Путівник про фортецю Святої Єлисавети презентували у Кропивницькому (фоторепортаж)
У Кропивницькому презентували новий туристичний путівник із серії «Україна Інкогніта», присвячений фортеці Святої Єлисавети.
В Туристично-інформаційному центрі міста показали новий туристичний путівник про фортецю Святої Єлисавети. Автор — географ та краєзнавець Андрій Домаранський — розповів, чому вирішив перетворити цей об’єкт із предмета суперечок на місце, здатне збагатити міську свідомість.
«Фортеця — об’єкт, який дуже давно відомий містянам: старше покоління звикло називати це просто “вали”. Але останні двадцять років вона з’явилася в інформаційному полі в іншому образі — як фортеця Святої Єлисавети. Мені хотілося позбутися тих маніпулятивних оцінок і подивитися на цей великий земляний об’єкт очима українця нашого часу» — сказав Домаранський під час презентації.
У путівнику зібрано стислі відомості про історію фортеці, її архітектурні особливості, карту з назвами бастіонів і равелінів, а також короткі пояснення ключових історичних подій, пов’язаних із об’єктом.
Під час обговорення учасники торкнулися теми поширених міфів про фортецю, її ролі в історії краю та сучасного значення. Домаранський наголосив, що фортеця Святої Єлисавети була російським військовим проєктом, зведеним у XVIII столітті в межах колонізаційної політики імперії, проте сьогодні її варто сприймати як меморіальний простір і місце пам’яті, пов’язане з багатьма трагічними подіями української історії.
Видання вийшло накладом 500 примірників і стало першим окремим путівником, присвяченим саме кропивницькій фортеці.
Фортецю заклали у середині XVIII століття (указ про заснування — 1752 рік). Це була земляна зіркоподібна фортифікація — типова для європейської фортифікаційної думки епохи Ренесансу й пізнішої доби артилерії. План мав правильну шестикутну або зоряну форму з бастіонами, ровом і равелінами. ЇЇ збудували в межах колонізаційної політики Російської імперії (Нова Сербія, адміністративні й оборонні проєкти середини XVIII ст.). Вона виконувала роль адміністративно-військової твердині на південному рубежі імперії.
Сьогодні від фортеці збереглися земляні вали й фрагменти плану; територія використовується як зелена зона з пам’ятними знаками й військовими похованнями. Фортеця часто сприймається містянами по-різному — від локального пам’ятного комплексу до «символа» історичних суперечностей.
Форму зорі не варто вважати унікальною — такі зіркоподібні фортеці зустрічалися по всій Європі.
