На Кіровоградщині пасічник, в якого після загибелі бджіл умер сусід, вважає труїння полів геноцидом

Перегляди: 7799

55-річний пасічник з Долинського району помер, не витримавши переживань з приводу масової загибелі більшості бджіл на своїй пасіці.

Про це CBN повідомив товариш померлого, голова ГО «Травневий мед» Олександр Карауш.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

«Отруєння бджіл було з двадцятого по двадцять третє травня, - розповів Карауш. – Тобто, з двадцятого травня почали бризкати поля отрутою невідомого походження. Китайською, скоріше всього. За всі мої тридцять три роки, що я займаюся бджолами, такої масової загибелі бджіл не було ніде. І після цього почали масово гинути бджоли. Просто відрами ми вигрібали їх з вуликів. А це мій сусід навпроти – його Петром Васильовичем звали. Він приходив одразу до мене, питав як в мене справи. Я ж кажу, що в мене те саме. Він за серце тримається, каже: "Я не можу на це дивитися". Дуже сильно переживав, плакав. Так було два тижні підряд – бджоли сипались і сипались. Ті, які встигли повернутися до вулика, – вони принесли пилок, і молоді бджоли це їли. І знову бджоли сипалися, сипалися… І от останнього разу Петро Васильович прийшов за два дні до його смерті, я з ним розмовляв. Знову він тримався за серце, плакав, казав, що не може це пережити… Так поговорили ми, я його намагався відволікти, так і розійшлися.

Потім я поїхав з пасіки до Кривого Рогу. І наступного дня мені бджоляр дзвонить і каже: "Сан Санич, помер твій сусід". Почали шукати телефони родичів, бо він на пасіці був один, і не могли зв’язатися ні з ким. Потім знайшли його сина, і він приїхав».

Олександр Карауш зазначив, що ні в Кривому Розі, ні в Дніпрі ніхто не захотів приймати бджіл та ріпак на аналіз з невідомих причин. Це зробила лабораторія в Києві. Проте з 20 травня до сьогодні результатів ще немає. Скоріше за все, припускає Карауш, їх і не буде, тому що вони повинні робитися протягом десяти днів. На його думку, з результатами аналізів затягують цілеспрямовано.

«Період розпаду пройшов – отрута розщепилася – всі хімікати мають період розпаду. І тоді нам видадуть результат, що все нормально, - зазначив Карауш. - Я хочу сказати, що це по всій Україні – я не можу назвати такої області, де б не загинули бджоли. Вже тут, у своєму колі, нам один фермер сказав, що завіз цієї отрути був централізований. Тобто, хтось це лобіює. Що саме завезли – не ясно, лише зрозуміло, що препарат не сертифікований. Якби він підлягав сертифікації в Україні – його б не допустили до обробки полів.

Це не лише бджоли – це вся екологія вимирає! У нас є водоохоронна зона, звідки до Кривого Рогу качається вода. Там - п’ять насосних станцій. І довкола цієї води теж поля – буквально двадцять метрів від води. Труять їх тим самим препаратом. Бджоли падають.

Наш криворізький еколог сказав: "Чекайте дощу". Зараз проходить дощ, змиває цю всю отруту. Через землю, через ґрунтові води і через насосні станції, які практично воду не фільтрують, там три-п’ять компонентів для очищення і все. І це, говорить еколог, міна уповільненої дії.

Цю воду п’ють люди. Діти й так у нас уже хворіють і вмирають на уроках фізкультури, а далі буде гірше. Ніхто це не контролює. Поки цією справою не займеться СБУ – навіть не з приводу бджіл, – а з приводу отруєння народу України. Це правда. Бджоли – це більше стосується саме бджолярів, а на рівні країни це, що називається, геноцид. Не треба нам німців, нікого – своїми руками труять людей. Стовідсотково».