На війні з росією загинули воїни з двох громад Кіровоградщини
У війні з росією загинули Олександр Маліцький з Гайворонської громади та Григорій Тільний з Кетрисанівської.
Про це повідомила Гайворонська громада у Facebook.
Народився Олександр 30 липня 1985 року у Гайвороні. У вересні 1991 року пішов у 1-й клас місцевої ЗОШ І-ІІІ ст. № 5. По закінченню школи у 2000 році, Олександр вирішив продовжити своє навчання в ГПАЛ №35. Хоча він зазнав труднощів і був відрахований у 2003 році, проте не збентежився і повернувся до навчання у 2010 році. Успішно закінчив навчання у 2013 році, отримавши середню освіту муляра-штукатура.
У 2015 році Олександра мобілізовали до ЗСУ. Проходив службу на посаді стрільця-санітара, згодом був переведений на посаду старшого стрільця. За роки служби брав безпосередню участь в ООС на території Донецької та Луганської областей в зоні АТО. У 2016 році був звільнений у запас.
У період 2019-2021 років брав участь в ООС на території Донецької та Луганської областей.
Загинув зовнішній пілот взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти, старший солдат Олександр Маліцький 1 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Роботиного Запорізької області.
Попрощалися з захисником у четвер, 4 квітня 2024 року.
Про загибель Григорія Тільного повідомила Кетрисанівська громада у Facebook.
Григорій Тільний народився 9 лютого 1969 року в селі Степанівка Устинівського району. Навчався у Степанівській загальноосвітній школі. Потім вступив до Бобринецького ПТУ №32.
Закінчивши училище, пішов на військову службу. Після служби в армії працював у місті Кропивницькому в органах внутрішніх справ.
У 1989 році одружився, разом з дружиною виховали двох дітей. Проживав із сім’єю у Бобринці, де працював у районному відділі міліції, пізніше – охоронником в банку.
У 1993 році сім’я переїхала до села Чарівне Бобринецького району. У 2013 році Григорію Вікторовичу довелося пережити втрату коханої дружини. Деякий час працював робітником по ремонту у Чарівненській загальноосвітній школі. Був доброзичливим, спокійним, завжди допомагав односельцям.
Григорія Вікторовича мобілізували 24 жовтня 2022 року. Він ніс службу в 57 бригаді під Бахмутом, був водієм зенітної установки.
Діти втратили зв'язок з батьком 22 березня 2023 року, з цього дня понад рік він вважався зниклим безвісти.
Лише нещодавно тіло воїна ідентифікували. Він вважається загиблим 22 березня 2023 року при виконанні бойового завдання неподалік села Богданівка Бахмутського району Донецької області.
Попрощалися з захисником у четвер, 4 квітня у селі Чарівне.