У Кропивницькому триває конфлікт між поліцією та активістами

Все, що відомо на цей момент

1119
кількість переглядів

Сергій Полулях, «Україна-Центр»

У Кропивницькому стався наїзд на поліцейського, про що повідомила прес-служба відомства. У відповідь громадськість «наїхала» на патрульну поліцію, звинувативши поліцейських у фальсифікації інциденту. Так двома реченнями можна коротко розповісти про черговий виток протистояння між громадською організацією та патрульної поліцією. Насправді все не так весело – схоже, обидві сторони були, що називається, «заточені» на конфлікт.

25 квітня місцеві інтернет-ресурси розтиражували повідомлення прес-служби поліції про скоєний у Кропивницькому наїзд на патрульного і про отримані ним тілесні ушкодження. Практично в той же момент активісти громадської організації «Кропивницький дорожній контроль» (ГО «КДК»), які свою сторінку в «Фейсбуці» супроводили гордим написом «Засіб масової інформації», повідомили і виставили набір відеофайлів з місця події, стверджуючи, що це щодо їхніх активістів співробітники патрульної поліції застосували спецзасоби, побили їх і всіляко знущалися над ними. При цьому особливо підкреслювалося, що ці нібито протиправні дії здійснювалися щодо не аби кого, а журналістів, що автоматично підвищує статусність події і градус протистояння. Саме час розібратися в ситуації.

За версією правоохоронців, представники ГО «КДК» намагалися увірватися в приміщення патрульної поліції, більше того матюкалися, вибили з рук поліцейського телефон, яким він фіксував те, що відбувається, накинулися на нього, за що проти них застосували заходи фізичного впливу та наділи наручники. Після цього до управління прибули інші активісти, які спробували прорвати умовну лінію обмеження руху, скоївши при цьому наїзд на співробітника органів.

За версією ГО «КДК», все було з точністю до навпаки. Втім, не будемо посилатися на джерела, послухаємо розповідь керівника ГО «КДК» Віталія Демидчика журналісту «УЦ».

– Все почалося з того, що в цей день в суді слухалася справа за участі активістів КДК, але суддя переніс розгляд в зв’язку з тим, що копія, яку видали поліцейські, погано читалася, і він попросив зробити нормальну копію з оригіналу. Вони прийшли в адмінпрактику (в управління патрульної поліції), щоб узяти копію постанови. Там є кімната прийому громадян, куди «вхід вільний». Там повинні бути ручка, листочок, щоб кожна людина могла написати заяву, ознайомитися з якимись матеріалами. І ось, коли вони хотіли пройти в цю кімнату, у них почали вимагати документи. І коли поліцейські заважали пройти в цю кімнату, ну там говорити, дайте паспорт, дайте ваші паспортні дані, Падурець Євген їм почав пояснювати, хлопці, вхід у кімнату повинен бути без документів, кожен може увійти. Поки він пояснював, почалася бійка з іншими журналістами, там поліцейський зробив удар в пах, почалася словесна перепалка, в результаті командир батальйону віддає наказ «ламати» журналістів. Женя стояв, спілкувався, його звалили з ніг, поліцейські почали бити, навіть сам заступник начальника поліції Марина Журавель підбігла і особисто била його в обличчя.

Мені зателефонували і сказали: «Віталік, б’ють ваших журналістів», я приїхав, коли хлопці були в крові, в наручниках. Коли людина на капоті, а по капоту автомобіля кров тече. Я дістав бейджик, показав посвідчення. Я приїхав до своїх співробітників, а мене почали відгороджувати від цього місця, і через хвилини три під’їхав Колесник Андрій, це головний редактор однойменного ЗМІ нашої, ГО «КДК», він навіть їм «здрастє» не встиг сказати, поліцейський почав імітувати наїзд на ногу, хоча машина вже стояла, і було видно, що він при зупиненому автомобілі підставляє ногу під колесо і починає імітувати біль. Там чоловік 20 прибігло поліцейських, витягли з машини, поклали обличчям в асфальт, сім хвилин його поліцейський, я це фіксував, сім хвилин рівно, поліцейський душив його коліном у шию. Він уже синій був, почав хрипіти, тоді я вже «швидку» почав викликати, «швидка» приїхала, нормальний водій попався, він говорить: «Хлопці, що ви робите, він зараз помре». Загалом, сім хвилин він на ньому сидів, а через 16 хвилин його тільки підняли, 16 хвилин він лежав на асфальті. Це головний редактор КДК! Це все були журналісти, у них є бейджики журналістів, все це офіційно оформлено, зареєстровано.

Ми показуємо недоліки і недоробки поліції, говоримо, де їм треба змінюватися. На цьому ґрунті вони до нас недружелюбні. Ми це кваліфікуємо, як переслідування журналістів.

Взагалі-то інцидент з боку громадськості описаний досить мальовничо, щоб не сказати – страхітливо. Гестапо, як кажуть, відпочиває. Не дивно, що коментарі в соцмережах, тому ж «Фейсбуці», іноді виходять за цивілізовані межі й межують з закликами до розправи над поліцейськими. До честі Віталія, треба сказати, що він теж не схвалює таку поведінку читачів, але не можна не відзначити і його зайву емоційність. У всякому разі, на відео, поширеному ГО «КДК», видно, що люди мирно розмовляють з поліцейськими в фойє, потім виходять на вулицю, а потім уже в фойє видно, як одного тримають на підлозі, а іншого активіста скручують на вулиці, після чого заводять в положенні «лебедя» в приміщення. Тобто, можна припустити, що активісти таки вирішили не надавати своїх документів і прориватися на територію, що охороняється, хоча б і в громадську приймальню. Самі активісти теж не приховують, що розмова проходила на підвищених тонах, при цьому хтось матюкнувся. Про спробу прориву лінії охорони ніхто не говорить, а на самому відео цього немає. Просто в якийсь момент камера починає «стрибати», і, що вона фіксує – незрозуміло.

Відео наїзду на поліцейського теж нічого не доводить – то чи камеру пізно включили, то чи камера робила «проїзд», але стверджувати про динаміку авто однозначно складно. Добре видно, як поліцейський наближається до автомобіля і в момент начебто зіткнення починає кричати. Але чи потрапила нога під колесо, теж не видно. Можливо, щось схоже все ж було, але не виключено, що мала місце «маленька футбольна хитрість», коли футболісти «домальовують» порушення правил і криком намагаються переконати в цьому суддю.

Нічого не маємо проти активної громадськості, але не може не дивувати і легкість, з якою вже і профіль в «Фейсбуці» оголошується засобом масової інформації або навіть газетою, а всіх активістів апріорі записують у журналісти. Для додання статусу це має значення, а ось чи підвищує це відповідальність самих так званих журналістів – велике запитання. Хоча б і за описом того, що сталося, де явно помітний надлишок емоцій. У всякому разі, навіть на відео режисерів «від КДК» стрибків на голові й ударів не видно.

Набагато більш стримана в описі того, що відбувається, поліція, до неї теж є запитання, які, до речі, піднімає і Віталій Демидчик. Йдеться про фіксацію затримання нагрудними камерами спостереження. Кажуть, що поліції є що приховувати, тому що інцидент стався на її території і в очах громадськості саме поліцейські неадекватно відреагували на нешкідливу спробу громадян прорватися всередину поліцейського управління. Представник ПП Кропивницького Дмитро Поперешняк на запитання про КДК говорить максимально відверто:

– Це основне запитання, хто такий КДК? Це організація, яка стверджує, що вони є журналістами, є активістами, а їхня мета благородна та покликана контролювати дії поліції, насправді – це провокатори, і їхня мета – провокація, і благородного там немає взагалі нічого, і від журналіста там тільки посвідчення. Я особисто не бачив їхніх посвідчень. Хтось з патрульних каже, що бачив. Вони хотіли владнати якісь справи у відділі адмінпрактики, який займається документацією, пов’язаною з постановами, протоколами тощо. Вони хотіли постанову чи оскаржити, чи копію отримати. І приїхали за цією справою, а далі ми описали. Зараз триває службова перевірка, усі факти з’ясовуються. Ми все написали. У деталі вдаватися не будемо.

Справа на розгляді в прокуратурі, бо всі справи, які стосуються дій поліцейських, розглядає прокуратура.

Загалом бій громадськості й патрульних Кропивницького відбувся через цілком дріб’язковий привід, але війна загрожує прийняти затяжний характер. Ніхто не хоче знімати відповідальності з поліцейських за можливе перевищення повноважень, а громадськість, що нібито стоїть на сторожі законності, теж не повинна порушувати найпростіші правила, хоча б і такі, як право правоохоронців вимагати пред’явлення документів.