І ніби всі за... Ситуація з приєднанням Нового до Кропивницького стає все більше незрозумілою

Сергій Полулях, «Україна-Центр»

Ситуація навколо приєднання селища міського типу Нове до Кропивницького, яка ще кілька місяців тому здавалася вирішеною, наразі стає все більше незрозумілою. Остання сесія Новенської селищної ради, яка мала прийняти остаточне рішення 10-го січня, цього не зробила. Тобто юридично Новенська селищна рада не проявила відповідної ініціативи…

Щось пішло не так…

А між тим ще восени минулого року «УЦ» привітала кропивничан із поповненням за рахунок приєднання до міста селища Нового. Тоді ж депутати міської ради проголосували і за меморандум, в якому були прописані гарантовані зобов’язання по відношенню до громади селища як складової міста. Залишалося рішення підтвердити спочатку голосуванням депутатів селищної ради, а потім – депутатів міської ради. Планувалося, що це станеться ще до Нового року і обов’язково до прийняття бюджету міста з тим, щоб там уже були враховані потреби третього мікрорайону міста, разом з існуючими Подільським і Фортечним. І робота по формуванню бюджетних пропозицій Нового таки тривала, селищний голова Сергій Денисенко працював на засіданнях планово-бюджетної комісії, яка готувала програми розвитку міста. Більше того, проект рішення про об’єднання був узгоджений на рівні обласної державної адміністрації, і нарікань не мала жодна зі сторін, але, як кажуть, щось пішло не так.

Час минав, а депутати селищної ради раз за разом зривали засідання своїх сесій, де повинні були прийняти остаточне рішення. Голова міської ради міста Кропивницький Андрій Райкович на апаратних нарадах, де за посадою завжди був присутнім і селищний голова, не раз звинувачував саме його в затягуванні процесу та у зраді інтересів громади. Нагадаємо, що ще влітку на стадіоні селища відбулися громадські слухання, де більшість присутніх висловилася за приєднання до міста, але воно не оформилося рішенням сесії.

Таким чином, голосування за міський бюджет відбулося без врахування інтересів новенської громади, але сказати, що вона перебуває поза сферою фінансової підтримки та адміністративного впливу міста, не можна. Навіть на сайті міської ради Нове значиться як третій мікрорайон, до того ж новенці обирають і депутатів міської ради, та й зв’язки мешканців селища з містом настільки тісні, що їх можна вважати родинними. Місто забезпечує функціонування й критичних напрямків, зокрема, транспортне сполучення, утримання дорожної інфраструктури, у тому числі взимку, спрямовує значні зусилля на модернізацію систем теплозабезпечення та водопостачання тощо.

Фактично Нове давно є мікрорайоном міста з відповідною увагою з боку міської влади, але без повноцінної інтеграції в міську інфраструктуру.

Вже давно стало зрозуміло, що в нових фінансових реаліях селище не здатне не лише оперативно вирішувати питання життєдіяльності, але й утримувати комунальні заклади, на які витрачається 90% бюджету селища. Цих грошей вистачає лише на заробітну плату працівникам та співробітникам апарату селищної ради. У цілому, без місцевої адміністративної реформи, тут все йде, як кажуть у народі, «на вмируще», тим не менше, місцеві депутати не поспішають з прийняттям рішення про приєднання до Кропивницького.

Кожен про своє

Для більшості кропивничан та новенців просто незрозумілою є причина затягування процесу. Валентина Яремчук вважає, що політики в цьому процесі немає: «Я депутат міської ради й обиралася якраз на селищі. Люди хотіли об’єднання ще з 2015-го року, але тоді не можна було приєднуватися до міста. Процес активізувався в 2018-му році, оскільки об’єднання з містом є логічним кроком задля розвитку, але з’явилися пропозиції від депутатів Новенської ради про якісь поправки до тексту проекту рішення, фактично його відтермінування на початок весни 2020 року. Взагалі незрозуміло – депутати хочуть поправок, ініціативна група вимагає негайного рішення без поправок. Виходить, то депутати чогось хочуть, а ініціативна група не хоче, то навпаки. Треба вирішувати, або ми об’єднуємося, або депутати селищної ради беруть на себе відповідальність за утримання селища, але в них вже зараз дефіцит бюджету, якого ні на що не вистачає. Дефіцит складає 7 мільйонів гривень, і вони вже зараз фінансуються на 1/12 минулорічного бюджету. У будь-якому разі об’єднання станеться в жовтні, згідно з Перспективним планом утворення громад».

З тим, що депутати Новенської ради блокують об’єднання, категорично не погоджується депутат селищної ради Олег Клепацький: «Це йде гра на здогадках і придумках. З самого початку ми виступаємо за об’єднання, але є різні думки, за які не можна карати. Ми йдемо у місто однозначно. Жирнюча крапка!» Але разом з тим він каже, що сесії селищної ради зривав не хто інший, як… активісти, бо не розуміють, що проблематика набагато ширша. Через це вони блокували трибуну, не дозволяючи депутатам висловити свою думку: «Вони заявляють, що ми не повинні нічого пропонувати, тому ми б давно були в місті, якби ще й селищний голова зайняв тверду позицію і навів лад у сесійній залі. Один не може навести лад, а інші не розуміють». Разом з тим депутат погоджується, що на реалізацію програм розвитку, які вже існують, коштів немає. До речі, навіть на сайті селищної ради у графі «Шляхи вирішення» є лише одна пропозиція: «Звернутися до обласної та міської ради про виділення фінансової допомоги». Про перспективи Олег Клепацький не хвилюється: «Приймемо бюджет, програми й приймемо рішення про об’єднання, нехай лише селищний голова потурбується організувати сесію. Це організаційний момент і нічого більше, ніякого злого наміру в нас немає. Я був би радий, якби селище Нове швидше прийшло в гавань і розвивалося».

Не такий безтурботний голова бюджетного комітету Міської ради Кропивницького Олег Краснокутський, який в ефірі «Кропивницького суспільного» заявив, що ситуація гірша, ніж фарс: «Адже було погоджено план спільних дій, узгодили дії з облдержадміністрацією. Я взагалі не розумію зміст їхніх поправок, питання, звичайно, є, але ж хто їм заважав займатися ними раніше? Де-юре це окрема територія, і ми не маємо підстав для фінансування, хоча чекали до останнього, навіть у проекті рішення про бюджет був пункт, який передбачав фінансування в разі приєднання».

Сергій Денисенко, як кажуть, потрапив у кругову облогу, бо в зриві процесу його звинувачують усі сторони, але й він переконаний у необхідності, і навіть у невідворотності об’єднання: «У нас немає іншого виходу, видатки зросли, а субвенції скорочуються, січень на 1/12 бюджету ми ще переживемо, але щомісяця дефіцит бюджету селища буде збільшуватися на 400 тисяч гривень». Нагадаємо, що бюджет селища у 2017-му році становив 15 мільйонів гривень, причому 90% йшло на зарплати бюджетникам, але з того часу уряд переклав відповідальність за утримання закладів освіти на плечі територіальних громад, тобто стало ще важче.

У розмові з Сергієм Денисенком відчувається, що моральний тиск на нього таки має місце. Він десь погодився з тим, що якусь напругу в процес прийняття рішення вносять і активісти, які від своїх депутатів вимагають лише результативного голосування, причому ведуть себе агресивно. Разом з тим він підтвердив, що в порядку денному наступної сесії є кілька проектів рішень про придбання земельних ділянок за ініціативою депутатів селищної ради. Самі ж депутати нічого протизаконного в цьому не вбачають і намагаються внести поправки до тексту проекту, бо таким чином начебто турбуються за виборців і хочуть встановити чітку дату об’єднання. Але попри все селищний голова теж переконаний, що іншого шляху для забезпечення життєдіяльності селища, як об’єднання з містом, немає, тим більше, що й селище приходить не з пустими руками й лише з проблемами. Це і майже 9 тисяч населення, і виборці, і споживачі послуг, і платники податків, і перспективи розвитку, і територія, і будинки, і дороги – великий населений пункт, де є куди прикласти руки, кошти, ініціативу й бажання розвиватися.

Скандал без причини – ознака дурачини?

Грубувата приказка, але виходить, що напруга в цьому адміністративному питанні виникла без причини. Мабуть, цього не може бути, і всі сторони можуть щось приховувати. Коли їдеш міським маршрутом № 274 в селище, між іншим, на нових автобусах міського комунального підприємства, то навіть назви зупинок свідчать, що це був вектор економічного й промислового розвитку міста – проспект Промисловий, завод дизельних машин, завод продтоварів, «Будіндустрія», ДСК, автобаза, чавуноливарний завод, психоневрологічна лікарня. Більшість з них вже не діють, але на базі цих та інших об’єктів утворилися інші виробничі чи комерційні майданчики, які сплачують у бюджет міста кілька десятків мільйонів гривень на рік, а в результаті об’єднання ці кошти будуть працювати й на новенчан також. Очевидно, що всі інфраструктурні потужності міста теж стануть на службу мешканцям селища, тому тим більше не зрозумілі позиції сторін.

Складається враження, що хтось намагається або затягнути час, або виторгувати якісь преференції. Я запитував співрозмовників про можливість якогось політичного чи олігархічного впливу на процес, але всі переконують, що ніякої політики вони не вбачають. Проте так не буває, і, можливо, причина лежить на поверхні, правильніше, на землі?

Всім відомо, яка зараз точиться боротьба за майбутнє української землі. Не виключено, що це саме відбувається й навколо селища Нового, адже в Кропивницькому вільних земель практично немає, окрім рекреаційних зон. Тому одні хочуть об’єднатися, щоб швидше отримати можливість приймати рішення, а інші затримують процес, щоб встигнути визначитися з власністю. Тим більше, що й навколо Нового, а територія селища майже 1373 гектари, мабуть, існують, так би мовити, «незастовплені землі», без чітко визначених меж і власників. Плюс якась нерухомість у самому селищі, яка може зацікавити потенційних інвесторів або політиків, які нічого просто так у нас не роблять. За все потрібно платити…