На Кіровоградщині хочуть зберегти пам’ятку культури сонцепоклонників (ВІДЕО)
Пам’ятка культури прадавніх українців, які, за попередніми висновками науковців, поклонялися богу сонця, що знаходиться у селі Вільхове Благовіщенського району, може зникнути та бути знищеною «чорними» археологами.
Про це CBN розповів дослідник української історії та мови, член НСПУ, автор і упорядник півтора десятка книг з історії сіл Голованівського та Благовіщенського районів та інших наукових праць Сергій Піддубний.
За його словами, до християнізації село Вільхове мало назву Волхове – село волхвів, божих людей. Вільховське святилище-обсерваторія датується VIII-Х тисячоліттям до нашої ери. Це – унікальна історична та культурна пам’ятка в урочищі Чаплоузьке на березі притоки річки Синиця. На дні яру колись текла річка, обабіч цього русла збереглася кам’яна криниця. З боку криниці на горі був хутір. Пошуковці знаходили на його місці монети ХVI століття, що свідчить про можливе зникнення тут життя після навал татарських орд у цей період. Тут же знаходиться гранітний моноліт з зображенням Змії, що ніби виповзає з ріки. Перед нею висічена голова Оленя. Сонцепоклонники символізували Змію і Оленя як символи дня та ночі, тіні й світла.
На іншому моноліті – зображення Ока, саме так називали тоді Сонце. Під каменем Сонця знаходиться улоговина для живої (дощової) води, якою проводили священні ритуали.
Ще на одному камені – щось на зразок вказівника з чотирма зарубками, а чотири – число Землі. У нумерології - це ще й символ планети Уран. Відповідно, постає припущення, що місцеві волхви могли знати про планету Уран задовго до її відкриття в 1781 році англійським астрономом Вільямом Гершелем.
Також серед символів – камінь Місяця, також із оком.
Відтак досі можна, навіть у 21 сторіччі, побачити святе місце древніх українців, що тут проживали.
Ще однією цікавинкою тут є символічний український герб Триглав, зроблений з каменів. Це свідчить про значне сакральне значення вільховської пам’ятки.
На жаль, цю місцевість не оминули «чорні» археологи. Вони вишукували цінності, адже, скоріше всього, люди приносили щедрі дари Велесу, просили доброго врожаю і гарної погоди. Після копачів залишилися великі ями, подекуди до трьох метрів у глибину.
Тепер же, на думку науковця, цю місцевість потрібно обгородити, заповісти як пам’ятку природи місцевого значення – так вона буде під охороною держави та не втратиться. До траси Київ – Одеса з цього священного місця лише п’ять кілометрів, тому після створення певної інфраструктури сюди могли б заїжджати туристи, для яких би проводилися екскурсії з акцентом на багату історію та культурну спадщину цієї місцевості.
https://www.youtube.com/watch?v=kCzMyj5zOSY&feature=youtu.be
