У Кропивницькому дівчину на інвалідному візку допустили до навчання лише після втручання громадськості й влади
Олена Нікітіна, «Україна-Центр»
Сюжет, показаний на обласному телебаченні, підірвав фейсбучне співтовариство. Наші телеколеги розповіли про дівчинку, якій відмовили у навчанні в училищі, мотивуючи тим, що вона пересувається у візку, а навчальний заклад не пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. Реакція суспільства: дико, так не повинно бути. Все закінчилося добре, але хочеться на цю тему поговорити.
Про цю дівчинку «УЦ» писала рік тому. Нас вразила її цілеспрямованість, жага бути активною, освченою, такою, як усі люди навколо. Наташу сковує інвалідний візок - але тільки в пересуванні, а не у мріях і внутрішньому натиску. Минулого літа вона продавала квас.
«Ця мила дівчинка змусила нас вкотре замислитися над однією вічною проблемою - працевлаштуванням таких, як вона, - писали ми. - Сама Наташа ще вчиться у школі (!), закінчила 10 клас. Живе вдвох з мамою, яка, природно, не може працювати, оскільки потрібно доглядати за донькою. Але Наташа - дуже цілеспрямована дитина, і вона влаштувалася працювати продавцем квасу на літній сезон.
- Найчастіше візочники навіть з дому вийти не можуть, - каже Наташа. - Але я не хочу прожити все життя в ізоляції. Так, я не можу ходити, як інші люди, але я нормально розвиваюся розумово і хочу реалізувати себе. У мене є мрія і мета в житті».
Вона тоді помітила, що знайти роботу інваліду-візочнику в нашому місті дуже важко. Як виявилося, їй було не так просто й освіту отримати. У серпні минулого року топ-модель з Кропивницького Аліна Байкова Наташі подарувала ноутбук, щоб та могла розвиватися і бути соціально активною. «Я дуже хочу отримати вищу освіту і стати психологом. Може бути, у мене навіть у майбутньому з'являться власний кабінет і багато постійних клієнтів. Власний кабінет і приватна практика - це моя мрія», - говорила Наталія Макогон. У педуніверситет вона поступити не змогла - зовсім трохи не вистачило балів - і вирішила не втрачати рік, а вивчитися на бухгалтера...
Згадалося. Серед моїх однокласників була дівчинка з ДЦП. Тоді навіть слова такого - інклюзія - ніхто не знав. У першому класі просто взяли цю дівчинку, відмінну від інших, і стали опікати. Просто так, як підказувало дитяче, природне, людське єство. Сьогодні існують цілі проекти й програми інклюзивного навчання. І створення чергового такого класу або групи в дитячому садку - досягнення.
Про доступність вулиць, тротуарів, установ говорено багато. Здавалося, що проблема повільно, але вирішується. Але справа не в пандусах і ліфтах, а в людському ставленні. Шістнадцятирічна Наташа Макогон, яка захотіла вчитися в дев'ятому училищі на бухгалтера, напевно, не раз стикалася з труднощами. Але отримати відмову в навчанні через те, що вона пересувається на інвалідному візку, а училище на таких, як вона, не розраховане, - це не тільки принизливо, але й обурливо.
«Тут є пандус, і я думала, що можна домовитися, щоб зробили aудитоpії нa першому поверсі, але не вийшло. Більше нікуди вступати, крім педунівеpсітету, хоча це вже наступного року. Тут мені відмовили, тому що немає умов - треба ходити, як у школі, по класах», - розповіла Наташа в сюжеті.
Журналісти дружно підхопили цю тему і стали шукати спосіб, як допомогти дівчинці. Взяти це питання в «інформаційне кільце» закликала Олена Кваша, продюсер філії ПАТ «НСТУ "Кропивницька регіональна дирекція"». Власник галереї «Єлисаветград» Микола Цуканов заклик підтримав і зазначив: «Коли до нас приходять (приїжджають) на візках, я сам допомагаю внести його з відвідувачем і приділяю максимум уваги. Це норма. І виставку робіт хлопця на візку робили». Не тільки підтримав абітурієнтку, а й запропонував свою допомогу директор коледжу імені Сая Олександр Михайлов:
- Коледж Сая забере дівчину без питань. Дамо гідну освіту, створимо всі умови. В цьому році випустили хлопчика-візочника зі Знам'янки. Розумник, їздив кожен день, жодного пропуску. Вручили диплом під абсолютну любов і повагу всіх студентів і викладачів. В цьому році взяли хлопця з вродженою глухонімотою - розумний хлопчина. Спеціально для нього створили методику навчання і систему оцінки знань.
Приймемо дівчину і підготуємо. Є маса варіантів, системи навчання, але дотримуємося, щоб усі вчилися разом, - тоді в серцях зростає розуміння труднощів, милосердя, інші відчувають себе в оточенні однолітків причетними до всіх подій, це так важливо для них. Все можна зробити для нормального навчання: поверх, час, форму навчання. Крім навчання, є конкурси, конференції, позааудиторні заходи. І там, я думаю, обов'язково потрібно брати участь групою - це необхідно для будь-якої молодої людини.
Немає сумнівів, що Наташу взяли б у багато навчальних закладів і створили відповідні умови. У ситуацію втрутилася начальник управління освіти міськради Кропивницького Лариса Костенко. Вона заявила, що для Наталії Макогон створять умови для навчання на денній формі в тому ж училищі №9, куди вона хотіла поступати.
Буквально наступного дня у супроводі знімальної групи обласного телебачення Наташа написала заяву до приймальної комісії училища. Це тільки один випадок, який потрапив у поле зору журналістів і громадськості. А скільки подібного відбувається щодня - відомо тільки тим, хто стикається з труднощами і байдужістю.