Обрізування дерев у Кропивницькому, або Чим завинили тополі?

Перегляди: 1527

Світлана Костенко, «Народне слово»

У Ленінському райсуді Кропивницького почався розгляд справи щодо варварського обрізування тисячі дерев колективним підприємством «Єлізавета».

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

Йдеться про міський парк Перемоги, але це підприємство не вперше звинувачують у знищенні зелених насаджень і не тільки там. Саме знищення, бо після їхньої діяльності більшість дерев вже не мають шансів на виживання.

Найгірше ведеться тополям, на які в обласному центрі, та й не тільки, з певного часу оголошене справжнє полювання через їхній алергенний пух.

Та чи дійсно винні дерева, які віками росли у нашому місті, а раптом стали небезпечними?

Алергія від пуху – міф чи реальність?

Тополиний пух не спричиняє алергію, і масова вирубка цих дерев у містах не допомагає її подолати. Про це заявила виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. За її словами, тополиний пух може потрапляти в очі або ніс, та лише як механічний подразник, а не алерген. Насправді загострення алергії спричиняє цвітіння диких злаків, як то тимофіївки, яке за часом співпадає з дозріванням насіння тополі. Саме пилок злаків розноситься вітром і стає причиною алергії.

Як довели вчені, думка про те, що саме тополиний пух зумовлює появу алергічних реакцій у багатьох людей не більше, ніж міф. Алергія на тополиний пух, звичайно ж, існує, але в чистому вигляді зустрічається не так уже й часто. Головна небезпека тополиного пуху в тому, що він переносить на собі пилок і спори рослин-алергенів. Таким чином, у повітрі утворюється скупчення речовин, що викликають у багатьох неприємні алергічні реакції, такі як нежить, сльозотечу, припухлість очей, чхання, а іноді навіть кропив’янку, запаморочення або бронхіальну астму.

Різновид алергій, що викликаються пилком рослини, називається поліноз. Зняти всі симптоми алергії на тополиний пух допоможуть звичайні антигістамінні таблетки, і тільки в дуже важких випадках може знадобитися госпіталізація.

Корисні властивості дерева

Завдяки цьому дереву жителі особливо великих промислових міст можуть нормально дихати. Тополя очищує забруднене повітря, вбираючи в себе частинки металу. А з виробленням кисню вона справляється у багато разів ефективніше, ніж хвойні дерева. Лише одна тополя виробляє стільки ж кисню, скільки 13 ялин. Пух виробляють тільки дерева жіночої особини. Тому фахівці намагаються висаджувати лише чоловічі дерева.

Особливої уваги заслуговує тополя

«Час навести порядок» ‒ так називалася стаття, опублікована у газеті «Кіровоградська правда» 27січня 1989 року. Її автор – Ігор Тихонович Бабанський, еколог, відомий далеко за межами Кіровоградщини. Як і сьогодні, 30 років тому теж гостро стояло питання як уберегти жителів міста від впливу на них небезпечних викидів автотранспорту та підприємств. Тоді місцеві уранові шахти працювали на повну потужність. Автор наполягав на озелененні міських вулиць тими деревами, які візьмуть на себе усю ту отруту. Та, на жаль, і тоді місцева влада не приділяла цьому питанню належну увагу. Сьогодні перевага надається туям, які стали модними, але тієї користі, що приносять тополі, від них немає.

«…При озеленені міста не враховується здатність рослин протистояти важким умовам міста, поглинати пил, сажу, шкідливі викиди підприємств та автотранспорту, – пише Ігор Тихонович. – В місті ще мало висаджується ясенів, кленів, чорної сосни, які активно поглинають азот. Зовсім відсутній в насадженнях клен польовий, здатний без шкоди для себе протистояти азоту, нагрітому асфальту. Сполуки сірки особливо шкідливі для більшості рослин, поглинають ільмові тополі, бирючина. Майже відсутні на вулицях берест туркестанський, який поряд з цією властивістю стійкий до зараження ільмових. Ця хвороба практично знищила місцеві види ільмових – в’яз і берест звичайний. Ці рослини швидко ростуть, як джерело кисню і фітонцидів посідають одне з перших місць. Так фітонциди тополі бальзамічної за три години повністю знищують збудника важких захворювань – стафілококів!

Проте частина тополь під час досягнення насіння виділяє багато пуху, що стало причиною знищення в місті більшої їх частини, хоча є альтернативне вирішення цієї проблеми. Не так важко виділяти в природних насадженнях дерев чоловічої статі і вирощувати саджанці з живців цих рослин».

«Аварійні та небезпечні»

Не секрет, що Кіровоградщина займає одне з лідируючих місць із захворювання на онкологію та інші смертельно-небезпечні недуги, бо має високий показник антропогенних навантажень на навколишнє природне середовище. Проблем додають екологічно небезпечні об’єкти, які фактично справляють значний негативний вплив на довкілля. Це ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», Кіровоградське ВКГ ОКВП «Дніпро-Кіровоград».

Характерним для підрозділів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з видобутку та переробки уранових руд є те, що майже усі відходи: відвали шахтних порід, скиди очищених шахтних вод, викиди в атмосферне повітря вміщують природні радіонукліди уранового ряду, чим зумовлено радіаційний вплив на довкілля та населення. Звичайно, закривати ці підприємства не можна, бо вони – основа нашої економіки. Але протиотрута небезпечному їхньому впливу є, і це – дерева.

Жителі обласного центру добре пам’ятають, яка боротьба велася за тополі, що росли біля пологового будинку. Тоді голова організації «Озеленення Кропивницький» Надія Паливода прикувала себе ланцюгами саме до тополі, яку збиралися спиляти. До її протесту приєдналися інші активісти і протягом двох днів не давали знищити там решту дерев. До того часу біля пологового будинку вже встигли знести 14 тополь.

Раніше біля житлового будинку №7 на вулиці Соборній працівники підприємства «Єлізавета» спиляли три пірамідальні тополі, аби приватний бізнесмен побудував магазинчик, а жителі міста ще й за це заплатили своїми податками.

Варто згадати, як у 2015 році був знищений зелений масив у сквері Аксьонкіної (рекреаційна зона): дерева спиляли нові господарі ділянок, розданих рішеннями міської ради. Частина дерев знищена біля «Гаю Десантників» для будівництва котеджів. В першу чергу обрізають тополі – дерева, які займають лідируючі позиції з поглинання пилу і небезпечних викидів у повітря.

Вже давно помічено, що як тільки мають збудувати новий об’єкт, як правило – торговельний, одразу на тому місці дерева стають аварійними і небезпечними. Раптом з’являється комісія – 5-6 осіб і виносить вирок тій же тополі. Влада виправдовується, що на їхньому місці будуть висаджувати нові дерева. Але молоді саджанці рідко виживають, бо на їхнє утримання, полив гроші не виділяються і деревця гинуть у перший же рік.