Культура на Кіровоградщині: проект «Велике руйнування»?
Геннадій Рибченков, «Україна-Центр»
Сфера культури в нашій області часто переживала не найкращі часи. У селах десятки років стояли і руйнувалися клуби, в дев'яності деякі творчі колективи виїжджали виступати в райони... за їжу. Артистів годували і давали з собою по кілька мішків борошна, цукру тощо. Бібліотеки у більшості своїй не опалювалися взимку. Потім, здавалося б, культура ожила, піднялася духом.
Ще зовсім недавно вона просто вирувала. Причому не тільки на «дорослому» обласному рівні, де, наприклад, у філармонії по сотні солідних концертів проходили, театр імені Кропивницького просто підвищили в лізі. Навіть на рівні районів життя вирувало. Приклад тому - Кропивницький районний Будинок культури. Постійно працювало 12 (!) творчих колективів, і не тільки - в Будинку культури діяли секція туризму й об'єднання «Інтелектуал» з ігор «Що? Де? Коли? » і «Брейн-ринг».
Тільки співаючих було п'ять колективів - естрадна група «Новий день», народний ансамбль «Горлиця», естрадна група «Сінгарелла», ВІА «Культ», ВІА «Чорне сяйво». Танцювальні - та ж «Горлиця», колектив спортивного танцю Be-boys, група «Олена». А ще знамените своїми творами декоративно-прикладного мистецтва об'єднання «Ниточка» і Театр мініатюр. 30 чоловік в штаті працювали вдень і вночі.
Скільки заходів міста (незважаючи на те, що Будинок культури - районний) було проведено на базі БК, його колективів, його апаратури! Дні міста і т. д. А який був уже майже легендарний фестиваль «Дика груша» в Овсяниківці! Весь на собі його витягнув Будинок культури. Можу ще згадати новорічні свята в БК, їх організовував відомий депутат і кандидат на міського голову, дітей звозили автобусами, і там було дуже непоганого рівня свято!
До всіх свят - від 8 березня до Дня незалежності - готувалися концертні програми, з сіл приїжджали люди. Проводилися змагання колективів з брейк-дансу, рок-концерти - так усе просто не перелічити! Торік пройшов перший фестиваль сучасної музики «Кропивницький тулумбас». А все чому? А просто ніде більше в місті, обласному центрі, таке проводити. Будинок культури імені Компанійця вже давно став Будинком комерції, у філармонії і театрів своє життя, був зал у кібернетико-технічному коледжі, але там тепер добудовують Центр надання адміністративних послуг. Тяглися люди в клуб на Балашівці. Але тепер усе це в минулому. Всі колективи закриті або призупинили свою роботу. Будинок культури фактично припинив існування. З березня перестали платити зарплату, потім і зовсім звільнили колектив.
У лютому цього року закрили і Будинок культури в Пантаївці Олександрійського району. Шкода, звичайно, але масштаби непорівнянні.
Ми поговорили про те, що було і що буде, з Павлом Федчишин, який був директором БК у Кропивницькому майже 10 років.
- Шкода розлучатися з частинкою свого життя, звичайно, але що поробиш? Через процеси децентралізації у районної влади залишилося набагато менше коштів, вони більше йдуть в об'єднані територіальні громади. Район хотів передати БК на села, розкинути між ними витрати. Але там ніхто цим не займатиметься, бо це великі гроші.
- Якщо не секрет, який був бюджет будинку культури?
- Порядку 1 мільйона 700-800 тисяч на рік. Це комунальні послуги, зарплата працівників плюс на розвиток.
- За весь час у вас там накопичено апаратури на півтора мільйона гривень. Яка її доля?
- Не знаю. Поки стоїть під замком. Нікуди не дінеться, бо в будівлі БК також працюють районне управління культури, бібліотека. І все. А апаратура у нас хороша. Свого часу нам колеги з обласної філармонії заздрили - у нас мікрофони були кращі!
- Що ж буде далі?
- Багато варіантів. Найгірший з них - будівлю просто продадуть, вона на балансі районної ради знаходиться. Мені б дуже хотілося і співробітникам моїм, щоб нас узяло до себе місто. Все ж ми в місті і внесок в культурне життя робили завжди солідний, ми б не були просто тягарем для Кропивницького. І у нас завжди була така політика - ми здавали охочим зал в оренду за ціною набагато нижчою, ніж у інших. Тому що важливіші подія, захід, ніж можливість нажитися на ньому.
- Ти вже виходив з пропозиціями, скажімо, на міського голову або управління культури?
- Ні поки. Літо зараз, період відпусток, такі питання в такий час не вирішуються.
- Як твої, на жаль, вже колишні співробітники?
- В очікуванні, хтось у пошуку нового місця роботи, хоча де зараз знайти роботу по нашому профілю? Концертів немає, свят немає, фестивалів немає, артисти в усіх установах в простої, часто на мінімальну зарплату або у відпустках...
В принципі, нашу область як би вже поділили на чотири райони. Кропивницький з них найбільший, майже 450 тисяч населення, замість одного району, як раніше, цілих сім старих об'єднуються в один. Бюджет буде, ймовірно, непоганий. Може, захоче мати свій культурний центр це об'єднання?
А може, обласна влада взяла б БК під своє крило? Але у них у Кропивницькому і так і філармонія, і два театри, і два музеї, і Будинок народної творчості, три бібліотеки, музколедж. Чи потягнуть ще одну установу? Не факт.
Хтось скаже - так у нас війна на сході, у нас пандемія! Не до пісень і танців! Пригадується така чи то правда, чи то міф: під час війни Черчиллю принесли на розгляд бюджет країни. Погортавши документ, він запитав:
- А де ж витрати на культуру?
- Так війна ж іде! Яка культура?
- Якщо немає культури, то навіщо ми тоді воюємо? - здивувався Черчилль.
То навіщо ми воюємо і лікуємо коронавірус?
