першу мережу з 10 офіційних притулків, доступних під час теплового попередження — в обладнаних кондиціюванням просторих зонах міською владою (кондиціонер, сидіння, вода, туалет).
Франція
Уряд Франції запроваджує щорічний національний Plan Canicule — систему реагування на теплові хвилі, активну з початку літа до осені. Цей план передбачає чотири рівні попередження (зелений, жовтий, помаранчевий, червоний), кожен з яких запускає чіткі заходи: попередження населення, інформаційні кампанії, мобілізацію соціальних служб, відкриття громадських будівель як просторів прохолоди та реєстр уразливих людей, яких регулярно перевіряють. Також обмежують роботу офіційних установ. Навіть на Ейфелеву вежу пускають лише на перші поверхи в особливо спекотні дні. Згідно з даними, після впровадження Plan Canicule смертність під час спеки знизилась майже на 87 % порівняно з 2003 роком.
Як допомагають пережити спекотне літо в Кропивницькому
Щоб дізнатися це, ми направили запит до департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради, в якому попросили уточнити інформацію про відповідні програми, підхід до озеленення, зокрема висадження чи збереження дерев з густими кронами та водночас стійкими до посухи, та інші дії в напрямку адаптації міського простору до кліматичних змін.
Там поінформували, що в громаді розробили Програму створення та використання зелених насаджень на 2024–2027 роки. Зокрема, як зазначили у відповіді, в місті поступово здійснюється заміна дерев, малоефективних у поточних кліматичних умовах, на породи з густою кроною, краще пристосовані до спеки, загазованості та пилу. Серед них — клен гостролистий, клен сріблястий, липа, глід звичайний, хвойні та декоративні дерева і кущі.
Також створюють новий сквер з облаштуванням декоративного мавританського газону; тіньових алей; встановлять будиночки для комах як елементи природоохоронної та естетичної інфраструктури. Про його створення CBN детальніше розповідало раніше.
Мабуть, варто ще згадати рамки-охолоджувачі, якими кропивничани можуть скористатися на площі Героїв Майдану. Загалом же, що у нас з водоймами, фонтанами та озелененням — містяни знають та спостерігають щоденно.
Розпилювачі води на площі Героїв Майдану у Кропивницькому. Фото: Ігор Філіпенко, CBN.
Чому у нас не так, як в інших країнах Європи?
- Попри затверджене законодавство та визначені програми, у нас немає чіткого впровадження заходів на рівні міста чи країни — комплексного плану зі стратегіями, симуляціями, картуванням (створенням теплових карт, зон ризику), аудитів будівель та приміщень щодо збереження прохолоди.
- Брак фінансування: в Європі на подібні програми спрямовують сотні мільйонів євро. В Україні зараз пріоритетом є протистояння російській агресії та інфраструктура, на кліматичну адаптацію коштів немає. Але чи була вона до війни?
- Слабка законодавча база — у нас загалом не врегульовані норми щодо створення місць, де можна перепочити від спеки, роботи при високих температурах повітря, створення тіні та місць охолодження.
- Мала громадянська залученість та медіаактивність. У ЄС широке обговорення кліматичних викликів, в Україні це відбувається без комплексного суспільного імпульсу. Навіть до повномасштабного вторгнення рф це було переважно справою науковців та рухів екоактивістів.
Втім, боротьба з надмірною спекою в містах стала нагальною задачею вже на рівні урядів країн. Україна поки робить лиш перші кроки, закладаючи адаптацію до кліматичних змін у державні політики та локальні ініціативи. Звісно, головною перепоною в цьому напрямку є повномасштабне вторгнення росії, але й до нього не було достатньо розроблених та впроваджених ініціатив. При цьому створення прохолодних, стійких до потепління міських просторів потрібне вже сьогодні. Це збереже здоров’я й життя людей у найближчі роки та підвищить комфорт і безпеку проживання в містах у довгостроковій перспективі.
А поки нам доводиться рятуватися самотужки: уникати відвідування відкритих просторів та громадських місць у пік спеки, обирати легкий одяг з натуральних тканин, утримуватися від вживання алкоголю, жирної, копченої й надмірно солоної їжі, пити достатньо чистої, негазованої та несолодкої води, слідкувати за самопочуттям. І сподіватися, що у нас берегтимуть дерева — ті самі, які дають найбільшу надію на пересування містом без відчуття, ніби ти зараз розтечешся розпеченим асфальтом.
