Як кропивницьким сліпим побачити світло в кінці тунелю
Втративши державну підтримку, підприємство обласного товариства сліпих не живе, а виживає.
13 квітня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». І вилучила рядок про фінансову підтримку підприємств товариств сліпих (УТОС) і глухих (УТОГ), залишивши їх на госпрозрахунку.
«Відсутність фінансової підтримки з боку держави та спад виробничо-економічної діяльності підприємства практично унеможливлює забезпечення та збереження робочих місць працівників соціально-культурної сфери за рахунок коштів від господарської діяльності і призводить до значної соціальної напруженості в колективі», - сказано у листі директора підприємства об’єднання громадян «Кропивницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (ПОГ «Кропивницьке УВП УТОС») Вадима Савченка до голови облради Сергія Шульги. У перекладі з мови ділового листування це означає, що існування бібліотеки для сліпих, клубу та гуртків опинилося під загрозою.
- Ми не можемо припинити роботу бібліотеки і гуртків безповоротно. Ми будемо працювати, просто люди це робитимуть безоплатно, - говорить керівниця первинної організації на УВП УТОС Валентина Раєва. - Повністю ми не припиняємо роботу. Як можна кинути те, що напрацювалося роками?
На балансі УВП УТОС знаходяться гуртожиток та клуб, при якому функціонують бібліотека і гуртки: декоративно-ужиткового мистецтва, самодіяльного колективу «Шатриця», «Господарочка», «Дозвілля», з вивчення права «Норма», вивчення письма шрифтом Брайля, драматичний, освоєння комп’ютерного набору, «Здоров’я», трудової терапії. І якщо на деяких ще можна - не хотілось би зурочити, але все може бути - зекономити, то окремі з них мають надзвичайно важливе значення для незрячих.
- Люди вчаться бісероплетінню й основам масажу, роблять м’які іграшки. Плетіння, м’які іграшки, масаж - це все поліпшує моторику пальців. Пальці ж сліпим просто необхідні, наш девіз - «Я бачу світ на відстані руки». Ми все пробуємо на дотик. Навіть читати шрифт Брайля - треба мати відчуття у кінчиках пальців, - пояснює Валентина Раєва. - Зараз і познайомитись ніде, як раніше. У період карантину бібліотека працює раз на тиждень. Книги прийняли, книги видали - і все, не проводимо читацьких конференцій, конкурсів.
Підприємство, на якому з 33 працівників понад половину - незрячі, виготовляє шкільні меблі, дитячі та спортивні майданчики, огорожі. Були б замовлення.
- Ми не благаємо про гроші. Дайте нам вудку, риби ми наловимо. Будуть замовлення на підприємстві - будемо жити, - каже Раєва.
У листі Вадима Савченка також ідеться про вудку. Він просить «віднайти можливість та посприяти в отриманні замовлень на продукцію, яку виготовляє наше підприємство, та довести до відома потенційних контрагентів про певні переваги в закупівлі товарів, робіт і послуг у підприємств громадських організацій інвалідів, так як це спрощує закупівлю продукції згідно підпункту 8 пункту 7 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: придбання замовником товарів і послуг, вартість яких дорівнює 200 тисяч гривень або менше зазначеної суми, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю».
Позицію голови облради виклали на офіційному сайті ради: «Сергій Шульга вважає за необхідне активніше розвивати власне виробниче підприємство з розширенням спектра надання послуг. Для цього, перш за все, потрібно розробити план і створити якісну рекламу. Також, на його переконання, потрібно відпрацювати механізм фінансової допомоги громадським організаціям з місцевих бюджетів та створити благодійний фонд».
Сліпим, на жаль, потрібен поводир. Самим їм важко буде конкурувати на рівних з підприємствами, де основну робочу силу складають люди без фізичних вад. Чи стане таким поводирем для УТОС обласна влада?
Продукція ПОГ «Кропивницьке УВП УТОС». Фотогалерея
