На Кіровоградщині проведуть археологічні розкопки вчені з України і Швейцарії (ВІДЕО)

Комплексна палеографічна експедиція розпочала свою роботу біля села Сабатинівка Благовіщенського району минулого тижня.

Про це йдеться у сюжеті телевізійної служби новин CBN.

Практиканти Одеського національного університету імені Іллі Мечникова готують біля пам’ятки Мельнична Круча розріз для проведення досліджень із ґрунтознавства, палінології (галузь ботаніки, яка вивчає спори та пилок рослин, зокрема викопних), петрографії (одна з геологічних наук, яка вивчає гірські породи з точки зору їх мінерального і хімічного складу, геологічних особливостей) гірських порід.

Згодом до експедиції приєднається український вчений, доктор географічних наук, професор, завідувач відділу палеогеографії Інституту географії Національної академії наук України Жанна Матвіїшина та вчений із Швейцарії, яка спеціалізується на вивченні пилку викопних рослин, Сандра Брюгер.

За словами керівника експедиції, доцента Одеського національного університету імені Іллі Мечникова Дмитра Кіосака, експедиція розконсервує розкопи 2016 - 2017 років.

Мельнична Круча – багатошарова пам’ятка доби мезоліту, середнього неоліту та пізньої бронзи. Вона забезпечує зі стратиграфічною послідовністю хронологію до передісторичної доби цього регіону. Це – найбільш стратифікована (з найбільшою кількістю шарів один над одним) пам’ятка, не надто значної ширини. Знахідки не надто яскраві, але в будь-якому разі при їх дослідженні вчені отримують послідовність людського заселення цієї території.

«Пам’ятка відома давно, працюємо з нею ми з дві тисячі одинадцятого року, – розповів Кіосак. – Знайшов її Семен Іванович Чуб, житель села Сабатинівка, 1928 року. Її досліджували в 1931 році, 1938 - 39 роках, 1947-му, а останній раз в 1949 році. В 2011 році ми розпочали роботи, викопали шурф, яким знайшли стратиграфічну послідовність до 2,5 метра, і з тих пір працювали тут, готували розріз під розкопки. Зараз ми знімемо ґрунт верхніх шарів, відкриємо археологічні шари і сподіваємося, що згодом зможемо дослідити якийсь з них».

Мельнична Круча в літературу введена як пам’ятка Буго-Дністровської неолітичної культури. Це культура першої полови шостого тисячоліття до нашої ери. Про неї йде дискусія – чи вони були землеробами, чи мисливцями-збирачами.

«Якщо вони землероби, то це перші землероби України. Якщо мисливці-збирачі, то вони теж дуже цікаві, бо вони в безумовному контакті з іншими землеробами десь із Балкан, - зазначив Дмитро Кіосак. - В Буго-Дністровському шарі ми знаходимо рогові мотики. Це знаряддя з рогу з отвором. Люди, які вважали буго-дністровців землеробами, стверджували, що це знаряддя обробітку ґрунту. Зараз стає більш зрозумілим, що це – знаряддя іншої функції. Якої – невідомо. Це ще має знайти своє місце в суспільстві мисливців-збирачів. Це великі речі, дві з них ми продатували, провели радіовуглецевий аналіз, що вони саме належать до першої половини шостого тисячоліття до нашої ери і це надзвичайно важливо. Це – перші прямо датовані рогові мотики в Україні».

https://www.youtube.com/watch?v=uAlwGvFtVmg