Кандидатка на посаду ректора ЦДПУ Ганна Дефорж: «Жінка-керівник – це в тренді»

1017
кількість переглядів
Ганна Дефорж
Ганна Дефорж. Фото Ігоря Філіпенка, CBN

Продовжуємо серію інтерв’ю з кандидатами на посаду ректора Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Цього разу про свої плани CBN розповіла доктор історичних наук, професор Ганна Дефорж.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

– Що плануєте змінювати в університеті, якщо переможете на виборах?

– Я планую змінювати менеджмент. Це основна наша проблема на сьогодні. Ми все маємо для гарного життя. У нас дуже потужний кадровий потенціал, у нас матеріально-технічне оснащення. Я багато їжджу і бачу, що є університети в набагато гіршому стані, ніж ми. Все у нас є, не вистачає сучасного менеджменту.

– Що ви маєте на увазі під сучасним менеджментом?

– У першу чергу ми повинні просувати наш університет, рекламувати його на всіх рівнях, проводити різні заходи, використовувати всі, які можна, соціальні мережі. Запрошувати лідерів думки, успішних випускників. Для цього навіть не треба кошти. Переконана, що наші випускники з задоволенням прийдуть, проведуть якісь лекції, розкажуть, де вони працюють, запросять студентів на екскурсію.

Також треба створювати окремі відділи. Наприклад, відділ, який займається профорієнтацією, окремо має бути відділ, який займається економічним плануванням. Зараз у нас є відділ, який займається іноземними студентами, його треба, на мою думку, підсилити й розвинути.

– Всі кандидати – і у вашій програмі це є – говорять про необхідність преміювання викладачів, матеріальну підтримку талановитих студентів. Це все чудово, але де взяти гроші?

– По-перше, треба відкривати нові привабливі спеціальності. Зрозуміло, що головна наша фішка – педагогічні спеціальності, бо ми вже сто років – педагогічний виш. Однак ми повинні відповідати вимогам часу. Ми повинні відкривати ті спеціальності, які зараз на ринку праці мають попит.

По-друге, треба активніше залучати іноземних студентів.

По-третє, грантова діяльність.

Далі: виконання держбюджетних і госпрозрахункових тематик. Співпраця з меценатами, спонсорами і створення асоціації випускників. Як живуть виші за кордоном? Той самий Гарвард чи Стенфорд? У Гарварда фонд – 32 мільярди, у Стенфорда – 22, за старими даними. У них дуже розвинений інститут випускників. Вони закінчують свій виш, влаштовуються на роботу, стають успішними. Як вони можуть віддячити своєму університету? Чековою книжкою, і вони перераховують університету якісь кошти чи запроваджують іменні стипендії. Замкнене коло: успішний студент стає успішним випускником і допомагає вже іншим студентам. А ті – іншим. І так далі. У нас є багато успішних випускників, які з задоволенням допоможуть своїй альма-матер.

– Глобальні плани у вас. Створити асоціацію випускників – це ж п’яти років ректорства не вистачить, щоб хоча б зрозуміти, наскільки успішно вона діє.

– Чому? Це можна зробити за два-три роки. Поширити інформацію – я от, припустимо, спілкуюся зі своїми випускниками у соцмережах. Достатньо зробити одне повідомлення, щоб воно розійшлося між людьми. І так кожен викладач, тут немає проблеми. Але, безперечно, щоб мати дієвий результат необхідні окрема стратегія розвитку цього напрямку і професійний менеджер цього проекту.

– Як ви оцінюєте рівень нинішніх студентів?

– Я не можу судити про всі факультети, лише про природничо-географічний, де працюю. Ми готуємо вчителів біології, хімії, географії і природничих наук. До нас з самого початку йдуть розумні діти. Рік на рік не приходиться. Буває, що набір трохи сильніший чи трохи слабший, ніж попередній. А в цілому… Розумієте, той, хто хоче навчатися, той завжди буде навчатися і показувати високі результати.

– У вашій програмі є пункт про поліпшення роботи зі студентським самоврядуванням. Це означає, що нині ця робота ведеться погано?

– Я поясню, звідки цей пункт з’явився у програмі. Під час першого мого балотування я проводила зустрічі зі співробітниками і студентами. На одній з них був голова студентського самоврядування. Він запитав: «Ганно Володимирівно, що ви робитимете для студентського самоврядування?» Я відповіла: підтримка всіх ваших ініціатив, у тому числі й фінансова, проведення спортивних, культурних заходів. Та ні, каже він, це не зовсім про студентське самоврядування, це більше про всіх студентів. Якщо йдеться про якусь мою принципову позицію, то я ніколи не зміню своєї думки. Але якщо це конструктивна критика чи побажання – чому б до них не дослухатися.

Зараз самоврядування у нас працює. Це у законі про вищу освіту прописано, ми ж не можемо порушувати закон. Представники студентського самоврядування входять до складу вчених рад факультетів і вченої ради університету. Вони мають право голосу, виступають, заперечують щось, з чимось погоджуються. У моїй програмі йдеться про фінансову підтримку студентського самоврядування. Щоб вони мали змогу поїхати на міжнародну конференцію, взяти участь у програмі обміну досвідом, стажуватися, щоб подивилися, як воно за кордоном чи бодай в іншому навчальному закладі.

Хоча для мене студентське самоврядування – це кожен студент, а не лише окремі його представники.

– У педуніверситеті імені Винниченка беруть хабарі?

– Я – випускниця природничо-географічного факультету і дев’ятнадцять років на ньому працюю. Хочете вірте, хочете не вірте, але в нас цього страшного слова немає. Спитайте у будь-якого випускника чи студента, який зараз навчається. Вони вам це підтвердять. Мені студенти розказують, що от вони вчаться, приїжджають на вихідні чи канікули додому, всі ж розпитують: як справи, як навчання, платиш, мабуть, і за курсові, і за іспити. Відповідають, що у нас такого немає, у нас навпаки, відраховують, якщо не здав сесію. То їм мало вірять.

А в цілому по університету – ми не славимося хабарами. Принаймні в епіцентрі корупційних скандалів наш виш ніколи не був. Однак, якщо таке явище ще десь і є, то цим повинні займатися відповідні органи.

– Навіщо вам особисто посада ректора?

– Я вже сказала, що випускниця природничо-географічного факультету, причому двічі: спочатку – диплом спеціаліста, а через деякий час – магістра. Я починала свій трудовий шлях з самого низу. Старший лаборант, завідувач лабораторією, кандидат наук, старший викладач, доцент, чотири роки я була заступником декана з навчально-виховної роботи, доктор наук, професор. Мені не байдуже те, що відбувається в університеті. Я хочу покращення, і я можу це зробити, бо маю і бажання, і можливості.

– Як узагалі проходить виборча кампанія?

– Демократично. Жодного тиску чи інших негативних явищ я не відчуваю. Мені здається, що кількість кандидатів – сім – говорить про демократичність і відкритість. Хочеш – балотуйся, ніяких питань не виникає. Давай інтерв’ю, проводь зустрічі. Єдине, про що просили, – не озвучувати неправдиві факти.

– Як вам, єдиній жінці серед кандидатів-чоловіків?

– У чомусь складніше, у чомусь простіше. У світі зараз тенденція софт-пауер, м’яка сила. Давайте згадаємо Камалу Гарріс, віце-президентку США, давайте згадаємо Естонію, де вперше за всю світову історію і президент, і прем’єр-міністр – жінки. Жінка-керівник – це в тренді. Я як жінка можу бути лідером, що об’єднає колектив. Я до всіх ставлюся однаково, і до мене ставляться однаково рівно.

– Філософське запитання, яке я люблю не менше, ніж про хабарі. Ви щаслива людина?

– Так! Я – мама двох синів, у мене є чоловік, який мене підтримує, живі батьки. У мене є брат, невістка, два племінники й одна племінниця, у мене є друзі – їх небагато, але вони вірні й надійні. Люди сприймають мене позитивно і згадують теплим словом. Мене люблять студенти – принаймні так вони кажуть, – а я люблю їх. За сумісництвом я працюю в Донецькому національному медичному університеті, тому маю змогу спілкуватися зі студентами з інших країн, бачити інші культури і традиції. Тому я – щаслива людина.

З іншого боку, я – доволі неспокійна і невгамовна, завжди ставлю собі планку і досягаю її.

О 16:00 щонеділі ми надсилаємо лист, у якому пишемо про головні події тижня, що минув (пріоритет - Кіровоградщина, але згадуємо і про всеукраїнські, якщо вони мають якесь відношення до області). У повідомленні також - анонси на наступний тиждень.


Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.