До Кропивницького привезли 20 дипломів всеукраїнського конкурсу «Зоряний шлях» (ФОТО)

В секції «Природні явища та екологія Космосу» кропивничани отримали сім перших місць

573
кількість переглядів

Члени проектної групи Кропивницького інженерного коледжу під керівництвом Олександра Шевченка взяли участь у XVII всеукраїнській конференції-конкурсі науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях», яка відбулася у Національному центрі аерокосмічної освіти молоді імені Олександра Макарова в Дніпрі.

Про це CBN розповіла керівник краєзнавчо-пошукової організації «Ексампей» Ніна Бабанська.

Серед освітньо-наукових напрямків конференції є астрономія, наукові дослідження в космосі, природні явища та екологія космосу, космічна медицина і біологія, інформаційні й духовні аспекти розвитку людства, космічні апарати та ракети-носії, історія космонавтики, комп’ютерні технології в аерокосмічній техніці, космічна фізика тощо.

12 кропивничан, що навчаються в Інженерному коледжі, НВО №11, 14 та 29, найкраще захистили науково-дослідні роботи в секціях «Природні явища та екологія Космосу», де отримали сім перших місць, та «Духовність і Космос». Крім того,  для делегацій з усіх куточків країни провели круглий стіл на тему «Золоті стежини Кіровоградщини».

Так, Гжегож Желеховскі у своїй роботі в межах астроблем Кіровоградщини дослідив первоцвіт Сон чорніючий, який може цвісти на весні та восени.

Захистити свою роботу та зайняти 1 місце Олександру Медведенку, який вивчав розвиток духовності наших предків від початку кам’яного віку до козаків-характерників, допомагала група підтримки – скіфські воїни з мечами, а також реконструкція трипільського посуду, який виготовив Олександр Еконос. Крім того, від дослідив урочище Монастирище, яке свого часу відіграло важливу роль у житті наших національних героїв, і де зафіксовані енергетичні потоки.

На конференції в рамках проекту «Золоті стежини Кіровоградщини» кропивничани представили фрагменти наукових робіт, які дали конкретні результати. Як писав CBN, юні дослідники знайшли у Володимирівській балці кеміобінських баб і розпочали їх вивчення. Сергій Ананічев у своїй роботі досліджував докази того, що Чорне озеро утворилося через вибух вертикальної кемберлітової трубки. Доклад Олександра Гребенюка стосувався Розлитого каменю і пов’язаною з ним легендою про кохання. Інгульські самоцвіти самі намивали та вивчали Марина Метельова та Валерія Білостоцька, а Максим Ларіонов займався вивченням Коноплянського кар’єра, де можна спостерігати викопні рештки молюсків.

За словами керівника проектної групи «Первоцвіт Еко» Ніни Павлової, яка викладає хімію та біологію в Інженерному коледжі, члени журі були дуже вражені роботами кропивницьких дослідників, присвяченими геології, археології, палеонтології та народознавству, і відзначили їх як найкращі.