Збірник «Єлисаветград. Шлях до України 1917-1922» презентували у Кропивницькому
Збірник документів «Єлисаветград. Шлях до України 1917-1922» презентували сьогодні, 10 лютого, у бібліотеці Чижевського, передає кореспондент CBN.
Зазвичай вони зберігаються у Державному архіві Кіровоградської області.
Як зазначається у передмові до збірника, документи тієї епохи дають змогу у загальних рисах відтворити картину процесів, що перетворили невелике провінційний Єлисаветград «на один з полігонів радянських соціальних, економічних та національних експериментів».
Революційні події відбувалися у декілька етапів і визначалися певним співвідношенням економічної ситуації у повіті, станом суспільних сил і політичних угруповань. Дослідники зазначають, що основна маса дійових осіб єлисаветградської драми початку ХХ століття являла собою прошарок людей досить консервативних. Проявилося це, наприклад, у тому, що міська дума спромоглася пережити послідовно декілька хвиль зміни форми правління в Україні.
Мовою документів в книзі розповідається про те, як відреагувало керівництво міста на повідомлення про зречення імператора (а воно акцентувалося на підтримці мирної течії життя у місті і забезпечення населення продовольством). Про те, як паралельно існували у Єлисаветграді земські органи міського самоуправління та Рада солдатських і робітничих депутатів, про перше засідання української громади міста, про більшовицький переворот у Петрограді та його відгомін у єлисаветградському житті, владу УНР, австро-німецьку окупацію та гетьманський переворот і багато іншого.
«Якщо хтось буде займатися серйозно дослідженням цього періоду, вони знатимуть, де є документи з того чи іншого питання. Кількість документів та їх різноманітність джерел дає змогу стартувати у самостійне дослідження і зробити власні відкриття на краєзнавчій ниві», - зазначив провідний науковий співробітник обласного Державного архіву Кіровоградської області, кандидат історичних наук Вадим Колєчкін.
«Ми досі не можемо зрозуміти, що історія не може бути тільки чорною або тільки білою. І писатися воно повинна на основі документів», - прокоментував дискусію навколо видання, його назви, підібраних документів кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та всесвітньої історії ЦДПУ ім. В. Винниченка Олександр Чорний.
«Тільки використання архівних документів дає можливість зробити повноцінне дослідження. Звичайно вони можуть не подобатися комусь через їхні світоглядні позиції. Але минуле не може подобатись сучасним дослідникам. Воно є таким, яким було. Наше завдання усвідомити та максимально об’єктивно описати. А це можна зробити тільки на основі документів, зокрема тих, які викладені у збірці, яку підготував обласний держархів», - додав директор регіонального центру наукових досліджень з історії України та підготовки історико-краєзнавчих видань Борис Шевченко.
Фото: Ігор Філіпенко CBN.
