Кандидатка економічних наук: у Кропивницькому - незбалансований міський бюджет (ФОТО)
Вчора, 24 серпня, у Кропивницькому відбувся перший громадський муніципальний форум «Перспектива 2020». Масштабний захід відбувся на Набережній та зібрав експертів з низки важливих для міста сфер – економіки, ЖКГ, культури та мистецтва, урбаністики та інших. Зокрема, кандидатка економічних наук Ірина Загреба закцентувала на незбалансованості міського бюджету Кропивницького та про інструменти його ефективного наповнення, передає кореспондент CBN.
«Міський бюджет - основний грошовий фонд міста, який передбачає перелік доходів і витрат, але він у нас незбалансований. Основні доходи бюджету - податкові, а також місто має деякі неподаткові доходи. Серед податкових основні - податок на доходи фізичних осіб, акцизний податок та місцеві, які закріплені за містом. Частка податку на доходу фізичних осіб значна, але має можливості до збільшення за рахунок бази нарахування доходу. Це доходи фізичних осіб, які і визначають суму податкових надходжень до бюджету», - зазначила Ірина Загреба.
«Витрати міського бюджету теж мають бути ефективні. Треба не лише забезпечувати поточні потреби міста та його жителів, але й забезпечити його подальший розвиток. Левову частку міська рада наразі витрачає на освіту. Це добре, але це лише перша сходинка, адже фінансуються витрати на освіту дошкільну, шкільну та професійно-технічну, але місто зовсім не звертає увагу на вищу освіту, не укладає угоди про партнерські відносини з вишами та не використовує фахівців, яких готують наші виші. Крім того, щоб молодь залишалася у місті, потрібні не лише освітні заклади, а й робочі місця, розважальні заклади, освітлені вулиці», - пояснила кандидатка економічних наук.
Під час заходу голова громадської організації «UrbanKrop» Дмитро Бабак звернув увагу присутніх на загальноміських проблемах, які стосуються зручності та доступності міста для усіх його жителів.
«За останні 5 років ми разом із командою побували у багатьох українських містах, зібрали передові технології і досвід успішного міського менеджменту. І головна відмінність найкомфортніших українських міст – це те, що в них є стратегія розвитку, конкретний план дій та громада міста, яка долучається до розробки цього плану, - зазначив Бабак. – У Кропивницькому ж пріоритети міського розвитку перевернуті з ніг на голову. Немає жодної стратегії розвитку, все відбувається стихійно та неконтрольовано. На клумбах ставлять кіоски, на Набережній досі стоїть незаконний МАФ, тротуари ремонтуються – за залишковим принципом».
Під час своєї промови військовослужбовець Ігор Бойко зазначив, що наразі учасників АТО хвилює питання реабілітації, адже влада міста не приділяє цьому увагу.
«У нас в місті цьому приділяється мало уваги. Я сподіваюсь, що Артем Стрижаков знає, як нам допомогти. Хотілося б, щоб місцева влада звертала на це більше уваги», - зазначив Бойко.
Правозахисник Олександр Турчанов під час свого виступу озвучив проблему бюрократичних перепон, які ставить міська влада перед представниками малого бізнесу, зокрема. А також про неможливість без «потрібних» знайомств отримати земельну ділянку.
«Я знаю проблеми, з якими стикається малий бізнес в реалізації своїх планів, та те, які неймовірні зусилля докладають підприємці, щоб подолати всі перепони, які їм ставить місцева влада. У нас у місті працює ЦНАП, але коли стає питання реалізації певних ідей, то підприємцям міста це не так просто дається. У нас є прописані положення та інструкції, до кого і куди звертатися для реалізації своїх планів, але не завжди так виходить, як там написано. Потрібно долати перепони протягом півроку, а потім все одно отримати негативний результат», - зазначив Олександр Турчанов.
Виконавча директорка культурно-мистецького фонду «Перспектива» Олександра Ткаченко закцентувала на проблемі відсутності у Кропивницькому Будинку культури або ж палацу танцю, не зважаючи на те, що місто є танцювальною столицею країни та має багато талановитих дитячих та молодіжних колективів.
«Ми - єдине місто, де немає будинку культури. Нещодавно на Балашівці у нас був районний будинок культури, який був на балансі Кропивницької районної державної адміністрації. Він і зараз залишається на її балансі, але вже не фінансується. Заклад зачинений, а в працівників немає роботи. Ми неодноразово зверталися до міського голови з проханням взяти цю будівлю на баланс міста. Місту будинок чи палац культури необхідний для того, щоб діти могли показати свої концерти, свята та заходи. Саме про це ми маємо сьогодні говорити, аби нас почули», - зазначила Олександра Ткаченко.
Присутні гості муніципального форуму позитивно оцінили виступ фахівця з будівництва, голову ГО «Муніципальний спецнагляд Кропивницького» Олександра Ткаченка, який озвучив ключові проблеми житлово-комунального господарства та напрочуд високі тарифи в обласному центрі. На превеликий жаль, Кропивницький в комунальній сфері не прогресує, оскільки багатомільйонні проекти будівництва від влади стають зручними для дуже вузького кола осіб, а проблеми з комунальним майном лягають на плечі звичайних кропивничан.
«Я будівельник і все життя будував. Подорожуючи Україною, я бачив прогрес в інших містах, а в Кропивницькому - лише побитті тротуари, непрацюючі світлофори, дороги без розмітки, а те, в якому стані набережна, ви й самі бачите. Я певен, що ми гідні кращого життя. Окрема тема про тарифи, які влада лише підвищує. У нас найвищі тарифи на воду та тепло. Чому? Саме для цього я створив громадську організацію "Муніципальний спецнагляд Кропивницького", ми вже виявили та висвітлили чисельні проблеми у комунальній сфері Кропивницького, а також запропонували шляхи для їхнього вирішення».
На форумі озвучили і проблему екологічної ситуації обласного центру. Найголовніші з них – стан річки Інгул, забрудненість водойм, відсутність санкціонованих пляжів, а також варварське знищення зелених насаджень. Про ці проблеми говорив постійний член робочої групи з питань реконструкції Набережної річки Інгул Ігор Саєнко.
«Чи вирішив Райкович хоч одну екологічну проблему міста? Річка на межі екологічної катастрофи. Дерева лише варварськи вирубуються, а не саджаються. Просто погляньте на інший берег, де зо два десятки молодих дерев. Так от, якби не ГО "Озеленення Кропивницький" та Надія Паливода ці дерева вже давно би засохли. У місті немає жодного санкціонованого пляжу, а вода в усіх водоймах не відповідає санітарним нормам, хоча прогресивні українські міста давно вирішили цю проблему. А проблема з родоном та радіацією? Нардеп Яриніч ще кілька років тому розробив та всіляко, просував програму радіаційного захисту населення міста Кропивницького, а міська влада її просто проігнорувала. Наприклад, як і нашу програму по боротьбі з карантинними рослинами. Всім добре відома і проблема твердих побутових відходів в багатоповерхівках та особливо в приватному секторі. А чи бачимо ми вирішення проблем? Відповідь сумна, але очевидна – ні», -констатував Саєнко.
Проблеми несправедливого розподілу бюджетних коштів та ручного управління містом підняв лідер «Перспективи міста» Артем Стрижаков. За його словами, Кропивницький відстає від інших розвинених міст на 10-15 років.
«Наше місто чекає системних змін. Зараз воно живе по методу латання дір та ручного управління, тоді як потрібні сучасні технології і якісний менеджмент. Наше місто відстало від інших обласних центрів подекуди на 10-15 років. Чи це справедливо? Кожен заслуговує жити в принципово іншому Кропивницькому, де є перспективи для наших дітей, адже коли молодь виїжджає - місто вмирає, де справедливо розподіляються міські кошти, а не йде дерибан мільйонів, де міська влада думає про простих людей, а не лише про обраних. Команда "Перспективи міста" знає, як зробити наш обласний центр містом 21 століття: некорумпованим, безпечним і просто гарним», - звернувся до присутніх Артем Стрижаков.
За словами лідера «Перспективи», несправедливість посилюється і коли міські кошти перетікають в казну інших міст. Або коли одні і ті ж замовлення на тендерах отримують близькі до міської влади люди, не дивлячись на низьку якість виконаних робіт. А візитівки міста – Набережна та центральна площа виглядають як після стихійного лиха – з розкраденою огорожею, вбитим тротуарами та лавками і без освітлення. Стан цих об’єктів не перекривається тролейбусами та ЦНАПОм.
«І таких прикладів безліч. Взяти той же транспорт. Добре, що в місті з'явилися нові автобуси і тролейбуси? Добре. Але давайте подивимося, який підхід лежав в основі транспортного оновлення інфраструктури міста. На Кіровоград накинули 282 млн. гривень боргів для закупівлі автобусів та тролейбусів. По суті, наше місто загнали у велику боргову яму. І цей величезний борг ще й з відсотками тепер будуть віддавати наші діти. Виходить, проблема з великим громадським транспортом частково вирішилася за рахунок створення іншої великої проблеми», - навів приклад Артем Стрижаков.
По завершенню заходу гості форуму мали можливість поспілкуватися з експертами щодо механізмів вирішення проблем Кропивницького.
