Книжкові раритети Ільїна

Перегляди: 2273

Коли говорять про колекцію Олександра Ільїна, обов'язково озвучують її вартість. Називають різні цифри, але вони завжди колосальні. Так, «Вікіпедія» каже, що одна тільки книга «Візантійські емалі» оцінюється приблизно в сто тисяч доларів, а чотиритомник «Великокнязівське, царське і імператорське полювання на Русі» - в двісті тисяч доларів. Першу вважають однією з вершин поліграфічної майстерності, другу ілюстрували такі видатні художники, як Рєпін, Суріков та Васнєцов.

Ці два раритети разом з іншими 7111 виданнями вже більш 25 років зберігаються у відділі рідкісних та цінних документів обласної наукової бібліотеки імені Чижевського.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

Найцінніші екземпляри – 412 стародруків.

Найдавніший рукопис - два листи із Євангеліє на пергаменті кінця XIV - початку XV століть.

Окрім них, зберігаються у фондах створені у XVI столітті Іваном Федоровим «Новий Завіт» та «Псалтир», «Євангеліє» Петра Мстиславця, а також «Євангеліє» Андроніка Невежі. Разом з ними - творіння євангелістів, надруковані українськими та російськими друкарнями, старообрядницькі видання, створені після реформи Нікона.

Як розповіла завідувачка відділом Наталія Зеленська, видання друкарні Києво-Печерської лаври є своєрідною колекцією в колекції Ільїна. Найдавніше - видання Тріоді Цвітної 1631 року з дарчим написом Петра Могили: «Сию книгу, называемую Триодь цветная, даровал превеликий его милость господин Отец Петр Могила воєвода с земли молдавской милостиню божию Архимандрит Печерский Киевской до монастиря Кириловского в Києве вечно и непорушно вси чтицы избратия чтучи сию книгу за его господа молитствуйтевнесена в монастрырь сия книга року 1632 месяца…дня…»

«Требник», виданий Петром Могилою, був поширений не тільки на Україні, а й у Росії, в Молдові, слов’янських країнах. Це видання називають взірцем праці як самого Петра Могили, так і Печерської друкарні. У «Требнику» додержано українських звичаїв і дано багато таких молитов та «чинів», які пізніше вже ніколи не друкувались. Це величезний том, розкішно виданий, з 20 гравюрами і силою прикрас.

Одним з видань, що виносять, аби показати відвідувачам, є масивне напрестольне «Євангеліє» у метр висотою. «Євангелія» 1793-го і 1789 років трохи менші, але мають дубові обкладинки, багато прикрашені зовні, з великою кількістю гравюр та книжкових прикрас.

Колекція дуже багата. Опис її найцінніших видань легко знайти в інтернеті. Ці книги знаходяться на особливому режимі зберігання, їх практично не видають.

- 90 відсотків книг з колекції Ільїна потребують реставрації. Але вже 25 років вони законсервовані. Вони, звісно, знаходяться у спеціальному приміщенні з певною температурою, вологістю і так далі, проте не слід забувати що на кожній книзі знаходиться не менш 20 колоній грибків, - пояснює Наталія Зеленська.

За її словами, у Кропивницькому немає фахівців, які б могли відреставрувати книги. Це мають право робити лише спеціалісти вищої категорії. Бібліотека співпрацює з Київським національним реставраційним центром. Та за весь час, з 1994 року, поки колекція Ільїна знаходиться в бібліотеці, відреставрували лише п’ять книг:

- Ми періодично піднімаємо питання необхідності реставрації рідкісних книг, проте воно не вирішується. Реставратори готові нам допомогти, але потрібно розпорядження міністерства культури і кошти.

До речі, реставрація і ремонт книг – різні речі. За словами завідувачки відділом, Ільїн книги ремонтував, він мав талант майстра-палітурника, робив застібки книгам, прикрашав в основному богослужбові книги карбуванням та напівкоштовними каменями, емалями. Реставрація – інша річ. Книгу розбирають на окремі листи, які миють, чистять, зміцнюють старий папір, виготовляють форзаци тощо.

Як зізнається пані Наталія, вивчення колекції Ільїна ще далеке від закінчення. Особливо це стосується видань XVII - XIX століть іноземними мовами. Потрібні фахівці. Що ж до наукового опису книг, то проводиться мінімум за 18 позиціями і потребує часу. Крім того, багато років у бібліотеці займаються оцифровкою книг.

Так, нещодавно на сайті бібліотеки в «Електронному музеї книги» оприлюднили рукопис Миколи Гоголя «Роздуми про Божественну Літургію», які не публікувались за життя письменника.

Роботу над «Роздумами про Божественну Літургію» Гоголь розпочав під час подорожі у Париж. У 1842 році він писав матері: «…є багато таємниць в глибині душі нашої, яких не відкрила жодна людина і які можуть подарувати їй дивовижну насолоду. Якщо Ви відчуєте, що слово Ваше знайшло дорогу до серця стражденного душею, тоді йдіть з ним прямо до церкви і прослухайте Божественну Літургію. Як прохолодний ліс серед випаленого степу, тоді прийме його молитва під захисток свій».

Проте, щоб перевести в електронний вигляд раритети, потрібен v-образний сканер, про який бібліотекарі лише мріють. Цю проблему свого часу підіймали майже всі видання міста, але співробітників бібліотеки та журналістів ніхто поки не почув.

Сумно, що рідкісними виданнями не дуже цікавляться науковці. Винятком були за ці роки лише кілька педагогів педуніверситету, які запитували раритети для наукових досліджень. Студенти, що вивчають історію України в контексті Російської імперії, іноді користуються виданнями, пов’язаними з цією тематикою. Те ж стосується літературних творів. Раніше, до масового перевидання, попитом користувалася книга з колекції Ільїна 1923 року - видання з творами Володимира Винниченка. Тепер її майже не замовляють.

Втім, аби популяризувати книжкові багатства, які має бібліотека, у відділі рідкісних видань багато років поспіль проводять екскурсії для дітей і показують їм те, що навіть дорослим не показують. Звісно, на загальний огляд виносять лише певну невеличку частину книг – до двадцяти видань.

- Особливо подобається те, що дітей привозять з сіл. З дітьми дуже цікаво працювати. Дорослі соромляться задавати запитання, а діти – ні. Жвавий інтерес в них виклакає перший підручник слов'янського видання - «Арифметика» Леонтія Магницького 1703 року, - говорить Наталія Зеленська.

Видання, що належали Олександру Ільїну, зберігають як єдине зібрання. Проте дуже багато книг, які є в колекції Ільїна, є й у фондах бібліотеки. Коли колекцію вивозили з дому Ільїна, брали усе поспіль, навіть сучасні підписні видання, які, на думку Наталії Зеленської, можна було залишити родині:

- Я впевнена, що не один Олександр Ільїн збирав цю колекцію, але в родини забрали усе. Як людина я розумію, що це неправильно. А як бібліотекар радію, що колекція в нас, особливо коли бачу очі дітей, яким ми показуємо ці раритети.

2020-го виповнюється 100 років з дня народження Олександра Ільїна. Співробітники ОУНБ ім. Чижевського запланували багато заходів, та карантин порушив їхні плани.

- У нашому відділі щороку проводиться мінімум десяток виставок, і жодна не обходиться без книг з колекції Ільїна. Тому маю надію, що виставку, присвячену Олександру Ільїну та його дивовижній колекції, ми обов’язково відкриємо, - упевнена Наталія Зеленська.

[gallery td_select_gallery_slide="slide" td_gallery_title_input="Фотогалерея" link="none" ids="69930,69931,69932,69933,69934,69935"]