«Вониждіти», за що їх саджати?! Про школярів, які жорстоко побили в центрі Кропивницького своїх однолітків

З тих пір пройшло більше півроку

2299
кількість переглядів

Сергій Полулях, «Україна-Центр»

14-го лютого цього року в «УЦ» був надрукований матеріал «Зграя шакалів у сквері “Пантери”», в якому йшлося про побиття групою підлітків кількох школярів біля скверу, розташованого між дитячою поліклінікою, краєзнавчим музеєм і кінотеатром «Зоряний». В результаті в лікарню з важкими травмами потрапив молодий поет Денис Бірзул, а іншому потерпілому зламали руку.

На очах у всього міста закривавлених школярів не тільки били з незрозумілою жорстокістю, але і переслідували головною вулицею міста. Сталося це 2 лютого, близько 18 години. Ми відвідали Дениса в лікарні, і сліди побоїв на обличчі було видно навіть через тиждень. У нього були діагностовані струс мозку, численні рани та забої.

Все ніби ясно і зрозуміло, є факт хуліганства, поліція почала розслідування справи, за яким стежили ЗМІ і громадськість, але час ішов, а ніяких рухів у бік затримання підозрюваних не відбувалося. Кажуть, вони навіть хвалилися, мовляв, почекайте, ми скоро зробимо так, що не нас (нападників) було 15, а вас, і не ми були «бухі», а ви. До потерпілих доходили погрози влаштувати «облаву» за звернення в поліцію. Більш того, одного з нападників навіть поклали в лікарню нібито з травмами, отриманими від… потерпілих. Правда, незабаром його з лікарні, тієї самої, де лікувався і Денис, забрали, і, наскільки відомо, без діагнозу про наявність травм.

З тих пір пройшло більше півроку, ми кілька разів зв’язувалися з мамою Дениса, запитували, як іде розслідування, але новини надійшли тільки пару днів назад. Причому погані.

Почати треба з того, що розслідування йде, але тільки проти кількох нападників. Одного з них упізнали, але ось встановити прізвище ніяк не можуть, незважаючи на те, що самі батьки потерпілих знайшли його в пункті проведення ЗНО. Та й інших, напевно, не становило жодних проблем знайти, оскільки всі вони жителі одного району – «поповські», як говорили самі нападники. Батьки потерпілих кажуть, що в ході слідства сторона захисту нападників навіть привернула свідка – дівчину, яка не могла нічого пояснити і показати на карті місце побиття, хоча слідчий їй явно підказував: «Ось це лавочка, ось це ще щось, а ось – це саме місце». Роль свідка зводилася до того, що вона повинна була бачити, як головний нападник не бив, а навпаки, розбороняв, тому що: «Не замахувався руками». Нагадаємо, що Дениса, який лежав на землі, добивали ногами. Батьків потерпілих обурює й те, як прокурор слідства охарактеризувала причину нападу: «Спонукала поведінка потерпілих». Слідство ніяк не реагує на наявність відеоматеріалів з камер спостереження, де видно, як нападники купують цього дня спиртне, де вони розповідають один одному, хто і як бив. Загалом, слідство йде, але коли відбудеться суд – невідомо.

На початку вересня сторона захисту раптом проявила активність, зв’язалася з адвокатом потерпілих Геннадієм Нікішовим і запропонувала вирішити справу полюбовно, тобто відкликати заяву. Наталія Бірзул теж отримала таку пропозицію. Їй зателефонувала жінка, що назвалася мамою одного з підозрюваних, і запропонувала одну тисячу доларів за відкликання заяви. Адвокат і батьки потерпілих відмовилися – не в грошах справа, хоча витратити на лікування довелося чимало. 1 вересня, а потім ще раз батьки потерпілих були на прийомі у прокурора міста, який обіцяв розібратися і начебто підтвердив, що підозрюваним перекваліфікували статтю неправильно, і для посилення контролю пообіцяв призначити процесуального прокурора. Звичайно, потерпілі звернулися і до генеральної прокуратури, там відповіли, що скарги треба подавати на місці, але, як відомо, прокурора області зняли, а нового не призначили, змінюється і керівництво поліції, можливо, ці обставини і хочуть використати захисники нападників?

Їх теж можна зрозуміти: ми ж батьки, «вониждіти» і таке інше. Але чи не готують тато і мама такими діями своїм дітям прямий шлях на слизьку доріжку? Це до того, що один з нападників вже кілька років нібито спеціалізується на побиття школярів. В інциденті у сквері «Пантери» від дій хуліганів постраждав і Микита Ткаченко. Кілька років тому його ні за що побив інший школяр. Батько Микити Сергій Ткаченко тоді зустрічався з учителями та батьками порушника. Вчителі робили круглі очі, мовляв, наш хлопчик не міг цього зробити, і взагалі його всі люблять. Сергій Ткаченко погодився відкликати заяву за умови вибачень, на що батьки хулігана відповіли, що син вибачатися не буде, вони зроблять це за нього самі… І ось через кілька років подорослішав кривдник, очевидно, повірив у свою безкарність, знову відірвався на тих, хто слабший.

Є дуже сильні підозри, що деякі хулігани давно займаються силовими єдиноборствами, їх так і називають – панкратіонщики. При цьому є свідчення, що напади біля скверу мають усі ознаки спланованої і відпрацьованої дії. Спочатку вони «розігріваються» у довколишніх магазинах, потім пара призвідників вибирає жертву, починає приставати, і за сигналом весь натовп, натягнувши капюшони, вибігає з укриття неподалік і нападає. І це не випадкова хлоп’яча бійка, а свідома дія організованої групи!

Цікаво, що серед нападників особливо «мажористих» наче й не немає. Так чому ж затягується така проста справа, як групове побиття школярів? Адвокат потерпілих Геннадій Нікішов вважає, що це робиться не просто так.

– Що тут коментувати? Це неприкрите затягування справи з боку прокуратури та слідства. У справі нічого складного немає, немає якихось великих експертиз, але – з лютого місяця?! Слідчий обіцяв, що ще в серпні буде оголошена підозра, причому саме по хуліганству, потім чомусь затягнулося аж до вересня, причому якось співпало, що захисника, адвоката одного підозрюваного довго не було, усі чогось чекали, ніхто про підозру не оголошував, а потім, коли він з’явився, і були намагання цю справу якось залагодити. І на мене виходили, пропонували…

– Вам теж пропонували гроші?

– Пропонували, в якості компенсації. Я сказав, що немає про що нам на цю тему говорити, і після цього чомусь оголошено про підозру по легким тілесним ушкодженням, тобто по частині другій статті 125-ої.

– А що це означає? У випадку суду зменшиться покарання?

– Звичайно, покарання буде меншим, але я бачу, що тут можуть бути узгоджені дії з боку прокуратури, слідства та самим підозрюваним з метою просто затягнути справу та закрити за терміном давності. Можливо, люди втомляться, забудуть, і справу можуть закрити без вироку.

– А про які терміни йдеться?

– Якщо діло дійде до суду, там є позбавлення волі, саме по 125-й, але терміни не тривалі, до двох років. А на практиці, так як неповнолітні, нічого страшного не буде. А якби було так, як воно має бути, хуліганство групою осіб, то, звичайно, могла б іти мова про реальне покарання.

На день написання матеріалу (п’ятниця, 13-те) нікому про підозру ще не оголошували. Зауважимо, більшість підозрюваних теж школярі або вчорашні школярі. Можливо, їм не хочуть зіпсувати анкету перед майбутнім вступом до юридичного або якого-небудь правоохоронного навчального закладу? Вони ж бачать, що співробітники цих відомств можуть карати і милувати на свій розсуд…

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram, Viber і Twitter.