Чому зникли українські прапори з французьких ратуш?
Франція у липні обговорювала дві ключові для країни теми: підсумки парламентських виборів та Олімпійські ігри. А ще спекотну погоду, зростання цін, відпустки. Чи звучить в переліку тем Україна? Так, але не на перших шпальтах. За виключенням дня чергового терористичного обстрілу росіянами, цього разу - Охматдиту. Але в ті дні риторика переважно звучала як заклики «закрити небо над Україною», а не як вагомі й конкретні кроки проти російської агресії. Це байдужість, чи закономірний процес?
Російсько-українська війна та Франція
На початку повномасштабного вторгнення росії реакції Парижа були обережними. Згадаймо презирливі смішки щодо постійного «занепокоєння» та «засудження» російського нападу президентом Франції Еманнуелем Макроном у делікатній формі, притаманній європейській дипломатії. Згодом ми почали отримувати й військове обладнання, і допомогу. Останніми ж місяцями цього року Макрон вже займає чітку позицію у питанні підтримки України, особливо щодо передачі літаків та іншої техніки.
Президент Франції Еммануель Макрон Фото: Forbes
Тема України зараз все ще лунає, але, окрім колонки про війну (вже не на першій сторінці), це також і врахування цієї теми у місцевій політичній боротьбі, як би цинічно це не звучало.
Важливим для Франції є питання енергоносіїв. Франція досі продовжує закуповувати російський газ. Як повідомляє Укрінформ з посиланням на Politico, щонайменше дев'ять країн ЄС продовжують це робити. Але Париж очолив блок як за абсолютними обсягами імпорту у 2024 році - загалом 1,5 мільйона тонн, так і за зростанням закупівель порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Йдеться про довгострокові контракти, підписані компанією TotalEnergies, які змушують її купувати паливо з росії. Таким чином Франція пов’язана з рф довгостроковою угодою, розірвати яку юридично дуже складно.
Окрім цін на газ, а також пальне (що завжди було чутливим для французів), ще є давно актуальне питання великої кількості мігрантів. Французи визначають важливою толерантність, але те, як маніпулювали цим питанням під час виборів, говорить, що тема доволі наболіла. Коли минулого року у Франції парламент схвалив новий жорсткий імміграційний закон, ультраправа Марін Ле Пен назвала його схвалення «ідеологічною перемогою» її власних антиімміграційних платформ.
Російсько-українська війна має і загальний вплив на економіку Європи. За даними минулого року, без війни інфляція у Франції була б нижчою на 0,3%, а ВВП вищим на 0,1%. Тож перелічені теми напряму чи дотично пов’язані з війною і звучали під час виборів.
Вибори у Франції та наслідки для України
Перший тур позачергових парламентських виборів у Франції пройшов 30 червня 2024 року, другий - 7 липня. Вибори призначили в червні 2024 року, коли президент країни Еммануель Макрон розпустив Національні збори у зв'язку з виборами до Європарламенту, на яких французькі ультраправі випередили правлячу коаліцію.
У першому турі ультраправа партія «Національне об'єднання» Марін Ле Пен та її союзники набрали понад 33 % голосів та отримали 39 місць у парламенті. Загалом у першому турі обрали 76 депутатів. У другий тур вийшло 444 кандидати від «Національного об'єднання» та союзників, 415 кандидатів від лівого «Нового народного фронту», 321 кандидат від ліберальної коаліції «Разом за Республіку», яка підтримує президента Емманюеля Макрона, 88 кандидатів від партії «Республіканці» або інших правих (за класифікацією газети «Le Monde»).
Другий тур показав несподівані результати: хоча жодна з коаліцій не набрала абсолютної більшості, ліві кандидати «Нового народного фронту» набрали відносну більшість мандатів, друге місце посіла ліберальна коаліція «Разом за Республіку», а партія «Національне об'єднання» опинилася лише на третій сходинці за числом місць.
Багато українців слідкували за процесом виборів, оскільки на посаді очільниці «Національного об'єднання» Марін Ле Пен неодноразово висловлювала прихильність політиці кремля.
Під час російської анексії Криму саме представники політсили Ле Пен виступили в якості «спостерігачів» за так званим референдумом. У квітні 2023 Ле Пен заявила, що перемога росії у війні буде катастрофою, проте в разі перемоги України «почнеться Третя світова війна». Але згодом раптово змінила думку та почала виступати проти війни.
Невідомо, що саме спричинило таку зміну риторики, ймовірно, політика, яку проводив Еммануель Макрон. Проте OSINT-спільнота InformNapalm пов’язувала це зі зливом у мережу у вересні 2023 року так званих «документів Бабакова», які стосуються поширення впливу росії у Франції та ролі в цьому Ле Пен.
Тож те, що ця політсила не отримала переваги, українці сприйняли з оптимізмом.
Але наскільки це нам допоможе, розповів під час зустрічі у Франції кропивничанин, художник Геннадій Гребньов (Віктор Орлі), який живе у Марселі:
«Ми не можемо стверджувати, це на користь чи ні. Це вибір французького народу, який полягає у тому, що вони втомились знову ж, від тієї ситуації, яка стала не зовсім комфортною для Франції. Подорожчали енергоносії, рівень життя, споживчий кошик, сервіси, пальне, пересування по автодорогах, ресторани. І подорожчало відчутно. І це не влаштовує французів, вони звикли жити комфортно. Тож французи не скільки голосували за, скільки проти, бо їм хочеться повернутися до комфортного життя. Хоча на жаль, цього не відбудеться, дешевшим життя не стане.
Але Україна має усвідомлювати, що справа закінчення війни і повернення земель, і перемога над росією - справа українців. І тут потрібно не стільки зважати на результати виборів у тій чи іншій країні, скільки чітко зважати на вимоги перед тим чи іншим урядом. Повинні бути конкретні вимоги того, що нам потрібно, щоб закінчити війну».
Маніфестація у Марселі. Фото: Мирослава Липа, CBN
Боротьба українців та допомога французів
Втім, у Франції приймали українців після вторгнення росії щиро - працювали як громадські та волонтерські організації, так і пересічні французи: надавали житло, одяг, продукти, допомагали оформлювати документи. Волонтерський рух працював і на підтримку війська та населення України, яке залишається вдома. У цьому об'єдналися, знову ж, як державні установи, так і франко-українські асоціації й інші організації.
Один з вагомих осередків досі знаходиться у Марселі, коли в багатьох інших містах допомога та інформаційна робота майже припинилася. Тут натомість третій рік працює волонтерська спільнота та проводять маніфестації на підтримку України. З першого дня повномасштабного вторгнення росії і щотижня. Але на будівлі мерії цього року вже не майорить український прапор. Як і загалом по Франції. Що це: байдужість місцевих, чи недостатня дипломатична робота українців?
Якщо брати до прикладу саме Марсель - тут діяльність української спільноти загалом потужна. Осередком є саме наш земляк Геннадій Гребньов. З його ініціативи і проводять маніфестації досі. Але це не єдина діяльність: доставка медичного обладнання, інструментів, медикаментів до українських шпиталів, допомога нашим переселенцям, організація заходів на підтримку України та українців тощо.
Геннадій Гребньов (у центрі) та волонтери. Фото: архів Геннадія Гребньова
«Маніфестації - це не тільки наша асоціація Capitale, це велика кількість, особливо на самому початку, асоціацій, громадських організацій, які брали участь у цих маніфестаціях. І політичні партії були активно представлені під час заходів, особливо перших. Ми збирали понад тисячу осіб. Зараз звичайно що ситуація змінилася. Так, можна сказати, що французи втомилися від теми війни в Україні, вони зовсім інакше її сприймають.
Але багато українців тут теж втомилися і залишилася невелика частина небайдужих, які щосуботи незалежно від погоди виходять на маніфестацію, щоб підтримати Україну, висловити свої вимоги, прохання. Це постійно звучить. І я думаю, цей посил доходить до тих, кому він надсилається, залежно від ситуації», - говорить волонтер.
Попри всі політичні процеси у Франції та те, що ми називаємо «втомою» від війни в Європі, Геннадій переконаний, що підтримка, інформаційна та волонтерська робота триватиме:
«Для земляків дуже важливо знати, що ті українці, які знаходяться тут, у Франції, не припиняють допомагати Україні. Вони не полишають можливості висловлювати свою підтримку. З позиції українців, які залишилися в Україні, це можливо крапля, але крапля камінь точить. Ми робимо те, що робимо: збираємо гуманітарну допомогу, відправляємо її адресно, перевіряємо. Проводимо маніфестації і будемо продовжувати, щоб нас чули, щоб на наші вимоги відповідали. Я впевнений, що ми все одно переможемо, ми маємо бути вільними, маємо бути демократичними. Нам багато чого потрібно змінити, але майбутнє України - в руках українців. Ми разом, ми єдині, ми сильні і ми переможемо».
