Рекордні посіви соняшника та зелений туризм: як працює агросектор Кіровоградщини під час війни

Перегляди: 534

Умови воєн завжди мають серйозний вплив на розвиток різних галузей економіки, включаючи агропромисловий комплекс. Кіровоградська область, традиційно аграрна, не є винятком. Наслідки війни, хоча й не у вигляді бойових дій та окупації, змінили розвиток та функціонування галузі в регіоні, проте агропромисловий комплекс працює та забезпечує потреби населення як у продовольстві, так і у сировині для промисловості.

Область серед лідерів по залученню агрокредитів, під час війни підприємці опановують та розвивають овочівництво, зелений туризм, крафтове виробництво. Окрім того, цьогоріч попри всі складнощі планують збільшити посіви соняшника.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

Як повідомляло CBN, цьогоріч на Кіровоградщині планують встановити певний рекорд по посіву соняшника, це пов'язано з кількома причинами: по-перше, це та культура, яка має ринок збуту на внутрішньому ринку, вона для аграріїв є більш рентабельною, ніж зернові, по-друге, на цю культуру зараз є стабільна ціна. Попередніми рекордами з посіву соняшника були площі в 530-570 тисяч гектарів, на противагу від 661 тисячі цього року.

Про ці напрямки роботи галузі детальніше розповіла CBN директорка Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА Валерія Фурманова.

424624616_7706610732684898_8390590353481064780_n Валерія Фурманова. Фото: Мирослава Липа, CBN

Кіровоградщина - лідер по залученим агрокредитам

- У нинішній непростий час війни як підтримує держава агровиробників, яких у нас все ж найбільше.

- Найпопулярніші програми зараз три: «Свій сад», «Своя теплиця» і державні пільгові кредити. Вони вже напрацьовані роками, стабільно використовуються і вдосконалюються. За програмами «Свій сад», «Своя теплиця» торік погодили заявки і практично вже почали фінансування чотирьом господарствам області на 9,5 мільйонів гривень. Це сад фундука в Новоукраїнському районі, будівництво тепличних комплексів «Моя дача», ФГ «Бережинське» і «Агросвітзбут» в Олександрійському районі - ці суб'єкти господарювання планують будувати теплиці.

Кіровоградщина є лідером за залученими саме пільговими кредитами і входить в п'ятірку лідерів сільгосппідприємств, які залучають кредити загалом. По пільгових кредитах в нас майже півтори тисячі підприємств, які залучили кредити на більше ніж 5 мільярдів гривень. Це дуже зручний інструмент: господарства беруть кредити для своєї поточної діяльності, а також для того, щоб сплачувати заробітну плату, купувати пально-мастильні матеріали тощо, це живі кошти, які вкрай необхідні для виробництва. І торік до опції отримати цей кредит приєднали ще й промислових рибників. Не очікуємо буму розвитку рибного господарства, але є певний поштовх.

- Наскільки галузь рибного господарства є перспективною?

- Є одне підприємство, яке готове реалізувати в принципі на експорт, це виробництво сомів, штучна ферма - вирощування, розведення сомів. От у нього є плани на експорт. А інші наші виробники, які на території області працюють, це тільки внутрішній ринок. І навіть вже не кажучи про великі торговельні мережі, тому що риба - такий продукт, який швидко псується, тому це переважно ринок. Працюємо над тим, щоб налагодити переробку, але для цього певний час потрібен.

Розвиток овочівництва - перспективна галузь

- Щодо зрошування для овочівництва: чи розбудовується у нас ця система?

- Можна поділити на кілька напрямків цей пункт. Є державні зрошувальні системи, які працюють стабільно, і традиційно вже аграрії цими державними системами користуються. І є крапельне зрошення, це новий напрямок, який передбачає підведення зрошення до певної сільськогосподарської культури. Зараз можна скористатися програмою державної підтримки, яка підтримує об'єднання водокористувачів.

У цьому році в державному бюджеті закладені кошти на це. Це для тих, хто користується державними меліоративними системами, вони можуть об'єднатися між собою, взяти собі на баланс, їх утримувати, ще й отримати компенсацію на реновацію. Це принципово новий підхід, започаткований минулого року і зараз продовжує розвиватися, але в нас в області ще немає жодного об'єднання цих водокористувачів, ми над цим працюємо.

- Чи є бажання у наших виробників освоювати виробництво нових культур, обсяги вирощування яких скоротилися в країні через окупацію.

- Певно, перспективи є, адже це і зайнятість, і невеликі господарства, які займаються овочівництвом, підтримують продовольчу безпеку. Що стосується промислових виробників, то наш регіон переважно зерновий. Це вже сталі традиції. Якщо проаналізувати переробку сільськогосподарської продукції, в нашій області сконцентровані потужності для переробки більш ніж двох мільйонів тонн соняшнику, а ми виробляємо щороку півтора мільйони. Тобто у виробників є все для того, щоб займатися виробництвом соняшника, а у переробників для того, щоб його переробляти. Також це означає постійно живі кошти, можна реалізувати продукцію на внутрішньому ринку.

Ми бачимо черги із вантажівками, які стоять до наших олієпереробних заводів для того. Овочі - це інша історія. По-перше, це агротехнічні заходи, які потребують принципово нового підходу, в тому числі у зрошенні, і в традиціях, і в обробітку, і у всьому. Це 28 механічних операцій на одну культуру. І ринок збуту - це основна проблема. Теж тут є два питання: логістика і ціна. Ціна на овочі характеризується певним коливанням з року в рік. Тут дуже багато факторів. Урожайність, погодні умови і попит на культуру диктують те, що ціна може у межах 200% коливатися в той же самий період, порівнюючи з іншим роком Важко це все удосконалити і спрогнозувати.

Друге - логістика і реалізація. Для того, щоб реалізувати вигідно овочі, їх треба десь зберігати. Треба мати й обслуговувати овочесховища, мати контракти на реалізацію. Це все кошти. І плюс ще налагодити логістику. Це не проста справа, але серед наших аграріїв, які займаються овочівництвом, є такі приклади. Це ТОВ «Зерновик» в Новоукраїнському районі, який поєднаний з виробництвом соку «Радішка». Тобто виробництво соку відбувається на потужностях ТОВ «Зерновик». І інші підприємства, які, маючи в себе для підстраховки, скажімо так, зернові, соняшник, вже паралельно займаються овочівництвом, городиною для того, щоб створювати робочі місця, для того, щоб був інший альтернативний вид діяльності, і це дуже грамотно.

0eb4080602671bd1 Фото: Суспільне Чернігів

Підтримка від іноземних партнерів та держави

- Підтримка з боку іноземних партнерів у яких обсягах надходить до наших аграріїв?

- Рукави-зерносховища - це був проєкт 2022 року, іноземні партнери надали нашим виробникам зерна рукави для зберігання продукції, і тим самим показали такий шлях для зберігання. Ми бачимо зараз багато цих зернорукавів на наших полях. Був проєкт від Мінагрополітики, від ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, - авт.). Дали нашим виробникам орієнтовно на пів мільйона тонн збіжжя рукавів для того, щоб вони їх зберігали. І відомий проєкт USAID, який теж давав і рукави, і крім рукавів ще й техніку для запаковування і розпаковування рукавів. В нас є два підприємства, які в цьому проєкті беруть участь - це «Агровіста» і агрофірма «Світанок» Новоукраїнського району.

Вони увійшли у проєкт зі своїми внесками (проєкт не є повністю безоплатним), і співпрацюють з цим проєктом у плані того, що розвивають цей спектр надання послуг аграріям. Тобто це принципово відрізняється від державної підтримки, допомога надається не окремим суб'єктам, проєкт USAID з інвестиціями США направлений на долучення в цілому як можна більше користувачів до нових технологій. Також USAID Агро безоплатно надає до двох тонн мінеральних добрив нашим виробникам для весняно-польових робіт.

- На сесії облради затвердили Програму розвитку агропромислового комплексу області до 2028 року включно. Що у ній нового, чим відрізняється від попередньої?

- Дійсно, це нова редакція Програми. Затверджені обсяги фінансування. Кошти обласного бюджету на 2024 рік - це 430 тисяч, і місцевий бюджет - 10 мільйонів. Враховуючи умови сьогодення, всі кошти обласного бюджету спрямовуються в основному на підтримку Збройних сил, в обласному бюджеті на 2024 рік зараз немає видатків на Програму агропромислового розвитку, але є можливість вносити зміни у разі, якщо зміняться надходження.

Є сталі пріоритети, які розроблені ще до цього року, і до воєнного періоду. Це напрямки рослинництва, тваринництва, інвестиційна політика. Ми передбачаємо заходи щодо розвитку - органічне виробництво, земельні відносини. А принципово нове - цифровізація. Не було в жодному проєкті цього напрямку раніше. Ми фактично не тільки плануємо починати цифровізувати АПК, а долучаємося до хвилі цифровізації, яка дійшла і до сільського господарства.

- Це більше стане в пригоді для великих виробників, чи для маленьких фермерських господарств?

- Скоріше, для маленьких фермерських господарств. Великі виробники мають штат кваліфікованих працівників, мають можливість найняти і юриста, і економіста, і кілька бухгалтерів для того, щоб мати достатньо інформації, а в маленьких і середніх, які самі працюють, обробляють свою землю, як показує практика і наше опитування, яке ми проводили торік, є саме брак оперативної інформації, і навіть елементарної.

А зараз все швидко міняється, навіть ті ж програми державної підтримки, в них вносяться зміни постійно, формуються нові вектори, принципово нові вимоги, прикладом, до кількості робітників, яких треба працевлаштувати, щоб отримати грант. Це все змінюється, і щоб за цим слідкувати, зручним є державний аграрний реєстр, і ми теж плануємо долучитися.

- Зараз багато заходів через війну перенеслося в онлайн, ми бачимо скорочення кількості ярмарок, агровиставок тощо, чи є в планах підтримка подібних заходів?

Ми зараз маємо можливість планувати це, завдяки ЗСУ. Поки що конкретно час не узгоджуємо, не оголошуємо. Але плануємо ряд виставкових заходів, і на підтримку овочівництва, і на підтримку виробництво біометану і захід, аналогічний тому, який був минулого року - «Все буде паляниця». Це була спільна сінергія декількох напрямків: культура, торгівля, ярмарковий захід і ще збір коштів для ЗСУ. Плануємо і ярмарки у Кропивницькому, це невеличкі ярмарки продукції виробників нашої області. І плануємо в цьому році провести ще кілька таких заходів.

455d59a5-e5f4-4d42-98c1-b71c26d528bd_w1023_r1_s-original Фото: AFP

Проблеми через блокування кордонів та пошуки нових шляхів

- Що стосується експорту: морські коридори заблоковані росією, на кордоні з Польщею страйкують їхні фермери, як це впливає на наших сільгоспвиробників?

- Є декілька факторів, які, крім війни, впливають на стабільність роботи галузі, в тому числі і страйки на кордонах. Ми проаналізували експорт наших зернових культур станом на сьогодні, і бачимо, що є проблеми з логістикою, вони заважають переважно руху сировини, тобто зменшився експорт зернових культур. Це пов'язано і з ціною, тому що якщо у світі ціна не є прийнятною для сільськогосподарських культур, якщо є можливість притримати, то аграрії притримують. Щоб продукцію реалізувати, треба доставити її до кордонів.

І це, звісно, лягає у вартість реалізації продукції. Але у нас збільшився експорт переробки. Збільшився експорт жирів і вторинної продукції їх переробки, це шрот. Жири на 63% показують збільшення збуту, а зменшення обсягу збуту зернових культур - на 20%. Це демонструє те, що наша переробна промисловість працює, нарощує виробництво, нарощує свої зв'язки. І переважно експорт йде вже не сировиною, а продукцією переробки, це є певним позитивом.

- В цілому вартість продукції, особливо зернових, впала. Чи постраждали від цього наші аграрії?

- Зменшилось ціна на сільськогосподарську продукцію у порівнянні з 2021 роком. Аграрії люблять демонструвати 2021 рік, він був дуже вдалим і в плані врожайності, і в плані ціни. Ціни на сільськогосподарську продукцію диктують світові тренди. Тобто, якщо низька ціна у світі на пшеницю і решту зернових, то вона, звісно, буде такою і на місці. Зараз у 2023-2024 роках ми спостерігаємо таку тенденцію до зменшення цін, у порівнянні навіть не тільки з 2021 роком, і з попередніми довоєнними роками. Це пов'язано зі світовими цінами.

Так звісно, це впливає на дохідність самої галузі сільського господарства, особливо в інших регіонах. І якщо проаналізувати наш регіон, то у нас рентабельність від реалізації сільськогосподарської продукції становить 35-40%. Це є в принципі досить непоганим показником у порівнянні з іншими регіонами, з іншими роками. Є певні культури, які збиткові. Це пшениця в окремих господарствах, коли не було відповідної ціни, щоб реалізувати, коли занадто багато коштів вклали в міндобрива, в пальне. Але в цілому, якщо аналізувати ситуацію по області, то продукція рослинництва не є збитковою, вона є прибутковою - рентабельність 40%.

Релоковані підприємства та крафтовики зміцнюють галузь АПК

- Чи працюють у нас релоковані підприємства, пов'язані з АПК?

- У нас є релоковані підприємства, які займаються переважно переробкою сільськогосподарської продукції. Це близько десятка підприємств, які офіційно переїхали, зареєструвалися і проводять свою діяльність. Серед відомих це підприємство, яке у Бобринці виробляє свою хлібну продукцію, у Кропивницькому теж є виробництво, яке має свої невеличкі торгові точки і виробляє хлібобулочну продукцію.

Є також підприємство, яке переїхало до нас із Лисичанська, виробляє деякі запчастини і устаткування для сільськогосподарської техніки, обладнання. І також є підприємства, які займаються переробкою і виробництвом пелетів, мінеральних добрив, виробів з соломки, рослинних матеріалів, а також є підприємство з виробництва безалкогольних напоїв.

- Наскільки зараз розвиваються невеликі крафтові виробництва і яку допомогу вони отримують зі сторони держави?

- Напрямок виробництва крафтової продукції відносно новий в нашій державі, але він поступово набирає обертів, і ми бачимо це з кількості крафтовиків аграрного спрямування. Ми зробили минулого року такі собі мінікаталог основних крафтовиків, щоб мати таку базу, залучати їх на різні заходи, і взагалі у майбутньому, відкрию трошки плани, зробити платформу для того, щоб їх всіх об'єднати.

У нас торік було 20 основних стабільних виробників, яких можна додати в каталог, зараз їх вже 25, і кількість поступово зростає. Ми бачимо за цим розвитком певну перспективу. Виробництво таке засноване не тільки на отриманні певного прибутку, але і для того, щоб залучити до цієї справи себе, членів своєї родини. Це дуже важливо, і в Програмі нашій, яка затверджена на 2024-2028 роки, передбачені деякі напрямки щодо об'єднання крафтовиків. Є й напрямки, що не потребують залучення занадто великих коштів, які переважно комунікативного характеру.

- Як місцева влада підтримує?

- Всюди, де є крафтовики, їх підтримують і сільські ради, і органи місцевого самоврядування в містах, які зацікавлені у цьому, тому що крафтовиків і залучають до участі у виставках, ярмарках, і їхня праця - не лише збут продукції, а часто й підготовка майстеркласів та діяльність, пов’язана із зеленим туризмом. Із прикладів, які є на слуху, - у Приютівській селищній раді навіть розроблені маршрути туристичні із куштуванням крафтової продукції. Є там у них такий маршрут - «Паляниця єднання».

Він охоплює декілька населених пунктів і це інтерактивний гастротур. Тобто можна офіційно придбати тур і разом з родиною проїхатися і покуштувати, зокрема, корейську продукцію, тому що там корейська спільнота проживає на цій території, їх національну справу «пігоді» спробувати, це такі пиріжки. І в селі Протопопівка, це теж той край, є музей-світлиця «Вишнева садиба», де проводять гастрономічні майстеркласи, приготування вареників, затирки.

Це все з частуванням, гостей також пригощають вишневою наливкою, яка зроблена саме в цьому місці. І все це супроводжується огляданням місцевих краєвидів, включили минулого року ще в маршрут Приютівську набережну, яка була відреставрована. Цей тур можна придбати як для фото, так і для куштування локальних страв, і для спогадів, і для проведення часу на природі, все в одному.

Зелений туризм отримав новий поштовх до розвитку

- До речі, про зелений туризм. Чи розвивається у нас ця галузь під час війни?

- Зелений туризм отримує поштовх, тому що кордони зачинені, але людям потрібно все ж інколи відпочивати. Тому найвідоміший приклад у нас це парк-готель «Скіфія», а серед тих, що починають розвиватися, це садиба «Румина», такий спільний проєкт між сироварами та виробниками меду і продукції з меду, це територія Компаніївської селищної ради, село Зелене. Вони пропонують тури з прогулянками, зі спілкуванням з козами, козенятками, і також із дегустацією.

- У нас з'являється виробництво вина. Також крафтове, але все ж є зацікавленість у цьому. Чи спостерігається розвиток такого виробництва?

- Минулого року були прийняті певні зміни до законодавства, які удосконалюють діяльність таких малих виробників вина. Є певні поштовхи для того, щоб їм було легше здобути технічні умови чи ліцензію на своє виробництво. Тому що до цього виробництво вина і напоїв типу медовухи, які є алкогольними, вимагало отримувати ліцензію, яка коштує дорого, і зараз певними законами це унормовано і в невеличкому обсязі ці виробники можуть виробляти свою продукцію. Це переважно крафтова продукція, медовики. У нас виробництво меду потужне, ми серед лідерів у ньому. Певна річ, що від цього йдуть і похідні продукти, як медовуха.

Виробництво вина в Олександрійському районі є трохи, і починають в Новоархангельському районі, в Новоукраїнському. Але це переважно поки що для себе, по клімату в нас, на жаль, не дозволяють умови вирощувати ті сорти, які цінуються у виноробстві. У нас це переважно солодкі сорти. Але немає нічому меж, принаймні ми бачимо певну зацікавленість у цьому аграріїв. Два роки тому ми організували ділову поїздку у Францію, їздили на завод по виробництву навантажувачів. І після цього вже зробили такий невеличкий тур по фермерських господарствах Франції.

І дуже вразили наших аграріїв виноградники, які там ростуть: в принципі на камінні, із нічого. Хазяїн цього виноградника показав своє виробництво, і після цього три керівники наших господарств започаткували вдома таку справу, але поки для себе. Вони спілкуються між собою, удосконалюють процеси, закуповують обладнання, тому локально це може бути. У Приютівській громаді якраз схоже роблять.

- Бачимо, що збиті російські безпілотники чи ракети та їхні уламки часто в поля падають. Наскільки у нас постраждала аграрна галузь від таких чинників?

- У нас були випадки, коли у жатки комбайнів потрапляли всі ці уламки. У такому випадку аграрії зупиняють роботи, викликають відповідні служби і чекають, поки пройде очищення території і, головне, збирання доказів обстрілів росією. Ми наголошуємо на цьому, що якщо таке знаходять, то варто звертатися до фахівців, і щоб себе убезпечити від небезпечних залишків збитих безпілотників чи ракет, і щоб була доказова база про злочини росіян. На щастя, завдяки ЗСУ, у нас немає замінованих полів, тож будемо сподіватися, що й надалі вдаватиметься працювати стабільно.