Справа кропивничанки, засудженої за вбивство доньки: докази слідства

18 березня Кропивницький апеляційний суд розглянув апеляцію захисту Олени Добродій і ухвалив залишити рішення суду першої інстанції в силі. Жінку, звинувачену у вбивстві своєї 12-річної доньки, продовжили примусово лікувати в обласній психіатричній лікарні.

Цим текстом ми нічого не стверджуємо. Лише пропонуємо вам першу частину історії, в якій тісно переплелися безумство і любов, психічні розлади й холоднокровна (за версією слідства) спроба замести сліди злочину.

Коротко

Близько 10:00 8 грудня 2017 року 12-річна кропивничанка Катя Добродій пішла нібито в школу з дому на вулиці Івана Богуна, 159 (Стара Балашівка), і не повернулася.

[caption id="attachment_95273" align="alignleft" width="310"] Катя Добродій. Фото з архіву бабусі дівчинки Надії Гордової[/caption]

12 грудня поліцейські знайшли її тіло біля насосної станції в Обознівці Кропивницького району. Як повідомили згодом у поліції – зі слідами насильницької смерті, понад 70 ран. Правоохоронці порушили провадження за фактом умисного вбивства.

13 грудня матері дівчинки Олені Добродій офіційно оголосили про підозру.

У квітні 2018 року справу Олени Добродій направили до суду. Процесуальний керівник у кримінальному провадженні за фактом умисного вбивства дитини затвердив клопотання про застосування щодо жінки примусових заходів медичного характеру.

13 лютого 2019 року Кіровський районний суд Кропивницького ухвалив застосувати до Олени Добродій примусове лікування.

https://cbn.com.ua/2021/04/15/olena-dobrodij-yakshho-katyu-vbyla-vse-taky-ya-to-hotila-b-znaty-tse-napevno/

На чому ґрунтується обвинувачення

Позиція прокуратури детально викладена в ухвалі Кіровського райсуду від 13.02.2019. CBN уважно її простудіювало.

Встановлено, що Олена Добродій жила з двома доньками і чоловіком (старшій, Каті, він був вітчимом) на старій Балашівці. Близько сьомої ранку 8 грудня 2017 року вона на власному авто Daewoo Matiz відвезла чоловіка на зупинку, а молодшу доньку - до дитсадка. О сьомій тридцять Олена повернулася додому. Зібрала Катю до школи і, «перебуваючи у хворобливому стані, що позбавляв її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, з невстановлених слідством мотивів вирішила вчинити її вбивство» (тут і далі - цитати з ухвали Кіровського суду).

Точний час смерті дівчинки слідство не знає. За даними державного обвинувача, у проміжок з 7:30 до 10:30 Олена Добродій взяла кухонний ніж і почала наносити ним удари Каті. Донька захищалася, прикриваючись правицею, про що свідчать кілька порізів на долоні. Від численних травм (понад 70) Катя померла на місці. Її мати поклала труп у Daewoo Matiz і відвезла до насосної станції в Обознівці, де 12 грудня тіло знайшли поліцейські. Причому взуття дівчинки було чистим, а один черевик - зашнурованим, але не зав’язаним.

З тексту ухвали: «У зв'язку з психічними розладами вона [Олена Добродій] майже не пам'ятає події, що проходили у її житті з листопада 2016 року до середини грудня 2017 року. За цей період запам'яталися лише ті події, які викликали емоційні збудження. Лікування в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні вона проходила в грудні 2016 року, потім - у квітні та серпні 2017 року, але воно їй не допомагало, а від ліків ставало лише гірше, у зв'язку з чим з серпня 2017 року перестала їх зовсім вживати.

Через постійне погане самопочуття, зловживання чоловіка алкоголем, несприятливі умови для проживання у зв'язку з відсутністю води, життя її стало нестерпним, та вона декілька разів хотіла здійснити самогубство, для чого і просила у завідувача відділення анестезіології онкодиспансеру засіб Дитилін».

Вітчим Каті, у свою чергу, повідав у суді про такий випадок: «Одного дня зателефонувала [Катя] та повідомила, що мама пішла з дому, взявши з собою сумку. [Катя] зустріла маму на зупинці та на її питання, куди вона збирається, остання її відштовхнула і поїхала геть. Протягом трьох днів [Олену] не могли знайти, але потім вона повернулась сама і сказала, що не пам'ятає, де вона була. Тоді [Олена] знову лікувалася, їй оформили інвалідність, вона звільнилась з роботи і була вдома. Вдруге [Олена] зникла на два дні з дому батьків і з'явилась за місцем проживання. Коли вони поклали її в лікарню, у неї в сумці були знайдені мотузка і ніж».

Про дивну, а іноді й зовсім не адекватну поведінку Олени Добродій розказав і завідувач відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру, де обвинувачена працювала анестезіологом: «Під час відпустки у грудні 2016 року в [Олени Добродій] стався перший випадок її хвороби. [Олена Добродій] просила їй допомогти, говорила про галюцинації, що до неї приходить жінка, яку вона боїться, різнокольорові павуки великих розмірів. У подальшому [Олена Добродій] перебувала на лікуванні, вони як могли всім колективом її підтримували фінансово. Так вони спілкувалися до квітня, коли відбулося засідання профспілкового комітету про переведення [Олени Добродій] на іншу роботу, так як вона не могла на той момент працювали анестезіологом, для цього потрібно було контактувати з людьми. Рішенням комітету було вирішено залишити [Олену Добродій] в оргметодкабінеті, куди вона і була переведена і де працювала до серпня 2017 року. У подальшому за власним бажанням вона звільнилась». Після звільнення, за словами завідувача, Олена приходила до відділення й намагалася поцупити з кімнати для зберігання ліків препарат Дитилін, призначений для зупинки дихання. Їй це не вдалося.

Поліція знайшла кров Каті у помешканні Добродіїв та авто. (І в домі, і в легковику хтось намагався прибрати, однак сліди все одно лишилися.) У вітчима Каті - алібі, він 8 грудня «проставлявся» на роботі за день народження молодшої доньки, сестри покійної. (Ввечері 7-го святкування вдома не склалося: за словами глави сім’ї, його дружина була похмурою та одягненою у все чорне.) На руках Олени також виявили садна, що «утворилися від травматичного контакту з тупим об'єктом (об'єктами) з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо, і від нігтьових пластинок пальців рук» (прозорий натяк на те, що Катя, захищаючись, пошкрябала матір).

Сусіди Добродіїв бачили Олену в день убивства вдома, а один з них ще й помітив, як вона відкривала ворота. О 10:53 8 грудня 2017 року Daewoo Matiz (за номерами, належить Олені Добродій) проїхав у напрямку насосної станції повз розташовану неподалік агрофірму, об 11:15 - повернувся назад. На запису з камери спостереження розібрати, хто за кермом, неможливо, однак суд констатував: авто перебувало у розпорядженні Олени, адже вдома, крім неї і Каті, нікого більше не було.

Сама Олена Добродій у суді заявила, що Катя 8 грудня 2017-го пішла до школи, і більше вона її не бачила. «Халатом, який висів у ванній кімнаті та на якому також знайшли кров, тривалий час ніхто не користувався, тому кров могла потрапити туди давно та будь-яким способом. Води в будинку не було, тому всю білизну вона возила прати до батьків, а вологе прибирання проводила дуже рідко. Звідки з'явилася кров на сидіннях машини, вона пояснити не може. <...> Як їхній автомобіль міг з'явитися на відео від 08.12.2017, вона пояснити не може. Вона не причетна до загибелі її доньки, обох доньок вона любить та не могла заподіяти їм нічого поганого», - сказано в ухвалі.

Суд узяв до уваги слова кількох свідків про неврівноваженість, а іноді й агресивність Олени Добродій та висновок експерта про наявність у неї психічного розладу. Вкупі з іншими доказами це дозволило трактувати історію таким чином: «...суд вважає доведеними раніше викладені обставини вчинення [Оленою Добродій] суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КК України, яке відповідно кваліфікується як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - малолітній дитині, вчинене з особливою жорстокістю». Вердикт - примусове лікування у психіатричній лікарні з суворим наглядом.

Що далі?

На думку суду, істину встановлено. Олена Добродій свою провину не визнає. «Як би там не було – хвора я чи ні, але шкоди своїй дитині я ніколи не заподію. За три роки моєї вини як такої не доведено», – сказала вона під час розгляду апеляції.

CBN знайшло можливість поспілкуватися з Оленою Добродій, хай і заочно. Жінка написала листа, у якому спробувала відповісти на всі запитання журналіста. Читайте на сайті вже скоро.