Як і де наркозалежні Кіровоградщини можуть повернутися до нормального життя

Кіровоградське відділення «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» координує напрямок замісної підтримувальної терапії для наркозалежних

808
кількість переглядів

Олена Жикалова, «Народне слово»

«Наркозалежність – це захворювання. Ми дивимось на сам факт існування наркозалежності, часто не задумуючись, як людина стала залежною», – каже Павло Давлєтбаєв.

Кіровоградське відділення «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» координує напрямок замісної підтримувальної терапії для наркозалежних у нашій області. Координатор напрямку психосоціального супроводу та замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) Павло Давлєтбаєв пояснив, які функції виконує програма ЗПТ та чи справді можна позбутися наркотичної залежності.

– Ви вже не перший рік працюєте в ВБО «ЛЖВ». Як починався ваш професійний шлях у благодійній організації?

Павло Давлєтбаєв, фото Ігоря Демчука

– За спеціальністю я інженер-технолог легкої промисловості вищої категорії, до цього працював на швейній фабриці «Зорянка», потім мав свій бізнес – ательє. Але мені хотілося займатися ще чимось – більш важливим, соціально вагомим. Тож три роки тому я зробив свій вибір: прийшов до ВБО «ЛЖВ». Певний час поєднував і власну справу, і роботу в благодійній організації, але згодом повністю переключився на соціальну роботу. Тут відчуваю важливість своєї праці, тут розвиваюся. Наприклад, зараз я навчаюся в Київському представництві школи Єльського університету, відповідно до своєї зайнятості.

– І за ці три роки ви вже стали координатором напрямку замісної підтримувальної терапії! Тож у чому полягають завдання програми ЗПТ?

– ЗПТ направлена на лікування та ресоціалізацію людей, які залежні від опіумних наркотичних речовин. Замісна – тому що людина отримує речовину, яка дає можливість пережити той самий абстинентний синдром, або, як ще його називають, синдром відміни. Перш за все ЗПТ направлена на подолання епідемії ВІЛ/СНІДу, оскільки передбачається повна відмова від вживання ін’єкційних наркотиків. Програма ЗПТ позитивно впливає на психологічний стан та лікування набутих тяжких інфекційних захворювань. Люди повертаються до загального соціуму, відновлюють працездатність, створюють сім’ї. В суспільстві наркозалежні потерпають від стигматизації: деякі вважають, що ця людина вже безнадійна, її місце лише в тюрмі або на цвинтарі. Але ж наркозалежність – це захворювання, яке можна лікувати. Програми ресоціалізації та лікування наркозалежних мають діяти в правоохоронних органах. І в нас навіть є домовленість про співпрацю з ними. Та насправді це така собі статистика та перекладання справ. Адже правоохоронці мають боротися не з тими, хто вживає, а хто розповсюджує. Кримінальна відповідальність існує саме за зберігання та розповсюдження наркотиків, а не за вживання. Статистику роблять за рахунок вживання, але вживання та збут – це різні речі. Державі утримання одного позбавленого волі обходиться приблизно у 12,5 тисячі гривень на місяць, у той час як програма ЗПТ коштує всього 600 гривень – різниця очевидна.

– Якими препаратами замінюють опіумні речовини під час терапії?

– У замісній підтримувальній терапії використовуються два препарати – метадон та бупринарфін. Вони мають різну дію: метадон блокує повністю центр задоволення, знімає синдром відміни, цим звільняючи від залежності. Бупринарфін призначається, якщо у людини є протипоказання до метадону: його вартість в рази вища, тому його використовують рідше. В рамках програми ми маємо в наявності обидва препарати.

– Чи можуть пацієнти самостійно купувати метадон?

– У 2012 році Міністерство охорони здоров’я внесло зміни до наказу №200. Завдяки цьому для пацієнтів, які пройшли індуктивний метод перевірки, дозволяється видача замісного препарату на руки. Індуктивний метод перевірки – це регулярний контроль, обстеження на вживання наркотичних засобів. Якщо протягом шести місяців людина не вживає жодних наркотичних речовин, окрім замісної терапії, то вона проходить перевірку. Такій особі можна довіряти, видавати препарат на руки. Але при цьому контроль все одно здійснюється, щоб попередити збут. В Кіровоградській області на даний час вже є 12 осіб, які купують препарат самі. Є вуличний метадон, але нічого спільного з нашим препаратом він не має. Наші колеги з інших областей проводили аналіз вуличного метадону: його вміст повністю відрізняється. Адже той метадон, який ми використовуємо для терапії, виготовляється згідно з усіма нормами на фармакологічних заводах. А той, що можуть пропонувати на вулиці, є нелегальним, виготовленим кимось незрозуміло з чого. Тож вживання вуличного метадону є повним протипоказанням для учасників замісної терапії.

– Хто фінансує програму?

– До 2017 року фінансування програми та соціальний супровід повністю покривались за рахунок Глобального фонду по боротьбі з ВІЛ/СНІДом, малярією та туберкульозом. Починаючи з 2017 року, завдяки зусиллям ВБО мережі «ЛЖВ» на національному рівні було проадвоковано та закуплено препарат ЗПТ метадон за державний кошт. Ми одна з шести областей, які перші отримали сам препарат за державні кошти. Водночас соціальний супровід стовідсотково відшкодовується за рахунок Глобального фонду, і поки що ця тенденція залишається. Глобальний фонд – це благодійна організація, яка вже давно діє в Україні. За цей час в нашу державу було вкладено багато коштів – близько 700 мільйонів доларів. На 2018-2020 роки Глобальний фонд виділив на замісну терапію 118 мільйонів доларів. Але це стратегія трирічного переходу: тобто цьогоріч держава має профінансувати 20 відсотків потреби замісної терапії в країні, потім 50 на 50, а вже в 2020-му – з розрахунком 80 відсотків державного забезпечення. Після 2020 року Глобальний фонд має намір припинити фінансування замісної терапії. І якщо держава своєчасно не включиться до співфінансування, ми втратимо багато пацієнтів, які повернуться до ін’єкційних вуличних наркотиків. Це відкине нашу боротьбу з поширенням ВІЛ-інфекції на багато кроків назад. До того ж це вплине і на криміногенну ситуацію в Україні. Наприклад, в Грузії програма замісної терапії не фінансувалася протягом двох років взагалі – після того, як Глобальний фонд припинив виділяти на це кошти. Це зруйнувало всі напрацювання у цій сфері. А в нас є вже чудові результати. Наприклад, деякі наші пацієнти лікуються за власні кошти – а це великий плюс, тут ми обігнали навіть сучасну Грузію. Крім того, в нас найвищий показник серед інших країн Західної Європи щодо повного одужання та відмови навіть від метадону.

– Соціальний супровід – наскільки він важливий?

– План соціального супроводу індивідуальний для кожного клієнта. Формують його спеціально підготовлені соціальні працівники. Залучення до програми, проблеми з початком лікування, відновлення документів, перенаправлення до інших медичних закладів чи організацій, якщо в цьому є необхідність. Розрахований соціальний супровід на три роки. Наша організація надає всі можливі послуги: соціальний, психологічний, юридичний супровід.

– Чим зумовлений розрахунок саме на три роки?

– Ресоціалізація – пристосування людини до життя в новому співтоваристві. Ресоціалізація відбувається в три етапи. Перший – десятиденний, який включає призначення та з’ясування дози препарату. Другий – це шестимісячний процес індукції, коли людина розуміє, де вона знаходиться, чому лікується і від чого. Третій етап найдовший: він забирає близько трьох років. За цей час людина відновлює навчання або знаходить роботу, створює або відновлює родину тощо.

– Скільки пацієнтів на Кіровоградщині охоплює програма зараз?

– На сьогодні в області 371 пацієнт проходить ЗПТ, з них з ВІЛ-позитивним статусом – 131 людина, з вірусним гепатитом С – 178, з діагнозом туберкульоз – 56 людей. Черга до програми більша, ніж пацієнтів у програмі, через недостатню кількість препарату. Ми робимо все можливе, щоб кількість курсів препарату збільшувалася. Адже фінансується забезпечення препарату з огляду на число пацієнтів, які вже у програмі. А слід враховувати і тих, хто ще в черзі. За перше півріччя 2018 року було включено 45 нових пацієнтів, додатково було замовлено 160 курсів ЗПТ на цей рік.

– Доступ до програми мають тільки ті клієнти, які проживають в містах, де є пункт видачі?

– Так. Наразі в Кіровоградській області є чотири пункти видачі: Кіровоградський обласний наркологічний диспансер, Олександрійський наркодиспансер, Світловодська центральна районна лікарня та Знам’янська центральна районна лікарня. З першого серпня планується відкриття ще трьох пунктів видачі. Два з них в центрах первинної медико-санітарної допомоги №1 та №2 в обласному центрі, пункти видачі розраховані по 40 пацієнтів. Ще один додатковий пункт з’явиться в Новоукраїнській центральній районній лікарні. До кінця 2020 року наша організація разом з медичними закладами планує охопити 950 пацієнтів ЗПТ.

– Якщо людина хоче проконсультуватися щодо участі в ЗПТ, куди можна звернутись?

– Потрібно звернутися в найближчий пункт видачі або до соціального працівника. Там людину внесуть до списку очікування. При собі нічого мати не потрібно, просто прийти та представитись, розповісти, які є захворювання. Першочергово до програми потрапляють люди, які мають ВІЛ-позитивний статус, туберкульоз, вірусні гепатити В, С, – такі пацієнти пріоритетні.

Також за консультацією можна звернутися до нашого офісу Кіровоградського обласного відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» або особисто до мене за телефонами: (0522)24-69-04, (099)450-04-30.



LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here