У Гайворонській громаді попрощалися із загиблим Володимиром Івановим (фото)

Сьогодні, 5 серпня, попрощалися з Володимиром Івановим з Гайворонської громади.

Про це повідомила Гайворонська міська рада у Facebook.

4 серпня люди зібралися, щоб зустріти капсулу з прахом, а сьогодні громада провела Володимира Іванова в останню дорогу.

Як повідомляло CBN, Володимир Іванов народився 22 квітня 1967 року в місті Сколе Львівської області в сім’ї службовців. Батько – Микола Іванов. Мати – Ольга Батоська. З 1974 по 1984 навчався в Сколівській середній школі №2. З 1984 по 1985 навчався на першому курсі Балтського педучилища. З 1985 по 1987 проходив військову службу.

Після цього навчався на другому курсі Балтського педагогічного училища. У 1988 році закінчив училище та одружився. З 1988 по 1989 працював вчителем фізичної культури в Вікнинській середній школі імені Павла Годованця, а з 1989 року – вчителем початкових класів в Хащуватській середній школі.

Паралельно, в період 1989-1994 навчався на заочному відділенні історичного факультету Кіровоградського державного педагогічного інституту імені Володимира Винниченка. З 1994 по 2015 рік працював учителем історії в Хащуватській середній школі. Мав вищу педагогічну категорію та звання «Старший вчитель».

За період педагогічної діяльності неодноразово нагороджений почесними грамотами та подяками. Є автором ряду статей та наукових робіт.

«У лавах активістів у 80-90-ті роки боровся за незалежність України, її вихід зі срср, пропагував ідеї українізації та відзначав важливість саме української мови на території України. У 2004 році був учасником Помаранчевої Революції: Майдан Незалежності, боротьба за чесні та прозорі вибори в селі Хащуватому та Гайворонському районі, де він зупинив махінації з підробкою голосів (так звані "каруселі")», - йдеться у дописі.

У 2005 році Володимир Іванов оголосив безстрокове голодування в приміщенні школи на знак протесту, що діти та вчителі замерзають під час навчання через відсутність вугілля у кочегарці. Через три дні до школи все ж привезли паливо, а вчителям здійснили виплати за два місяці (заробітну плату та надбавки).

У 2013-2014 роках Володимир Іванов був у перших рядах під час Революції Гідності. Того разу від смерті його врятували учні та глибоке почуття обов’язку, адже потрібно було повертатися на роботу, проводити уроки. Далі було скидання памʼятника леніну і перейменування вулиць. Багато хто не розумів, був проти, але активісти з Володимиром Івановим стояли на своєму.

З 2015 активно займався громадською роботою та волонтерською діяльністю, налагоджував зв’язки з волонтерами у Німеччині.

У 2022 він поповнив лави ТРО, згодом 12 разів писав рапорти й намагався пробитися на схід. Саме так Володимир Іванов став бійцем 144 бригади.

Володимир Іванов загинув 24 липня 2024 року, під час наступу противника на населений пункт Костянтинівка, Донецької області.

Фото: Гайворонська міська рада