За базу на Чорному морі, на якій відпочивають АТОвці з Кіровоградщини, точиться війна

520
кількість переглядів
Коблівська сільська рада

Коблеве – традиційне місце літнього відпочинку для багатьох. Можна знайти місце на будь-який смак: від недорогої бази до фешенебельних люкс-номерів. Хто був там — звернув увагу на щільність забудови та насиченість торговельними точками. Знайти вільний шматочок землі неможливо. Хоча…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Коблевому намагаються захопити базу, де влітку відпочивають сотні кропивничан

Історія, з якою ви зараз познайомитеся, почалася ще в період будівництва «розвиненого соціалізму». В 1979 році кіровоградський завод «Сегмент» узяв в оренду 2 гектари землі у колгоспу імені Щорса, що був розташований у селі Сичавка Комінтернівського району Одеської області (запам’ятайте ці координати). Земля потрібна була для організації більш-менш цивілізованого відпочинку працівників заводу та їхніх родин на березі Чорного моря.

У 1993 році на «Сегменті» з’явилася нова структура – «Лиман», – що зайнялася побудованою заводом базою відпочинку. У 2000 році вона підписала новий договір уже з Сичавською сільрадою (через відсутність колгоспів як факту) про продовження терміну оренди. У 2014 році процес остаточно оформився розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації про надання землі під базою в оренду на 49 років. У розпорядженні вказані й кадастровий номер ділянки, і розміри та кордони. База функціонує стабільно, платить податки та орендну плату. А найголовніше – дає можливість недорогого відпочинку сотням родин. Здавалося, така ідилія буде довго тривати, адже термін оренди спливає нескоро, популярність відпочинку на базі висока. Але то тільки здавалося.

У 2017 році виявилося, що частина землі, де відпочивали гості бази, належить не їй. І навіть не Сичавській сільраді. П’ять земельних ділянок на самому березі лиману віддані у користування певним громадянам України за рішенням Коблівської сільради Березанського району Миколаївської області! Ці п’ять ділянок частково займають територію бази, «відкусивши» від неї майже 0,7 гектара. Тут знаходяться резервуари для води, жилі будиночки та потрібний господарський крам.

Але навіть не це здивувало адміністрацію бази. Шокував лист від Коблівської сільради з вимогою сплатити орендну плату з 2014 по 2017 рік включно. Загальна сума «боргу» – понад пів мільйона гривень. Крім цього «листа щастя», адміністрація отримала повістку до суду з приводу з’ясування обставин укладання договору оренди. Коблівська сільрада подала позов на Одеську обласну адміністрацію з «територіальними претензіями». Фактично вона вимагає від ОДА відмовитися від частини територій Одеської області.

За логікою речей, маючи на руках усі документи про орендні відносини, платіжні документи та узаконені рішення про державну реєстрацію, можна було б сподіватися на швидке вирішення майнового спору.

Справа почала розглядатися у 2017 році, і процес триває досі в Господарському суді Києва. Вірніше, тривав. Господарський суд провів шість засідань, вислухав сторони і доручив Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз провести судову земельно-технічну експертизу. Оплатити її слід позивачу – Коблівській сільраді. До надходження висновків експертизи суд призупинив розгляд справи – у серпні 2017 року і по сьогодні.

Керівництво бази відпочинку «Лиман» зустрілося з претендентами на спірну землю. На зустрічі вирішили дочекатися результатів суду й до того часу не вчиняти жодних дій на спірних територіях. Гарна ідея, яка, на жаль, лишилася на рівні розмов.

Зустріч була восени 2017 року, а вже у лютому 2018-го невідомі зламали п’ять секцій паркану, що огороджує базу відпочинку.

У березні до директора бази звернулися люди, що запропонували «вирішити» питання. Пропозиція була цікава: відмовитися від частини території бази (1,7 гектара) та взамін отримати всі документи на залишки території з можливістю уникнути «подальших проблем». Звичайно, це неможливо для ТОВ «Лиман»: по-перше, незаконно, по-друге, означає втрату двох третин території.

У травні 2018 року невідомі вибили вікно, залізли в одне з приміщень бази і потрощили майно, що там знаходилося. Заява в поліції є, руху нема.

У червні того ж року невідомі вночі погрожували відпочивальникам та намагалися змусити їх покинути територію бази відпочинку. На жаль (чи на щастя), вони не знали, що ТОВ «Лиман» безкоштовно надає частину своїх приміщень ветеранам війни на сході та військовим третього полку спецпризначення з Кропивницького. Тому злякати нікого не вдалося.

Через тиждень на території бази сталася пожежа в одному з технічних приміщень. Пожежники встановили, що це підпал. Нова заява в поліцію – і новий «висяк».

Ще через два тижні справа трохи прояснилася. На територію бази в’їхав мікроавтобус зі спортивними хлопцями, які спробували поставити паркан. Через втручання відпочивальників зробити це не вдалося. А керівництво бази познайомилося з організатором дійства. Ним виявився Костянтин Гайовий, на той момент – начальник сектору реагування патрульної поліції Южненського відділення поліції в Одеській області.

Вивчення декларацій Гайового змушує задуматись. У 2016 році він займав посаду звичайного дільничного. Мав у власності земельну ділянку площею 600 квадратних метрів у селі Кошари Одеської області та пару автомобілів (які швиденько продав). Квартира у декларації відсутня.

У 2017 році він став начальником сектору реагування патрульної поліції й залишився зовсім без нерухомості. Бо, судячи з декларації, продав землю одній особі за 28 370 гривень. В той же час аналіз ринку землі в районі села Кошари показав, що в 2017 році мінімальна вартість 100 квадратних метрів складала 1 000 доларів, що за офіційним курсом Нацбанку на середину року дорівнювало приблизно 26 000 гривень. Тобто Костянтин Гайовий зробив щедрий подарунок, продавши своє майно майже у п’ять разів дешевше ринкової вартості.

Декларація за минулий рік показує наявність квартири у місті Южне, яка стала власністю Костянтина Гайового у 2009 році. Ну і з’явилася ділянка у Коблевому, яка належить дружині поліцейського. Право власності на неї настало 13 березня 2018 року. Але нагадаю: проблеми у бази відпочинку «Лиман» почалися на місяць раніше.

Ще один учасник подій – Олександр Стешенко з Білої Церкви. Він голова громадської організації «Асоціація боксу “Голд Тайм”». Повний тезка Стешенка (чи він сам) є власником, засновником та головою ТОВ «Соль ди груп», що займається оптовою торгівлею товарами господарського призначення, і керує ВАТ «Великополовецький оцтовий завод», що забирає, очищає та постачає воду. Нещодавно відбулася зміна назви і форми підприємства. Тепер це ТОВ «Аквабаланс».

Крім того, повний тезка нашого героя мав борги перед управлінням юстиції та якийсь час ухилявся від сплати аліментів. Навіть були рішення судів з цього приводу.

Повернемося до бази відпочинку. З 2018 року навколо неї все було спокійно: жодних спроб незаконно потрапити на територію чи якось вплинути на існування бази. На початку грудня 2020-го на територію бази фактично увірвалися люди, які навіть погрожували представникам адміністрації застосувати зброю.

Серед прибулих був і вже відомий нам Олександр Стешенко. Разом з представником правоохоронних органів – районної прокуратури. Правда, без посвідчення, яке «забулося» вдома. Розмова відбувалася на підвищених тонах, закінчилася погрозами з боку «нових» власників привезти на базу бійців та «влаштувати війну» найближчим часом.

У Державному бюро розслідувань є заява на «діяча» з районної прокуратури, а адвокат готує позов на дії Коблівської сільради та кілька цікавих документів, про які ми розкажемо згодом (Орієнтовна вартість сотки землі недалеко від моря в районі Коблевого коштує від 1 200 доларів США.)

Червоним кольором позначені межі землі, яку виділила Коблівська сільрада. Чорним – межі бази відпочинку «Лиман»

Є ще один момент. База відпочинку знаходиться фактично на березі Тилігульского лиману. Від краю її території до берегової лінії, згідно з кадастровою картою, відстань незначна – від 50 до 75 метрів. Відповідно до чинного законодавства, це рекреаційна зона. У ній будь-яке будівництво категорично заборонене! Крім того, акваторія лиману входить у регіональний ландшафтний парк «Тилігульський», який створено рішенням Миколаївської обласної ради у 1995 році. Тилігульський лиман знаходиться на межі Миколаївської та Одеської областей і вважається одним з найчистіших лиманів північно-західного Причорномор’я.

Стаття 23 закону «Про природно-заповідний фонд України» вказує, що територія регіональних ландшафтних парків може тільки збільшуватися, за потреби збереження флори та фауни. Відчуження території парку заборонене.

О 12:00 щонеділі ми надсилаємо лист, у якому пишемо про головні події тижня, що минув (пріоритет - Кіровоградщина, але згадуємо і про всеукраїнські, якщо вони мають якесь відношення до області). У повідомленні також - анонси на наступний тиждень.


Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.