Голова КОДА виступив проти оренди землі на території КГЗКОР
Є охочі орендувати землю на території Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР) у Долинській, однак в ОДА ніколи не пристануть на пропозицію розбалансувати цілісний майновий комплекс стратегічного підприємства України.
Про це під час апаратної наради 26 березня заявив голова ОДА Сергій Кузьменко, передає кореспондент CBN.
«ОДА кожного року звертається до уряду з тією проблематикою, яка виникає у результаті того, що це підприємство є недобудованим і таким, що потребує уваги. З допомогою цього підприємства ціле місто забезпечується комунальними послугами. Саме тому ми витрачаємо державні кошти, щоб зробити Долинську незалежною в цьому плані», - сказав Сергій Кузьменко.
Він додав, що питання добудови підприємства залишається актуальним, адже свого часу платники податків вклали мільярди доларів, щоб збудувати об’єкт. Сьогодні є певні економічні умови, які не дають можливості бізнесу інвестувати в цей напрямок і добудувати його, але завданням ОДА є збереження такої можливості.
«Мені не зрозуміло, чим керувався уряд України в 2009 році, коли прийняв рішення і частину цілісного майнового комплексу продали в приватну власність. Підприємство, в яке було вкладено мільярди доларів, продали за три мільйони, - сказав голова ОДА. - Переконаний, що рано чи пізно буде економічна ситуація в Україні, яка дасть можливість реалізувати цей проект».
Будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату в Долинській почали 1985 року. Планувалося, що його введуть в експлуатацію в 2010-му. Він мав стати провідним джерелом постачання залізорудного концентрату і переробляти відходи довколишніх гірничо-збагачувальних комбінатів, які на той час уже накопичили мільярд тонн бідних окислених руд із вмістом заліза менше 30%. Комбінат повинен був щорічно добувати та збагачувати 30 мільйонів тонн залізистих кварцитів і виробляти з них 12,8 мільйона тонн ковтунів із вмістом заліза не менше 62%.
У спорудження комбінату гроші вклали СРСР, Україна, Румунія, Словаччина та інші країни. Через брак коштів будівництво 1998 року припинилося. За офіційними оцінками, рівень готовності підприємства становив близько 70%.
