Хто з жителів Кіровоградщини отримає «тисячу Зеленського»
З 1 грудня Президент України ініціював програму одноразової соціальної допомоги у розмірі 1000 гривень для кожного українця, включно з дітьми. Журналісти CBN вирішили розібратися, чи дійсно всі зможуть отримати гроші.
З чого все почалося?
25 жовтня у вечірньому зверненні Володимир Зеленський оголосив про наступне:
«Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім’ї в Україні. Є-підтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину – на родину це вийде по кілька тисяч гривень, і кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних послуг, електрики. Квитки – це Укрзалізниця. Українські лікарські засоби. Також доручив, щоб ці кошти можна було витратити на українські книжки, на культурні послуги. Можна донатити на військових – волонтерам, на дрони».
Далі президент зазначив, що деталі має визначити Кабмін та представити їх народу.
«Першого грудня гроші мають бути у людей», - підсумував Володимир Зеленський.
ЗМІ та соцмережі того ж вечора накрила хвиля публікацій через доволі гучне та, скажімо, «нестандартне» рішення президента.
Хто отримає гроші, та як відбудеться нарахування?
Допомогу нараховуватимуть на картку «Національний кешбек», починаючи з грудня. Це кошти від партнерів, які Мінекономіки та інші міністерства планують перенаправити з бюджетів, які не встигають освоїти до кінця року. Програма дозволяє підтримати український мікро- та середній бізнес.
Допомогу зможуть отримати всі українці, незалежно від віку та соціального статусу, а витратити її можна протягом грудня, січня і лютого. Кошти будуть надходити на віртуальну картку «Національний кешбек», яку можна відкрити через застосунок «Дія». Вже підключено кілька банків, які підтримують цю програму.
Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев у етері телемарафону уточнив, що кошти, які надходять від донорів, не можуть бути використані на військові видатки. Проте, коли гроші отримує конкретний українець, він може перевести їх на потреби армії за власним бажанням.
Перший заступник міністра додав, що вартість програми буде значно нижчою від озвучених у ЗМІ 30 мільярдів гривень, а точна сума залежатиме від кількості українців, які захочуть скористатися цією допомогою. Заступник міністра також пояснив, що ці виплати можна буде оформити на дітей.
Звідки візьмуть гроші?
Як йдеться у аналітиці Економічної правди, Мінекономіки планує використати невикористані кошти з певних бюджетних програм. Це рішення зумовлене тим, що невикористані до кінця року бюджетні залишки «згорають».
За останні дані (січень-серпень 2024 року), Мінекономіки використало лише 54,6% із запланованих 36,56 млрд грн. Зокрема, жодна гривня не була витрачена з 3 млрд грн, закладених на підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, 3 млрд грн для стимулювання створення індустріальних парків, а також з 3 млрд грн на програму розмінування сільськогосподарських земель.
Програма стимулювання попиту на вітчизняні товари (в рамках якої й виплачується «Національний кешбек») теж майже не була використана: до кінця серпня з 3,01 млрд грн було витрачено лише 10 млн грн, а до жовтня – 47 млн грн загалом.
Не використані кошти в усіх програмах Мінекономіки на початок вересня оцінюють у 11,4 млрд грн, що дозволить виплатити по тисячі гривень близько 11 млн українців.
«Юліна тисяча» та інші спотикання економіки
Виплати державної допомоги в розмірі 1 000 гривень мають певну історію в Україні, яка розпочалася з обіцянок прем'єр-міністерки Юлії Тимошенко у 2008 році, коли виплачували компенсації за знеціненими радянськими заощадженнями. Тоді, через виплати «Юліної тисячі», 6 мільйонів українців отримали відшкодування втрат в радянському Ощадбанку. Однак ця програма мала серйозні економічні наслідки. Як підрахувала Рахункова палата, для реалізації виплат уряд був змушений залучати валютні кредити, що згодом через девальвацію гривні призвело до подвоєння витрат. Фінальний рахунок уряду обійшовся у 10,5 млрд грн, з яких 4,5 млрд грн були втратами, зумовленими зростанням курсу долара.
У 2012 році президент Віктор Янукович вирішив повторити виплати, щоб закрити питання з тими вкладниками, які не встигли отримати компенсації в попередній хвилі. Це стало одним із кроків Януковича перед виборами, за що виплати отримали назву «Вітіної тисячі». Проте ці державні виплати також мали певний вплив на економіку.
Чергова «тисяча» під назвою «єПідтримка» відбулася вже за президентства Володимира Зеленського. У 2021 році, під час пандемії COVID-19, уряд вирішив надавати вакцинованим громадянам 1 000 гривень, які вони могли витратити на підтримку культурних та розважальних послуг. У 2022 році, через початок повномасштабної війни, виплати «ковідної тисячі» дозволили спрямовувати на донати на потреби армії та інші особисті потреби.
Реакція на цю ініціативу
Керівник відділу аналітики та досліджень Forbes Ukraine Олексій Блінов написав доволі розгорнуту аналітику «тисячі Зеленського».
Виплата 1000 гривень як частина соціальної політики має кілька серйозних проблем:
По-перше, універсальний підхід до розподілу коштів, коли гроші отримують усі без розбору, створює дисбаланс: підтримку отримують навіть ті, хто цього не потребує, тоді як інші потребують значно більшої допомоги. Цей крок продовжує пострадянську традицію, коли уряд прагне заохотити виборців не розвитком можливостей, а прямими виплатами, що навряд чи стимулює їхню економічну активність, людям дають рибу, а не вудку.
Крім того, роздача коштів є ознакою примітивізації економічної політики, яка ігнорує реальні потреби в глибоких і продуманих рішеннях. Така політика може розбалансувати бюджет, адже поточний план державного бюджету вже передбачає значні видатки, фінансування яких є проблематичним. Це означає, що для покриття цих витрат може знадобитися збільшення податків або боргових зобов’язань, а також підвищення ризиків для платників податків у майбутньому.
Витрати на додаткові соціальні виплати, які не були заявлені як першочергова потреба, можуть сприйматися як обман платників податків, адже новий податковий закон був ухвалений під гаслом підтримки оборони. Натомість ресурси спрямовуються на інші цілі, що ставить під питання пріоритети уряду та може негативно вплинути на довіру громадян.
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай озвучив своє бачення тез, якими пояснювали таку соцвиплату:
По-перше, твердження про те, що кошти зникнуть, якщо їх не використати до кінця року, не відповідає дійсності, адже ці 30 мільярдів можна перенести на наступний рік, і донори не заберуть їх назад.
По-друге, сподівання, що люди задонатять ці кошти на армію, є малоймовірним: більшість використають ці гроші як звичайний дохід — зберігання або повсякденні витрати.
Гайдай також зазначив, що фіскальне стимулювання вже надто велике, тож нові кошти просто розчиняться в економіці, збільшивши витрати на харчування, комунальні послуги та розваги, зокрема на алкоголь і онлайн-казино. Економіст вважає, що соціальна допомога має бути адресною для тих, хто дійсно її потребує: внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів та ветеранів, адже загальні виплати для всіх є неефективним рішенням.
Для багатьох людей це виглядатиме як непослідовність уряду. Спочатку бюджету не вистачає коштів, потрібно підвищувати податки. Далі ухвалюється неоптимальне підвищення податків - тільки для тих, хто працює «в білу». І навіть якщо цей закон ще не підписаний, виглядає це так: забираємо у тих, хто чесно працює й платить податки, щоб потім роздати всім.
«Це справді є найгіршим сигналом, який держава може послати громадянам під час війни», – резюмував Гайдай в ефірі Радіо НВ.
Що про це думають українці?
Компанія, яка займається соціологічними опитуваннями Active Group опублікувала в своєму тижневому зведенні результати соцопитування на тему ініціативи президента.
У вибірці з опитаних 600 людей різного віку, соціального статусу та регіону проживання українці на питання про свої емоції, щодо ініціативи відповідали наступне:
У 38,9% людей це викликало здивування, у 27,3% роздратованість, у 27% недовіру. Натомість радість та гордість відчули 15,3% та 3,2% відповідно.
Також за результатами опитування переважна кількість людей вважає, що 1000 гривень не зможе змінити матеріальний стан українців.
Ми провели власне опитування серед підписників нашого Telegram-каналу: з 317 голосів отримали наступні результати:
- 15% людей вважають, що ініціатива є хорошою;
- 26% підтримують виплату лише для вразливих категорій населення;
- 21% погодилися з тезою, що ініціатива непогана, проте не під час війни;
- 38% негативно ставляться до такої ідеї.
Думки кропивничан, яких ми опитали, розділилися.
Студентка з Кропивницького Ольга сказала: «Мені все одно, якщо прийдуть якісь гроші, то витрачу, так само як і Національний кешбек. Ще не знаю на що, але витрачу».
Працівниця державної служби Оксана зауважила: «Щодо "тисячі"- якщо врахувати, що збільшився податок, який отримують із моєї заробітної плати, то що це за "жест"? Схоже на маленький хабар від влади. Гроші не планую отримувати».
Джерела: Економічна Правда, Forbes Україна, Active Group, Українська Правда, Центр економічної стратегії.
