У Гайвороні районна влада двічі відмовила у допомозі батькам загиблого Героя

Перегляди: 12374

Ярослав Шимчик загинув 29 липня 2014 року під час виконання бойового завдання з порятунку пілотів збитого літака в районі міста Сніжне Донецької області у складі розвідгрупи - сухі рядки у Книзі Пам'яті. Але побратими та небайдужі знають обставини трагедії більш докладно.

Ярослав був у складі тієї групи розвідників, які прийняли нерівний бій біля села Латишиве, коли їх зрадив місцевий фермер Микола Бутрименко. З дев'ятнадцяти наших розвідників загинули десятеро, ще п'ятеро потрапили у полон. У червні 2016 року Бутрименка затримали. Визначитися з його покаранням суд не може й досі.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

На честь Ярослава Шимчика у третьому окремому полку спецпризначення ім. Святослава Хороброго проводиться турнір з жиму лежачи. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, він нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно). У Гайвороні на будівлі НВК «Гайворонська гімназія-ЗОШ I—III ступенів №5» встановили меморіальну дошку на честь випускника школи Ярослава Шимчика. Одна з вулиць міста носить його ім’я.

У Ярослава лишилися батьки - Володимир і Світлана Шимчики. Їх часто запрошують на урочистості та не забувають робити подарунки перед святами. Але коли з'явилася потреба у допомозі - відмовили. Двічі.

Володимир та Світлана живуть у Гайвороні, разом з ними у квартирі прописані дружина та дитина брата Ярослава. І саме через цей факт районна комісія щодо розгляду заяв членів сімей загиблих відмовила.

У 2017 році Світлана Шимчик звернулася до Гайворонської райради з проханням про поліпшення житлових умов. А у разі неможливості, враховуючи ситуацію з житлом, постанова Кабміну зобов'язує місцеві органи влади виплатити компенсацію родині загиблого Героя. На отримання такої компенсації і написала заяву Світлана Шимчик. У січні 2018 року відбулося засідання районної комісії, яка відмовила, мотивуючи тим, що виконком міської ради Гайворону порушив законодавство, поставивши жінку на квартирний облік як людину, що потребує покращення житлових умов. При цьому комісія навіть рекомендувала звернутися до правоохоронних органів, щоб ті провели розслідування з цього приводу.

Світлана Шимчик подала судовий позов. Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ольга Черниш у березні 2019-го стала на бік родини Ярослава Шимчика, визнала рішення комісії протиправним та зобов'язала повторно розглянути заяву.

30-денний термін на подання апеляції закінчився, її так і не подали, і Гайворонська районна комісія щодо розгляду заяв членів загиблих військовослужбовців почала отримувати штрафи за невиконання рішення суду без поважних причин. Спочатку - виконавчий збір у розмірі майже 17 тисяч гривень з вимогою виконати рішення суду в десятиденний термін. Потім, у серпні 2019 року, - перший штраф - 5 тисяч 100 гривень. У вересні сума подвоїлася до 10 тисяч 200 гривень. У жовтні та листопаді суми зростали.

17 грудня комісія зібралася, щоб знову відмовити Світлані Шимчик. Цього разу причиною стало те, що жінка нібито має у своєму володінні частину приватної власності у Києві. Але п'ятихвилинна перевірка у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно показує, що, крім прізвища, ім'я та по-батькові, жодних інших збігів нема. Ні дата народження киянки, ні ідентифікаційний номер не співпадають.

Тепер - формально - рішення суду вважається виконаним.

На сайті Гайворонської районної ради вшановано пам'ять шести загиблих на сході України гайворончан. Існує навіть районна комплексна програма соціальної підтримки учасників антитерористичної операції на сході України і членів їхніх сімей, сімей загиблих учасників АТО та вшанування пам’яті загиблих на 2014-2020 роки, яка передбачає щорічні видатки у півмільйона гривень на різноманітні заходи. Пункт 3: «Призначення та виплата грошової компенсації за належні житлові приміщення членам сімей загиблих учасників АТО, ООС».

Метою цієї програми є «...створення у суспільстві атмосфери співчуття, підтримки та поважного ставлення до членів сімей загиблих учасників АТО, ООС»...