У Кропивницькому провели в останню путь трьох воїнів (фото)

Перегляди: 2765

Сьогодні, 16 січня, Кропивницька громада проводжала в останню путь головного сержанта Ігоря Лагунова, сержанта Сергія Цуркана та старшого солдата Володимира Яценка.

Про це повідомила Кропивницька міська рада у Facebook.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

Ігор Лагунов народився 2 травня 1968 року в місті Вознесенськ Миколаївської області. Навчався в загальноосвітній школі Одеси. Потім на відмінно закінчив Одеський технікум харчової промисловості. З юних років активно займався спортом, був членом молодіжної футбольної команди «Чорноморець» (Одеса).

Ігор Лагунов пройшов військову строкову службу, а трудову діяльність розпочав на м’ясокомбінаті в Первомайську.

У 2000 році разом із сім’єю переїхав до Кропивницького, працював на підприємстві «Креатив», з 2003 року на підприємстві «М’ясокомбінат “Ятрань». Окрім спорту, мав й інше хобі – був завзятим рибалкою.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України. Служив на посаді гранатометника протитанкового взводу механізованого батальйону військової частини А7015. Воював на найгарячіших напрямках фронту.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України від 09 серпня 2022 року нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня».

Загинув головний сержант Ігор Лагунов 6 січня 2024 року поблизу населеного пункту Іванівка Куп’янського району Харківської області. Без рідної людини залишились мама, дружина, син, донька та онук.

Сергій Цуркан народився 11 березня 1978 року у Кропивницькому. Навчався в загальноосвітній школі № 26. А після військової строкової служби працював у компанії «Укртелеком» монтажником телефонного обладнання, з 2011 року працював на підприємстві «Круп’яний тік» налагоджувальником устаткування.

Від початку повномасштабного вторгнення, з березня 2022 року, Сергій пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. Служив командиром відділення, головним сержантом стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7362, мав позивний «Бугор». Поранення не зупинило його, після лікування знов повернувся на службу.

За проявлену мужність і успішне виконання бойових завдань був нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України - нагрудним знаком «Золотий хрест». Відповідно до Указу Президента України від 28 квітня 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня».

Сержант Сергій Цуркан загинув 8 січня 2024 року на одному із островів Дніпра Херсонської області.

Рідні залишилися без турботливого сина та брата, люблячого чоловіка та батька.

Володимир Яценко народився 10 серпня 1977 року у селі Ковалівка Новоукраїнського району. Навчався у Малопомічнянській загальноосвітній школі.

Повну вищу освіту здобув в Одеському інституті внутрішніх справ УМВС України за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» за кваліфікацією правознавця.

Із 1999 по 2003 рік служив в органах внутрішніх справ, Кіровоградському районному відділі УМВС України в Кіровоградській області на посаді оперуповноваженого карного розшуку. Згодом працював в органах державної влади на різних посадах.

А вже з 2015 року Володимир проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України, брав безпосередню участь в антитерористичній операції. Служив на Донецькому та Луганському напрямках. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».

З початком повномасштабного вторгнення продовжив захищати Батьківщину. Його бойовий досвід дозволяв йому бути у найгарячіших зонах ведення бойових дій – населених пунктах Піски та Волноваха Донецької області та в Луганській області.

Неабияку відвагу проявив, продовжуючи захищати кордони країни з мінно-вибуховими травмами, що отримав на бойовому посту.

14 січня 2024 року серце старшого солдата Володимира Яценка зупинилось. Без люблячого батька та брата залишились донька і сестра.

Останню шану Героям на Алею Слави Далекосхідного кладовища прийшли віддати разом з їх рідними та близькими, товариші, друзі, побратими, духовенство, керівництво громади.

Панахиду відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.