Інвестиційні няні: допомога інвесторам чи розширення штату клерків?

2062
кількість переглядів

Багато років ми чуємо від представників влади наратив про необхідність поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Час від часу бачимо певні намагання щось змінити і поліпшити. Так, ще з 2012 року діяв Закон України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом “єдиного вікна”», з 2016 року працює урядовий офіс із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. Про ефективність таких владних кроків добре говорить той факт, що тема необхідності позитивних змін не зникає і підхоплюється кожним новим урядом та президентом.

Ви є у телеграмі? Підпишіться на наш канал (ми його вважаємо окремим ЗМІ, бо часто повідомляємо про те, про що на сайті не пишемо), щоб не пропустити нічого важливого або цікавого. Посилання для підписки (також можна відправити одному чи кільком друзям): https://t.me/+UMFMYCwpDGknDZo1

Ще тексти адвоката Геннадія Нікішова

«Інвестиційна няня» – це словосполучення не так давно з’явилось в інформаційному просторі. Як і багато чого нового, ми його почули від президента Зеленського. За словами експрем’єра Олексія Гончарука, який теж дотичний до розкручування теми, інвестиційна няня – це персональний менеджер, якого нададуть будь-якому інвестору, що інвестує щонайменше $30 млн в економіку України та створить мінімум 150 нових робочих місць. Менеджер буде вирішувати проблеми бізнесу, володітиме п’ятьма мовами та буде доступний 24 години на добу. Все заради поліпшення інвестиційного клімату.

Ініційований ним та ухвалений Верховною Радою Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (також відомий, як «закон про інвестиційних нянь») Володимир Зеленський підписав у березні 2021 року. На повну силу закон має запрацювати з 1 січня 2022-го.

Погляд уряду на економіку можна узагальнити кількома короткими фразами: якщо воно рухається, обкладіть його податком. Якщо воно продовжує рухатися, регулюйте його. А якщо воно перестане рухатися, субсидуйте його.
Рональд Рейган

Кому ж та яку підтримку має забезпечити новий закон?

Державна підтримка надається зареєстрованим в Україні юридичним особам, які спеціально утворені для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, є стороною спеціального інвестиційного договору та господарська діяльність яких спрямовується виключно на реалізацію інвестиційного проекту із значними інвестиціями та виконання спеціального інвестиційного договору.

Для отримання державної підтримки проект має:

  • реалізовуватись на території України;
  • передбачати будівництво, модернізацію об’єктів інвестування, придбання необхідного устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього;
  • передбачати створення не менше 80 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 15 відсотків
  • перевищує розмір середньої заробітної плати у регіоні;
    розмір інвестицій в об’єкти інвестування має перевищувати 20 мільйонів Євро;
  • строк реалізації інвестиційного проекту не повинен перевищувати п’ять років.

Підтримка інвестиційних проектів може надаватись у таких формах:

  • тимчасове звільнення від сплати окремих податків та зборів;
  • звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього;
  • забезпечення переважного права землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності.

Йдеться в законі і про «інвестиційну няню», а саме про уповноважену установу, яка здійснює супровід підготовки та реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, а також сприяння виконанню спеціальних інвестиційних договорів державою та органами місцевого самоврядування. Цією установою є UkraineInvest з такими функціями:

  • здійснення заходів щодо залучення потенційних заявників для реалізації інвестиційних проектів;
  • надання інвесторам із значними інвестиціями організаційної та інформаційно-консультативної допомоги;
  • взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування з питань, пов’язаних із супроводом підготовки та реалізації інвестиційних проектів;
  • розроблення пропозицій, рекомендацій, планів дій, спрямованих на удосконалення процесу підготовки та реалізації інвестиційних проектів;
  • організація навчання та проведення інформаційних заходів з питань підготовки та реалізації інвестиційних проектів для органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
  • виконання інших функцій щодо підготовки та реалізації інвестиційних проектів.

Як бачимо, передбачене законом дуже відрізняється від того, про що перші особи держави говорили до його ухвалення. А неконкретні та розмиті функції UkraineInvest взагалі не відповідають тому уявленню, що формувалось про «інвестиційних нянь» з публічних заяв влади.

Надати інформаційну та практичну підтримку і допомогу, скласти всі необхідні документи зможуть кваліфіковані юристи, допомогу яких точно може собі дозволити той, хто готовий інвестувати 20 мільйонів євро. І ці юристи стовідсотково будуть більш кваліфіковані, ніж державні клерки. Тому державі набагато доцільніше було б максимально спростити процес взаємодії потенційного інвестора з чиновниками, а не розширювати штат клерків на зарплаті з бюджету.

Так само навряд буде ефективним тимчасове звільнення від сплати окремих податків. Унашій країні величезні проблеми з адмініструванням податків. І саме це потребує термінового вирішення та є серйозною перепоною для розвитку економіки. Фактично звільненням від оподаткування на певний час держава пропонує потенційному інвестору компенсувати вади податкової системи. І компенсувати їх лише на час реалізації інвестиційного проекту.

Але ж інвестор розраховує не тільки на вкладення грошей, а й на роботу свого дітища та отримання від цього прибутку. Та цей закон зовсім не рятує його від проблемних реалій вітчизняної податкової системи: віднесення за надуманими причинами до «ризикових», блокування відшкодування ПДВ, безпідставних донарахувань за результатами перевірок і багато чого іншого. А чого варта непередбачуваність податкового законодавства? Кілька років тому, наприклад, законодавець вніс зміни до Податкового кодексу та відніс частину продуктів нафтопереробки, які не оподатковувались акцизом, до підакцизних. Без попереджень і перехідного періоду. Виробництво і реалізація підакцизної продукції – це не лише сплата відповідного податку. Це і спеціально обладнаний акцизний склад, і витратоміри-лічильники, і відповідна звітність… А також – час на впровадження і капіталовкладення. Тому виробники просто постали перед вибором: або зупинятись, або працювати на власний ризик.

Немає такої країни, яка на хорошу правову систему, низькі податки, прості регуляції реагувала б економічним спадом.
Каха Бендукідзе

Хіба не кращою ідеєю є податкова лібералізація для всіх? Адже там, де податки адмініструються складно і не прозоро, де є вибіркові податкові преференції, саме там і виникають можливості для корупції та зловживань. Тоді як прості й однакові правила для всіх та помірні податки роблять вигідною чесну їх сплату та абсолютно непотрібними «сірі» схеми мінімізації податкових зобов’язань.

Жодна інвестиційна няня не захистить від спецпризначенця в балаклаві і слідчого з ухвалою про обшук, який вилучить усе, що бачить, та ще й обкраде під час обшуку. А потім суддя арештує вилучене майно, і з ним — на жаль, не з суддею, а з майном, – можна буде попрощатись. Прикладів – дуже багато. У моїй адвокатській практиці було кілька випадків, коли буквально фізичне протистояння та перешкоджання можливості вивезти майно запобігли його викраденню. Ви бачите зроблене мною під час обшуку фото. Це податкова міліція тягне з підприємства бочки з потрібною в технологічному процесі речовиною. Спочатку слідчий не мав наміру їх вилучати, але йому зателефонував «big boss» (саме так вони називали цю особу в розмові між собою) і дав команду про вилучення. Справа в тому, що «big boss» просто з’ясував вартість цієї речовини і що її можна дуже швидко реалізувати. А тут усе в бочках – зручно транспортувати…

І якщо розробники подібних законів вважають, що потенційні інвестори живуть в інформаційному вакуумі та не знають реальної ситуації, то вони глибоко помиляються. Так, з 25 листопада формально запрацювало Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке має замінити собою абсолютно прогнилу податкову міліцію. Але, як свідчить перебіг конкурсів на посади, туди пішли працювати кадри саме з податкової міліції. Чи варто чекати від них нової філософії роботи, нового підходу, чесності? Запитання риторичне. Однак цей орган отримав повноваження значно більші, ніж податкова міліція.

Чому на противагу БЕБ не надати реальні повноваження Раді бізнес-омбудсмена та нарешті ухвалити відповідний закон? Щоб це була не «британська королева», а потужний неурядовий орган з реальними повноваженнями щодо захисту бізнесу від протиправних втручань правоохоронних і контролюючих органів. Економічний ефект від цього точно був би відчутним.

Та й взагалі, чому держава декларує допомогу лише щодо нових інвестицій та ще й починаючи від зовсім немалої суми? Хіба не потребують підтримки підприємства і підприємці, що вже працюють, які працюють у складних умовах пандемії та ще й змушені постійно відбиватись від контролюючих та правоохоронних органів? При цьому зберігають трудові колективи, забезпечують самі себе й утримують чиновників, які найкраще, що можуть робити, – просто не заважати.

Геннадій Нікішов, адвокат, спеціально для CBN

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.