Легалізація короткостволу в Україні: аргументи на тлі теракту в Києві
Семеро загиблих. Двоє поліцейських, що втекли. Неозброєна охорона супермаркету. І вкотре гостре для суспільства питання: чи мають прості українці право захищати своє життя зброєю?
Журналіст CBN поговорив із народним депутатом і одним із авторів законопроєкту про цивільну зброю, власником збройового магазину та головою Української асоціації власників зброї. У матеріалі про те, де насправді проходить лінія між тим, що є, і тим, чого люди хочуть.
Що сталося 18 квітня. Хронологія трагедії
Увечері 18 квітня в Голосіївському районі Києва 58-річний Дмитро Васильченков, уродженець Москви і військовий пенсіонер, відкрив стрілянину на вулиці. Після цього він зайшов до супермаркету «Велмарт», де взяв заручників. Загинули семеро людей, понад десятеро дістали поранення. Нападника ліквідували спецпризначенці під час штурму.
Ліквідований нападник у супермаркеті. Фото: Телеграм-канал генпрокурора Руслана Кравченка.
«Пусковим гачком» трагедії, за даними слідства, стала суперечка через домофон: Васильченков особисто відремонтував його, але після цього частина мешканців не могла потрапити до будинку. Під час конфлікту біля під'їзду він спочатку відкрив стрілянину з травматичного пістолета, поранивши кількох людей. Коли набої закінчилися, він викинув пістолет, піднявся до своєї квартири, взяв вогнепальну зброю, підпалив помешкання і повернувся на вулицю.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що на записах із телефона нападника зафіксували, як той відпрацьовував навички швидкого приведення зброї в бойову готовність і прицільної стрільби, вигукуючи слова ненависті до українців. Слідство перевірило версію щодо можливих зв'язків нападника зі спецслужбами росії – наразі таких зв'язків не встановили.
Чому терорист мав легальну зброю
Уся використана зброя була зареєстрованою. Це стало ще одним питанням публічної дискусії: якщо система видачі дозволів не спрацювала – що це означає для майбутнього закону про цивільну зброю?
Дозвіл на зброю Васильченков отримав на підставі журналістського посвідчення. Медичну довідку для продовження дозволу він оформив у приватній клініці у грудні 2025 року. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив, що довідка справжня, але є сумнів, чи проводилося повне обстеження. Клименко анонсував, що окрему увагу приділять суб'єктам, які можуть видавати такі довідки.
Голова Національної поліції Іван Вигівський раніше повідомляв, що спочатку чоловіка оголошували в розшук через те, що він не продовжив дозвіл на зброю, – однак потім він усе ж це зробив.
Втеча патрульних - система остаточно втратила довіру населення
Наступного ранку після теракту в мережі з'явилося відео: двоє патрульних поліцейських, які прибули на місце події, тікали після почутих пострілів, залишивши на вулиці дитину. Відео миттєво поширилося і спровокувало хвилю обурення.
Скриншот відео з бодікамери патрульного. Фото: Телеграм-канал генпрокурора Руслана Кравченка.
Генерал поліції Євгеній Жуков того ж дня, 19 квітня, подав у відставку з посади начальника Департаменту патрульної поліції. Офіс генерального прокурора відкрив кримінальне провадження за фактом можливого неналежного виконання службових обов'язків. Обох патрульних відсторонили від служби на час перевірки. Нацполіція оголосила про внутрішнє службове розслідування.
Обом патрульним — Михайлу Дробницькому і Анні Дудіній суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 266 240 гривень кожному; обом підозрюваним інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 367 КК України).
Реакція на ці події вийшла за межі правоохоронного відомства. У суспільстві постала проблема: якщо поліція не захищає, що залишається громадянину?
Антикризова заява міністра МВС Клименка
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко назвав поведінку патрульних «соромом для всієї системи», але закликав не переносити оцінку дій двох конкретних поліцейських на всю поліцію – в тій самій спецоперації КОРД відпрацював професійно.
Спецпризначенець на місці стрілянини у Києві. Фото: Суспільне Київ.
Щодо зброї Клименко висловився однозначно: «Вважаю, що люди мають отримати право на збройний самозахист. Особливо після досвіду, коли на початку повномасштабного вторгнення цивільні люди отримували зброю для національного спротиву».
Він анонсував, що найближчим часом розпочнуться експертні консультації за участі народних депутатів, громадськості, журналістів і ветеранської спільноти – для підготовки фінальної версії законопроєкту про цивільну зброю. Масових перевірок власників зброї, підкреслив міністр, не буде.
Окремо Клименко окреслив свого бачення майбутнього закону: «Я хочу закон про цивільну зброю. Людина має пройти курс навчання, зокрема безпечного поводження з цією зброєю. Це ціла система: зміни в кримінальне законодавство, визначення понять самозахисту, будівництво тирів, визначення місць зберігання».
Старі алгоритми не спрацювали
Нардеп Олександр Дануца, один із авторів законопроєкту № 5708 «Про право на цивільну вогнепальну зброю», голова підкомітету з питань організації охорони громадської безпеки і порядку Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності – поговорив з CBN невдовзі після трагедії.
Олександр Дануца. Фото: Фейсбук-сторінка Олександра Дануци.
На запитання, чи виправдала реакція системи його очікування, депутат відповів без прикрас.
«На жаль, не було в цьому місці саме в конкретний час патрульної поліції, яка б могла патрулювати вулиці», – констатував він. Далі з'явилась патрульна поліція – і всі побачили результат».
За словами Дануци, комітет проведе спеціальне засідання – швидше за все закрите, оскільки ведеться досудове слідство, а його дані не можуть розголошуватися. На засіданні всі керівники відповідних органів звітуватимуть про дії та про обставини події.
Відставку Жукова депутат розцінив як вчинок офіцера, а не як популістський жест: «Він зробив все правильно, це вчинок офіцера, на мою думку», – сказав Дануца, водночас застерігаючи, що всі обставини ще треба з'ясовувати.
Головний висновок, який він робить: поліція мусить розробити значно більш ефективні алгоритми дій у подібних ситуаціях – на початковій і на критичній стадії конфлікту.
Він прямо каже, що нинішні алгоритми не спрацювали: «Є ті алгоритми, які зараз є. Наприклад, вони спираються на те, що в них є алгоритм дій відходити, тому що щоб не було групової цілі і вони могли не бачити, наприклад, стрільця. І тому вони якось відходили. Але, ну, так не має бути. Це поліцейський, у якого девіз – служити і захищати».
Дануца також нагадав, що трагедія в Голосіївському – не перший подібний випадок. Нещодавно в Черкаській області колишній військовий убив кількох поліцейських. Комітет уже проводив засідання з того приводу.
«Такі трагедії кажуть про те, що ми не можемо не звертати на них увагу і повинні діяти. Інакше вони будуть повторюватись», – говорить Дануца.
Про законопроєкт 5708
23 лютого 2022 року Дануца особисто доповідав з трибуни Верховної Ради, і законопроєкт 5708 про обіг зброї в цивільного населення разом із суміжним 5709 був прийнятий у першому читанні. Наступного дня почалось повномасштабне вторгнення. Закон про цивільну зброю завис.
«В тому числі через побоювання Міністерства внутрішніх справ через те, що зброя може бути задіяна в побутових сварках, при домашньому насильстві і так далі і тому подібне», – пояснює Дануца. Позицію МВС він характеризує коротко: «Як на мене, аж занадто обережною».
При цьому він нагадує: ще до повномасштабного вторгнення в додатку «Дія» проводилося опитування, де більшість населення висловилась на підтримку зброї для самозахисту.
Зараз Дануца сподівається, що трагедія 18 квітня стане поштовхом: «Я сподіваюсь, на жаль, що такий трагічний привід до цього. Я, як один з авторів цього закону, сподіваюсь, що позиція зрушила з місця і ми все-таки зможемо довести в тому чи іншому вигляді цей закон до прийняття в другому читанні. Хоча це теж буде непросто, тому що зал поділений досить серйозно».
Американська модель – не для України
Паралельно з українською дискусією депутат звернув увагу на подію, яка сталася майже одночасно: чергова масова стрілянина у США, де загинули восьмеро дітей від одного року.
«От буквально сьогодні знову черговий масшутинг (авт. масова стрілянина). І при цьому Сполучені Штати мають досить ліберальне законодавство. Тому ми маємо бути досить обережними в прийнятті тих чи інших норм», – вважає нардеп.
Для України він не бачить сенсу механічно копіювати будь-яку іноземну модель. Компромісний варіант, який, на думку Дануци, має найбільше шансів пройти через парламент: дозволити короткоствол для зберігання вдома, захисту родини і помешкання, а також для тренувань на сертифікованих стрільбищах.
При цьому він категорично застерігає від спекуляцій на темі «якби у когось у Велмарті була зброя».
Фото: Суспільне Київ
«Я абсолютно переконаний, що майже не було шансів попередити Голосіївський теракт, якби там у когось була зброя. На цьому спекулюють. От було двоє поліцейських, які постійно займаються на стрільбищах, які проходять бесіди з психологами, які працюють над стресостійкістю – і тим не менше вони не змогли зреагувати. Тому що як би зреагувала та, умовно кажучи, домогосподарка, яка прийшла за картоплею у Велмарт? Тут це теоретично, звичайно, все можливо. Теоретично там міг опинитися військовий, який має навики поводження зі зброєю, і який розуміє, як і що робиться, тоді да, але, бачите, не виявилося ніякого військового там», – говорить депутат.
Інша справа – озброєна охорона. Дануца переконаний, що дозвіл на вогнепальну зброю необхідно надати представникам охоронних компаній.
Водночас він визнає, що і тут є перестороги: «Кажуть, що якщо там дозволити це охоронним компаніям, то завтра будь-хто там, фермер якийсь наприклад, буде організовувати свою приватну армію і використовувати її, наприклад, в рейдерських захопленнях. Ну, це комплексні питання і немає простого вирішення».
Особиста позиція
У Дануци є мисливський карабін і травматичний пістолет – останній він отримав близько 20 років тому, ще коли працював журналістом і мав погрози через професійну діяльність. Зараз, за його словами, зброю він майже не носить:
«Мені незручно ходити зі зброєю. Відверто вам скажу: навіть я, як людина, яка має навички поводження зі зброєю, досить рідко беру з собою зброю. Чесно кажучи, вже я не пам'ятаю, коли останній раз брав її із собою».
Думка ринку зброї – цивільна людина не має засобів для захисту
Власник збройового магазину Валерій Олійник – людина, яка щодня стикається з практичним виміром цього питання. Він пояснює: звичайна людина сьогодні може купити гладкоствольну або нарізну рушницю. Так звана «травматика» — спецзасоби під гумову кулю доступна лише окремим категоріям: журналістам, працівникам правоохоронних органів, прокуратури, суду і військовим.
Попит на зброю після початку повномасштабного вторгнення справді зріс, але специфічно.
«На купівлю зріс попит на гладкоствольні рушниці, тому що військові купляють собі самі зброю для того, щоб відстрілюватися від дронів», – каже Олійник.
Цивільний без спеціального статусу залишається в ситуації, коли ні пістолет, ні будь-яка бойова короткоствольна зброя йому просто недоступні, навіть якщо він готовий пройти навчання і нести відповідальність.
Якщо коли-небудь дозволять короткоствол для цивільних, у магазинах з'являться бойові пістолети з бойовими набоями.
Олійник вважає, що зброя коштуватиме недешево і що певні обмеження будуть – і це правильно: «Тому що людина, у якої є зброя, вона вже ж думає про наслідки. Розумієте? А у тої людини, якої немає чим захищатися, вона буде кухонним ножем захищатися. Кухонні ножі пока у нас не заборонили».
На пряме запитання, чи достатньо зараз у населення засобів для самозахисту, Олійник відповів: «Зараз – недостатньо».
Опитування серед жителів Кіровоградщини - читачів CBN
Результати опитування, проведеного в Телеграм-каналі CBN, свідчать: значна частина аудиторії позитивно ставиться до ідеї збройного самозахисту.
Зокрема, 34% респондентів підтримали легалізацію зброї, відповівши: «Так, давно пора». Ще 28% вважають, що легалізація необхідна, але з суттєвими обмеженнями. 1% переконані, що це можливо лише після завершення війни. Водночас 30% опитаних виступають проти легалізації короткоствольної зброї, а 8% не змогли визначитися з позицією.
Усього в опитуванні взяли участь 184 читачі каналу.
Про що свідчить статистика поліції
CBN звернулося до поліції Кіровоградської області із запитом про стан обігу зброї в регіоні.
Динаміка реєстрації зброї. Станом на сьогодні на Кіровоградщині зареєстровані 29 982 одиниці зброї. Для порівняння: у 2022 році їх було 27 275, у 2023-му – 27 553, у 2024-му — 28 222. Тобто за чотири роки повномасштабної війни кількість легально зареєстрованих стволів у регіоні зросла майже на 2 700 одиниць.
Декларування знайденої зброї. З листопада 2024 року в Україні діє закон, який дозволяє цивільним декларувати знайдену зброю і боєприпаси, користуючись нею для відсічі агресії до завершення воєнного стану і 90 днів після. За цей час до підрозділів дозвільної служби Кіровоградщини звернулися 432 особи, задекларувавши 541 одиницю вогнепальної зброї. Тобто понад пів тисячі стволів, які раніше перебували поза будь-яким обліком, тепер легалізували лише в одному регіоні.
Активність громадян. Кількість звернень до дозвільної служби з питань обігу зброї. У 2020 році їх було 4 172, у 2021-му – 3 468, у 2022-му – 4 459, у 2023-му – 2 279. А за 2024–2025 роки – вже 6 586 звернень. Різке зростання утричі порівняно з 2023 роком.
Порушення. За участі власників легальної зброї за останні три роки зафіксували чотири випадки порушень адміністративної діяльності із застосуванням зареєстрованої зброї. Чотири випадки – на фоні майже тридцяти тисяч зареєстрованих одиниць.
Асоціація власників зброї: «Викинути законопроєкт 5708 на смітник»
Георгій Учайкін – засновник і голова Української асоціації власників зброї почав з цитування тексту Конституції.
Георгій Учайкін. Фото: Фейсбук-сторінка Георгія Учайкіна.
Стаття 92, частина сьома: правовий режим власності регулюється виключно законом. Зброя є власністю – отже, закон мусить бути. Стаття 27: кожна людина має невід'ємне право на життя, держава зобов'язана захищати його.
«Держава в особі Національної поліції не захистила життя громадян. Тоді ми дивимось наступний абзац статті 27, там написано, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, і здоров'я і життя інших людей від протиправних посягань. Яким чином ми можемо захищати власне життя, коли держава його не захистила?», – розмірковує Учайкін.
Він наголошує, що закон – необхідність, і в ньому має бути закріплене право громадян України, які досягли певного віку і пройшли ретельну підготовку, на короткоствольну нарізну зброю для самозахисту.
Законопроєкт 5708 - на смітник
«Законопроєкт, який лежить у Верховній Раді, 5708 – викинути на смітник. Він не був актуальним вже на час повномасштабного вторгнення. Те, що він був ухвалений в першому читанні – про нього треба забути», – заявив Учайкін.
Замість цього, на його думку, треба розробляти новий закон, не з журналістами, а з фахівцями галузі: «Насамперед виробники, імпортери, представники комплексів, тирів і стрільбищ, представники навчальних закладів, які готують власників зброї. Звісно, профільна асоціація – Українська асоціація власників зброї, всі наші фахівці, юристи і адвокати є для того, щоб був підготовлений якісний законопроєкт».
Монополія МВС щодо зброї у охорони
Окремий блок у позиції Учайкіна – система охорони. Коли Васильченков зайшов до супермаркету, його зустріла неозброєна охорона.
За словами Учайкіна, МВС має монополію на надання озброєних охоронних послуг: «Приватні охоронні компанії повинні захищати всі місця і заклади за допомогою вогнепальної зброї».
Українці готові до зброї: про це свідчать результати опитування
Учайкін називає опитування в додатку «Дія» найбільш репрезентативним висловленням громадської думки з цього питання: 1 726 000 осіб проголосували за той чи інший режим володіння короткоствольною зброєю. 59% – за однозначне право на носіння, близько 19% – лише за зберігання вдома, решта – проти.
«Це означає, що абсолютна більшість громадян України – за те, щоб носити зброю для самозахисту з собою. Народ України вже один раз висловився з цього приводу. І ми вважаємо, що це фактично було плебісцитом (авт. всенародним голосуванням), оскільки це було найбільш репрезентативне опитування, яке могло тільки відбутися», – підсумував Учайкін.
У відповідь на аргумент про те, що легалізація призведе до зростання насильства, Учайкін наводить приклад сусідньої Молдови, де закон про цивільну зброю існує з 1992 року:
«І ніхто нікого не побивав, і навіть попри те, що вживають там алкоголю більше, ніж і Україні – це дані Всесвітньої організації охорони здоров'я».
Окрема позиція асоціації: травматичні пістолети мають бути заборонені і примусово вилучені з обігу на оплатній основі. Учайкін вважає, що вони створюють ілюзію захисту і при цьому дають змогу завдавати шкоди без реальної відповідальності.
Чи існує єдине рішення
Теракт 18 квітня не породив питання про легалізацію зброї в Україні. Він лише надав йому новий, незручний і конкретний вимір. Законопроєкт 5708 існує в першому читанні з 23 лютого 2022 року. На Кіровоградщині легально зареєстровані майже 30 тисяч одиниць зброї, ще 541 з'явилася в обліку лише за останній час завдяки деклараційній кампанії. Кількість звернень громадян до дозвільної служби за два останні роки потроїлася.
Система безпеки дала непоправний збій. Поліцейські втекли. Охорона супермаркету була неозброєна. Семеро людей загинули від легально зареєстрованої зброї в руках людини, яка отримала дозвіл через приватну клініку і журналістське посвідчення. Тобто сама система видачі дозволів не спрацювала – ще до того, як почалася будь-яка дискусія про розширення доступу до зброї.
Позиції співрозмовників CBN розходяться в деталях, але сходяться в головному – українці мають отримати право на захист.
Міністр МВС вперше публічно підтримав право на збройний самозахист і анонсував широке обговорення. Але обговорення – це не закон. А закон, не правозастосування. Всі ці три рівні в Україні досі не збіглися.
Чи зміниться це після 18 квітня? Залежить від того, чи вистачить парламенту і МВС рішучості не повторити сценарій лютого 2022 року: коли голосування відбулося, а закон так і не набув чинності.
