Громадська зрада у Кропивницькому
Сергій Полулях, «Україна-Центр»
Нещодавно пандемія «зрад» в Україні, тобто звинувачень представників владних інституцій усіх рівнів у некомпетентності й тому подібних гріхах, досягла й бастіону демократії та захисту прав і свобод населення обласного центру Кіровоградщини – Громадської ради (ГР) при Міській раді міста Кропивницького (МРМК).
20 липня кілька представників правління ГР зібрали прес-конференцію й оголосили, що діяльність цього дорадчого органу при міській раді практично блоковано та як мінімум вимагає перезавантаження. З’ясувалося, що навіть правління, яке складається з 10 осіб і повинне забезпечувати діяльність самої ГР і її комісій, збирається вкрай недисципліновано, через що не завжди вдається зібрати кворум, а відтак – підготувати збори, які й повинні благословляти рішення ГР у життя. Через це збори ГР не збираються вже три місяці!
Потрібно зазначити, що якби не ця прес-конференція, то населення так і не дізналося б про існування такої важливої інституції, як Громадська рада при міськвиконкомі міста Кропивницького, оскільки про її діяльність практично нічого не відомо не лише пересічному мешканцю міста, але й журналістам. Член правління Дмитро Яковенко пояснив нам, що ГР при ОМС (органах місцевого самоврядування) створені не менше як для «реалізації конституційного права громадян на участь в управлінні державними справами, а також для здійснення контролю за діяльністю виконавчих органів влади, які повинні враховувати громадську думку при формуванні внутрішньої політики міста». На першому поверсі міської ради для Громадської ради виділено кабінет з прозорими дверима, але що за ними діється – було незрозуміло. А діється – звичайна «зрада», про що відверто заявив пан Яковенко. За його інформацією, «зрадив» не хто інший, як лідер «військового крила» громадських рухів міста Ігор Козуб, активний учасник або й організатор «антиєлисаветградських» акцій, відомий своєю агресивною поведінкою та погрозами на адресу депутатів, чиновників, журналістів, бізнесменів і будь-кого, хто не поділяє його погляди на історію чи політику.
На думку пана Яковенка, у недалекому минулому одного з найактивніших соратників «батька Козуба» у питаннях брутального тиску на депутатів під час сесійних засідань: «Деякі учасники ГР переслідують свої інтереси. У мене є протокол (очевидно, правління ГР. – Авт.) від 15 травня з питанням про включення до складу виконкому представника ГР. Це мій колишній, на жаль, я займався з ним справами, товариш-пан Козуб, який дуже хотів сісти в якесь посадове крісло». Виявляється, що «колишній» дуже хотів посісти хоч якесь крісло, без якого «тоскував, бо кілька років хотів бути хоч до чогось причетним, але не міг самореалізуватися». Тепер «маски скинуті, і всім відомо, для чого він туди йшов». Яковенко підозрює, що в самому правлінні з Козубом пов’язані кілька осіб, які з травня й блокують роботу. Між іншим, Козуб таки має портфель – він очолює комісію по освіті ГР. Інші учасники прес-конференції підтримали тези Яковенка про блокування роботи і неможливість через це реалізувати «конституційні права громадян», перерахувавши проблематику, яка стоїть перед міською владою. Цікаво, що про неї і так усі знають, оскільки ці питання широко обговорюються в ЗМІ, в роботі як виконавчих, так і представницьких органів влади міста, не кажучи вже про соціальні мережі. Питання лише в можливості впливу ГР на прийняття рішень, а цього якраз і не спостерігається.
Насправді з контролем громадськості і без громадських рад у нас все гаразд. Діалог з владою здійснюється через тих же депутатів усіх рівнів, є масований контроль за діяльністю виконавчих органів влади з боку представницьких і політичних партій чи існуючих громадянських платформ. Тому додаткові надбудови у вигляді громадських рад не лише зайві, але й шкідливі, якщо врахувати, що вони створювалися «зверху». Скоріше за все, за задумкою авторів, громадські ради створювалися для додаткової легітимізації діяльності влади в очах західних демократій як доказ наявності демократичного суспільства. ГР створені не тільки при органах місцевого самоврядування, починаючи з обласних, а також при практично всіх «міністерствах і відомствах» – при МВС, прокуратурі, ДФС, поліції і так далі, аж до міського чи районного рівнів. Тепер маємо черговий напрямок поширення громадської активності – створення наглядових рад при підприємствах комунальної власності. Залишається створити наглядові чи громадські ради при операційних – і за наслідки лікування пацієнтів можна бути спокійним, як ми «спокійні» за стан освіти, оскільки там бурхливо «активують» процеси виховання підростаючого покоління не лише «совкові» батьківські комітети, але й «батьківські ради», які беруться вчити вчителів і вихователів разом з кухарями відомчих їдалень…
Власне, карикатурність таких утворень була зрозуміла з самого початку, хоча б через чисельність ГР. Навіть учасники нашої прес-конференції не змогли назвати точну кількість членів своєї ГР – чи то 55, чи то 65. Уявляю продуктивність таких зборів і продуктивність діяльності самої ГР. Не дивно, що в ефективності ГР розчарувався тов. Козуб, тому його бажання стати членом виконкому, щоб мати можливість дійсно впливати на ситуацію, навіть десь зрозуміле. ГР при МРМК ввійшла в глибоке протиріччя між бажанням її членів впливати на стан справ і можливостями, делегованими законодавством. Багато членів ГР де-факто вже припинили своє членство, переконавшись у бездіяльності цього утворення. Люди, які хочуть врятувати ситуацію, пропонують зібрати якісь неформальні збори ГР, щоб визначитися з подальшими діями, але, скоріше за все, будуть нові вибори правління, на яких оберуть новий склад, а ті, кого «призначать зрадниками», просто припинять своє членство в ГР. Дехто вже зараз схиляється до такого розвитку подій, заявляючи про вихід з ГР, якщо ситуація не покращиться…
