Відомі кропивничани розповіли, чим вони займаються під час карантину (ч. 1)

Хтось працює з подвоєною силою, комусь вистачає часу на саморозвиток і спорт, а дехто навіть почав малювати. CBN опитало кількох відомих у Кропивницькому і за його межами людей, що вони роблять у ці тривожні для всього світу дні.

Валентина Чирва, ведуча програми «The ЕКСКЛЮЗИВ» на телеканалі «Вітер»:

- Карантин! Найголовніше, що я роблю, - це залишаюсь вдома, тому що для мене найважливіше - це моє здоров’я та здоров’я моєї сім’ї. Чесно кажучи, стараюсь зайняти себе будь-чим, аби не лежати і не спати. Та... як показує практика, ми всі це любимо) Дозволяю собі годинку помріяти та полежати. А решту часу працюю!

Можливо, не всі знають, та, окрім своєї улюбленої роботи на телеканалі «Вітер» в програмі «The ЕКСКЛЮЗИВ», я займаюсь професійно дизайном інтер’єру та декоруванням. Мені поталанило, адже це та робота, яку можна виконувати віддалено від об’єкту. Наприклад, зараз займаюсь меблевою комплектацією дитячої кімнати. І отримую від цього велике задоволення!

У вільний від роботи час: гімнастика, малювання, звичайно, кулінарія. Кухня тепер займає в моєму житті не останнє місце) І наостанок: намагаюсь вивчати італійську мову. Впевнена - вивчу!

Друзі, вам раджу проводити час також продуктивно, розвиваючи себе, ну і як матимете вільну хвилинку, не забудьте переглянути випуск «The ЕКСКЛЮЗИВ», адже ми іноді не знаємо, які цікаві та глибокі люди поруч з нами. Гарного настрою і не хворійте!

Вадим Волканов, депутат обласної ради, заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в області:

- Наша служба - взагалі на передовій, тому під час карантину я працюю.

Крім того, як депутат спільно з моїми колегами по партії «Опозиційна платформа "За життя"» намагаємося допомогти медикам. Закупили от 20 костюмів для станції швидкої медичної допомоги в Кропивницькому, треба загалом туди 35. Масками також пробуємо забезпечувати лікарів, антисептиком.У планах - допомога багатодітним сім’ям, їм ми хочемо придбати аптечки, всередині яких будуть антисептик, маска і перчатки. На жаль, у нашій місцевій партійній структурі немає олігархів, а то справи йшли б швидше.

Тетяна Волинець, заступник голови ОДА:

- Безсумнівно, карантин вплинув на звичний режим дня. Роботи значно побільшало. Я особисто займалась питаннями евакуйованих і їх транспортним забезпеченням, щоб люди, які повернулись з-за кордону, могли без жодних проблем дістатися додому. До пізньої ночі маю безліч повідомлень і дзвінків. Завжди на зв'язку, щоб вчасно відреагувати.

Надзвичайно важливо зараз згуртуватися. Від біди жодна людина не застрахована. Тож маємо допомагати одне одному. Потурбуйтесь про своїх близьких, які вже в поважному віці. Самі без нагальної потреби не виходьте на вулицю. Бережіться й дотримуйтесь правил карантину. Здоров'я - важливіше всього!

Олег Вєтров, директор ПТУ №36 (Новгородка):

- Особисто я ходжу на роботу, бо є справи, які не можна відкласти.

Займаюсь у домашніх умовах по 30 хвилин спортивними вправами, тримаю планку, обов’язково - обливання на подвір’ї відром холодної води. Читаю книгу і складаю кубик «Рубіка» п’ять на п’ять.

Наталя Чередніченко, директор КЗ НВО «Науковий ліцей» (Кропивницький):

- У звичному розпорядку дня змінилася кількість годин, які я проводжу за комп’ютером із телефоном. Ми працюємо дистанційно, тому й керую процесом дистанційно. Комунікації забирають дуже багато часу.

А загалом усе - робота й домашні справи - трансформувалися у якийсь єдиний життєвий цикл. Раніше було більш-менш розмежування, зараз провести межу складно.

Лілія Синчук, начальник регіонального управління служби якості освіти:

- Мої підлеглі всі працюють дистанційно, я ж кілька разів на тиждень виходжу в офіс. Працюємо за планом, затвердженому на тиждень. Двічі на день – зранку і в кінці робочого дня - ми проводимо по вайберу конференції: визначаємо завдання та хід виконання. Звісно, зв’язуємось протягом дня. Крім того,проходимо онлайн-курси, що стосуються певної компетенції. Я, наприклад, проходжу курс навичок медіації та діалогу для потреб публічної служби. Дуже цікаво і круто.

Опрацьовуємо нормативну законодавчу базу, зокрема закон про повну загальну середню освіту, який був прийнятий цього року. Розробляємо порядок проведення державного нагляду (контролю) в усіх закладах освіти.

Чоловік працює не дистанційно. А з донькою, яка повернулась зі Львова, ми почали дуже активно займатися спортом. Донька доросла – їй 24 роки. О пів на сьому ранку ми з нею бігаємо на стадіоні, поки немає людей. Це мотивує і загартовує. Тепер у нас з’явилося більше часу приділити саме правильному збалансованому харчуванню. Взагалі більше з’явилося часу для сім’ї. Ввечері ми дивимось більше вебінарів, почали більше читати. Я в черговий раз перечитую свою улюблену книгу Айн Ренд «Атлант розправив плечі» і почала читати книгу «Думай повільно… Вирішуй швидко» Деніела Канемана. Її я купила спеціально, коли почався карантин. І почала малювати картини.

Олег Краснокутський, депутат міськради Кропивницького, директор міського центру соціальних служб для молоді:

- Я не на карантині, я працюю. В мене ж соціальна служба, якраз зараз нам і треба працювати. Плюс гуртожиток соціальний. З сьогоднішнього дня скасували ті маршрути, які їздили як до нашого Центра, так і до гуртожитку, це №№113, 104 та 77. Тож набагато більше ходжу пішки.

Плюс до всього у нас фінансування не передбачене для засобів захисту, то я зустрічаюся з друзями-підприємцями, щоб знайти ці засоби. Поки виходить забезпечити всіх працівників.

Ну а як депутат вночі ходжу разом з працівниками ЖЕО по під'їздам, коли йде дезінфекція. Щоб люди їх пускали, щоб місцеві хулігани не приставали. Та і щоб жоден під’їзд не пропустили.

А всім, хто на карантині, можу порадити читати. Бажано класику, бо коли ж іще час буде?Ще - більше уваги приділяти родині. Нам у соціальну службу приходить більше, ніж зазвичай, інформації про родини, де батьки перестають слідкувати за дітьми, п’ють. Краще займіться корисною справою, наприклад ремонтом.

Ну а головне - не панікуйте, все буде добре!

Микола Цуканов, власник галереї «Єлисаветград» (Кропивницький):

- Я живу за звичайним розкладом, який склався за останні десять років. О шостій ранку підйом, о 23:00 - відбій. І ці події внесли зміни лише в те, що я більше перебуваю за комп'ютером, так як вважаю, що зараз я, як творча людина, повинен допомогти відволіктися людям від страхів і невідомого. Розміщую віртуальні виставки, регулярно телефоную художникам, щоб підтримати їх. Займаюся всеукраїнським конкурсом дитячого малюнка «Щаслива дитина - квітуча Україна», так як вважаю, що зараз гарний час «заразити» дітей творчістю. Працюю над підготовкою до виходу кількох книг, які зовсім скоро представимо жителям міста. Одна з них підготовлена нашої творчою групою – «Колекціонер Бабанський. Історія одного життя». Вичитую зараз.

Працюю з оцифрованими негативами архіву видатного нашого фотомитця Василя Ковпака. У щоденних пошуках у величезній мережі Інтернет інформації про фотографів Єлисаветграда 1860 - 1920 років. Цією темою займаюся більше трьох років. Перед сном слухаю (щоб не псувати очі) онлайн-книги. Рідко дивлюся телевізор. Листуюся з друзями з багатьох країн світу, отримуючи реальну інформацію про події, що відбуваються... Часу геть не вистачає.

А ще насолоджуюся можливістю спілкування з родиною. Це найкращі ліки від усіх напастей!

Що б порадив іншим? Спілкуватися тільки з позитивно налаштованими людьми. Не довіряти пліткам, а користуватися тільки перевіреними джерелами. Зайнятися новою справою. Наприклад, я зараз у невеликих ємностях посадив руколу, петрушку, редис. Це дуже відволікає і приносить радість, коли бачиш перші результати. Головне - не опускати руки і не нести в суспільство всіляку нісенітницю, якою засмічено весь інформаційний простір. І ще важливо: телефонуйте друзям, знайомим. Вірус не передається через телефон, головне - про нього не говорити зі співрозмовниками. Бо в першу чергу вірус вражає наші думки.

Геннадій Сябренко, головний лікар Кіровоградського госпіталю для ветеранів війни:

- Як працювали, так і працюємо. Звісно, колектив розділили за віком та відстанню від роботи. Пройшли навчання щодо дій під час коронавірусу, тренінги роботи з апаратами штучного дихання. Госпіталь поділений на червону, жовту та зелену зони. До лікарні зараз поступають лише люди у невідкладних станах, наприклад з гангреною, гіпертонією, кровотечею, гострими переломами тощо. У палатах, що стають вільними, проводимо плановий ремонт, так звану санацію. То ж ми готові до будь-якої події. В ситуації з коронавірусом ми готові приймати хворих. Волонтери нам допомагають з масками, захисними костюмами. Встановили алгоритм дій персоналу. Вже зараз ми забираємо своїх хворих (ветеранів. - CBN), у яких не підтверджений коронавірус. Навіщо їм знаходитись в інфекційній лікарні, якщо в них банальна бактеріальна пневмонія чи бронхіт, ускладнення? Проте ці хвороби теж треба лікувати.

А вдома більше часу з’явилося для спілкування з сином. Він був до вечора зайнятий репетиторами, тренуваннями, Малою Академією. Але сина, якому 16 років, завжди є чому навчити: від заміни масла в машині до догляду за трояндами. А він вчить нас певним IT-фішкам, сучасним програмам.

Валентина Животовська, директор ОУНБ ім. Чижевського:

- Я продовжую ходити на роботу. Взагалі-то ми поділили колектив: ті, хто поруч з бібліотекою живе, працюють у її стінах, хто далеко – дистанційно. У нас є можливість організувати їхню роботу саме так за допомогою спеціальних програм. Велику увагу приділяємо бібліотечному сайту. В нас дуже активна сторінка у Faсebook. Ми маємо величезний ресурс цифрової бібліотеки – є в нас рідкісні видання, багато краєзнавчої літератури, сучасна література. Ми намагаємось заповнити наші інтернет-сторінки так, щоб кожен міг зайти і знайти цікаве для себе.

Активно шукаємо фонди для підтримки, пишемо проекти на гранти для розвитку бібліотеки. Готуємось до заходів, які проведемо для відвідувачів бібліотеки після закінчення карантину. Попереду в нас дуже відповідальний процес тендерної закупівлі літератури, тому зараз працюємо з прайсами видавництв. Тож працюємо на майбутнє, над тим, що зможемо запропонувати читачеві.

Підготували Лара Гуріна, Олексій Гора та Андрій Лисенко, CBN