Як у Кропивницькому «розводять» на гроші по телефону. Історія людини, яка ледь не стала жертвою шахраїв
Юхим Мармер, «Україна-Центр»
Скільки можна обговорювати наших політиків? Набридли гірше гіркої редьки. Один повій замовляє просто з Ради, інший між голосуваннями причинне місце собі масажує, третя любовним листуванням зайнята. Навіть про звичайних шахраїв писати приємніше. Втім, слово «приємніше» тут явно недоречне. Хоча б тому, що нервові клітини не відновлюються.
Почалася вся ця історія давно і, як годиться, з мами. Звичайна справа: їй зателефонував з незнайомого номеру чоловічий голос і почав скаржитися на мінливості долі. Мовляв, мамуля, я потрапив у міліцію, виручай. Мама сорок років відпрацювала викладачем, дама інтелігентна, проте тут знайшла такі дохідливі слова, що навіть телефон почервонів. Втім, без барбовалу не обійшлося.
Наступний епізод - вже зі мною. Ситуація схожа: дзвінок, голос ридає у слухавку: «Тату, я потрапив у міліцію, треба відкупитися...» Виду не подав, довго й емоційно розповідав «синові», як він дістав батьків, і нехай, мовляв, тепер сам викручується. Під кінець не витримав і послав шахрая за вказаною мамою адресою. Посміялися з дружиною, а дорослий син по скайпу зі Штатів, слухаючи, скрушно хитав головою - куди котиться Батьківщина?
А рідні українські шахраї між тим удосконалювалися. І прислали мені СМС зі стандартним повідомленням про поповнення рахунку на 50 грн. Я навіть не встиг задуматися, звідки гроші, як «благодійник» сам знайшовся, зателефонував і повідомив, що «не туди послав», і попросив повернути гроші будь-яким зручним мені способом. Та які проблеми! Через «Приват-24» підходить? Тут мій співрозмовник дуже пожвавився і надіслав номер своєї кредитної картки. Теж смскою і з того ж номеру, що і першого разу. Мені цей тупий «розвод» уже набрид, і я просто заблокував його номер. Який, звичайно ж, не був номером мережевого оператора. Тим, хто подумав, що я вирішив привласнити чужі гроші, скажу: ніяких 50 грн на мій рахунок взагалі не надходило, тільки смс...
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Мамо, я в міліції». У Кропивницькому шахрай спробував «розвести» редакторку газети
Всі три історії досить стандартні, більшість читачів реагує на подібні «схеми», просто кидаючи трубку. Але «розвод», що стався зі мною минулого понеділка, потребує окремої розповіді.
Отже, дзвінок на мобільний, номер незнайомий. У трубці плаче жіночий голос.
- Ой, біда, біда, біда! Я знову потрапила в лікарню швидкої допомоги. Вибач, будь ласка, але кому я ще можу зателефонувати...
- Олю, ти, чи що? Що трапилося?
Невелике пояснення: є у нас співробітниця, яка досить часто потрапляє в ЛШМД і, природно, тут же дзвонить до редакції. І ще. Голоси жінок, що заливаються в риданнях, дуже схожі один на одного і, як правило, вводять чоловіків у ступор.
- Я переходила дорогу в недозволеному місці, спіткнулася, впала, розбила обличчя, зламала два ребра, розбила телефон!!! Мені зараз губу будуть зашивати...
- Заспокойся, ти вже в лікарні. Все буде добре.
- Це ще не все! Там жінка їхала, вона відвернула в бік, щоб мене не роздавити, і розбила машину! І сама розбилася! Проти мене відкривають кримінальну справу! Потрібно оплатити їй операцію, і тоді справу закриють. Я зараз дам трубку слідчому, він хороший...
- Олю, почекай, не робиться так...
- Здрастуйте, я майор Захаров, Сергій Миколайович. Ви готові допомогти Ользі?
- Чим?
- Написати клопотання про не порушення кримінальної справи і позичити їй якусь суму.
Тут у моєму, оглушеному риданнями Ольги мозку пролунав перший дзвінок.
- Ні, зараз не готовий. Вибачте, зайнятий прибиранням, готуюся до приїзду дружини, давайте завтра зранку.
- Завтра буде пізно. Ольго, поговоріть самі!
– Аааааа! Допоможи, будь ласка, я віддам, я знайду, зроби, що просить слідчий! Аааааа!
Майор і Ольга не замовкали ні на секунду, передаючи один одному телефон. І я здався.
- Диктуйте своє клопотання.
- Пишіть! Начальнику УМВС Кропивницького полковнику Демченку...
- Кому?
І у мене в голові пролунав другий дзвінок. Який нафіг Демченко, якщо його звуть Антон Цюцюра?
- ...клопочу про не порушення кримінальної справи проти громадянки... Далі самі знаєте. Дату, підпис... Зараз до вас зайде лейтенант Коваль, перевірить клопотання, візьме гроші. Він повернеться через півгодини, привезе розписку...
А в двері вже стукали.
- Лейтенант Коваль, давайте, будь ласка, клопотання. Так, усе в порядку!
Не побачити, що на заяві немає підпису, було складно, але лейтенант впорався.
- Гроші, будь ласка!
Ага, зараз!
- Коваль, а давай я тебе сфотографую?
І тут загримів третій дзвінок: «лейтенант Коваль» рвонув від дверей зі швидкістю добре підготовленого спринтера. А в трубці, як останнє «прощай», звучав плач «Ольги» і голос «майора Захарова»:
- Навіщо фотографувати?!!
...Насамперед я зателефонував нашій літредакторці Ользі. Почув її веселий голос і відразу запитав про головне:
- Олю, ти як дорогу переходиш?
- Тільки по переходу і на зелене світло. Мене з дитинства в Угорщині привчили. А що?
- А то! Якщо підеш на червоний, мені не дзвони!
Ну а далі я зателефонував, ні, не в поліцію, я набрав... «Сергія Миколайовича», правда, з іншого номеру. І саме тому, думаю, він відповів. І тепер уже я почав говорити скоромовкою, не даючи йому покласти слухавку.
- Сергію Миколайовичу, хочу подякувати вам за приголомшливий спектакль! Так хвацько розвести! Я ж майже погодився...
- Чоловіче, ви помилилися номером...
- Та киньте, Сергію Миколайовичу, я ж не в поліцію телефоную, а подякувати за ваш спектакль.
- Ну вважайте, що ви взяли участь у програмі «Розіграш».
- Так, порадували! Ну дякую!!!
- За що?
- По-перше, мої гроші при мені. А по-друге, такого сплеску адреналіну я ніколи в житті не відчував.
- На здоров'я! А скажіть, де я проколовся? На прізвищі начальника УМВС?
- Ні, було три дзвінки...
Ось така історія. Це зараз вона виглядає короткою і навіть трохи смішною. Насправді це був приголомшливий драматичний спектакль з ретельно збудованим сценарієм і продуманими репліками. В якому, повірте, я аж ніяк не був героєм, який легко викрив аферистів.
Можливо, мої історії допоможуть комусь із вас. Пам'ятайте, всі схеми і сценарії шахраїв спрямовані виключно на ваші гроші. І віддати їх аферистам можете тільки ви самі. Чи не віддати.