«Баба Єлька» презентує 4 серію документального циклу про Кіровоградщину, присвячену Голованівській громаді

Етнографічний проєкт "Баба Єлька" представляє четверту серію однойменного документального циклу, присвячену Голованівській громаді.

Про це CBN повідомила команда проєкту.

У новому випуску знімальна команда відвідала два села громади – Новосілку та Молдовку, де змогла зафіксувати неймовірні життєві історії та культурні особливості цих населених пунктів.


У Новосілці співзасновниці проєкту «Баба Єлька» Світлана Листюк та Світлана Буланова зустрілася зі співочою сім'єю Галини Сигиди 1942 р.н., яка зберегла та заспівала у чотири голоси – батьки і дві дочки, – слова пісні, які передаються в цій родині з покоління в покоління.

Пані Галина народилася під звуки канонад Другої світової. Жінка на камеру поділилася спогадами про дитинство під час війни, спілкування з німцями, один з яких вилікував її від тяжкої хвороби, а також пригадала пережитий голод 1947 року.

На столі у Марії Ніколайчик (1937 р.н.) із села Свірневе розгорнута політична мапа України. Щодня бабуся слухає звіти командування ЗСУ про перебіг бойових дій і відстежує зміни по своїй мапі. Вона добре пам’ятає Другу світову, коли загинув її батько Григорій і дуже ображена на німців за своє сирітське дитинство. А тепер і на росіян, бо разом з іншими українцями змушена оплакувати наш цвіт нації і молитися за життя своїх племінників, які нині боронять Україну.

Броніслава Бобровська (1941 р.н.) пам’ятає Другу світову, коли німці забрали корову Голубку, а та втекла і повернулася додому. І голод 1947-го, коли тато з іншими чоловіками погнав худобу на Херсонщину, а звідти приніс сухарів, на яких протрималася родина. Розказала і про те, як її сестра ледь не потрапила до сусідів-людоїдів. За словами пані Броні, у їхньому підвалі знайшли невпізнані людські кістки.

Село Молдовка не стояло у графіку експедиції «Баби Єльки». Проте напередодні поїздки виявилося, що у цій мальовничій місцині стоїть батьківська хата Віти Тернавської – консультантки Голованівського центру професійного розвитку педагогічних працівників. А в тій хаті – цінні старовинні фотографії. Пані Віта зберегла не лише родинні світлини, а й два весільних вінки, які належали її мамі та тітці. Їх вона передала на збереження та реставрацію в Етнолабораторію «Баба Єлька».

«Дорогою з Молдовки Віта Тернавська запропонувала поїхати повз сільське кладовище, де показала команді «Баби Єльки» незвичайний пам’ятник, встановлений на честь жителів Голованівщини – братів Тарковських. У Матвія Тарковського було шестеро синів – Семен, Кіндрат, Михайло, Борис, Юліан й Іван. А під час Голодомору він взяв на виховання ще й сусідську дівчинку, чиї батьки померли. Радянська влада зробила з нього куркуля, бо мав добру хату на 5 вікон і господарство. Його дім перетворили на контору, а Матвій з синами збудували новий. Усім синам дав освіту й гідне виховання. А коли почалася Друга світова, то всі брати Тарковські пішли на фронт», - розповідає Світлана Листюк.

Коли Семен Матвійович повернувся додому (у 1946 році після радянсько-японської війни), він дізнався, що четверо його братів загинули. Семен узяв під опіку їхні осиротілі родини і… вигадав власний спосіб вшанувати пам’ять загиблих.

Він знайшов місця поховання своїх братів (Кіндрата – на Одещині, Михайла – в Криму, Бориса – в Тульській області, Юліана – в Угорщині), зібрав по жмені землі з їхніх могил і зсипав до однієї капсули. У рідній Молдовці чоловік поставив пам’ятник братам Тарковським, у який і вмурував цю капсулу. Він і донині височіє у першому ряду на кладовищі в Молдовці. Поряд поховані їхні батьки – Матвій і Марія. А коли серце Семена Матвійовича зупинилося, він також знайшов спочинок біля своєї родини.

«Сьогодні цей пам’ятник нагадує не лише про ціну війни і перемоги. Він нагадує про те, скільки втратила Україна і українці, будучи заручниками російсько-радянської окупаційної системи, коли хохлів не вважали за повносправних людей, не поважали, не цінували, знищували і власними, і чужими руками. Це життєві уроки, які ми не вивчили вчасно», - резюмує Світлана Листюк.

Четверта серія документального циклу "Баба Єлька" пропонує глядачам сформувати власні життєві уроки через призму переживань і досвіду своїх предків, а також зануритися в атмосферу родинного тепла і затишку. Документальний цикл продовжує розкривати та відтворювати цінні аспекти культури та спільноти різних куточків Кіровоградщини.

Переглянути серіал «Баба Єлька» можна на ютуб-каналі проєкту.

Ініціатива «Стань агентом Баби Єльки» реалізується громадською організацією «Баба Єлька» завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні».