Голова правління ВАТ «Кіровоградгаз» Сергій Осінський: «Зараз ціна на газ – найнижча за останні багато років»

2964
кількість переглядів

24 грудня 2019 року Наглядова рада «Кіровоградгазу» припинила повноваження голови правління компанії Олександра Гладкого. Через кілька днів стало відомо, що цю посаду обійняв колишній заступник голови Кіровоградської ОДА Сергій Осінський.

Він народився 8 грудня 1978 року в Олександрії. Має вищу освіту – Дніпропетровський національний університет ( 2001), «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», менеджер-економіст. Працював на різних посадах у бізнесі. До призначення на посаду заступника голови ОДА (12 березня 2019-го) очолював Агенцію регіонального розвитку Кіровоградської області.

Журналіст CBN поспілкувався з Сергієм Осінським про ситуацію в компанії, постачання газу населенню й підприємствам, а також про плани на майбутнє.

ВАТ «Кіровоградгаз» у цифрах

7 філій, 12 дільниць, понад 1400 працівників.

Загальна кількість абонентів в області – 250 тисяч.

Протяжність газових мереж Кіровоградщини – близько 4200 кілометрів.

Під час опалювального сезону населення Кіровоградщини споживає в середньому 40 мільйонів кубометрів газу щомісяця.

– Ви прийшли працювати у ВАТ «Кіровоградгаз» в якості кризового менеджера, не маючи жодного стосунку до газової сфери. Що було найскладнішим спочатку?

– Те, що в добі – лише двадцять чотири години. Мені катастрофічно не вистачало часу. Це були новорічні свята, і були серйозні зміни в самій газовій сфері України. Але були чіткі завдання від Наглядової ради і бачення, як їх реалізувати. Щодо досвіду роботи в газовій сфері: я ж був запрошений працювати не слюсарем. У нас є багато людей, які мають значний стаж роботи саме безпосередньо на лініях розподілення газу. Вони прекрасно виконують свою роботу. Мене покликали працювати, в першу чергу, з економічною складовою діяльності підприємства. Призначенню передувала низка співбесід. І Наглядова рада ухвалила відповідне рішення.

Запевняю вас, що і професійні особливості галузі на сьогодні мені вже добре відомі й зрозумілі. Я люблю поповнювати свій багаж знань. Тепер у ньому є достатньо і про газ та все, що пов’язано з безпекою і якістю його транспортування.

– Що змінилося в роботі компанії з уведенням карантину?

– Легше нікому не стало, лише складніше. Ми вчимося жити по-новому, вчимося захищати себе і своє оточення, вчимося працювати дистанційно. Під час жорсткого карантину ми не мали доступу до помешкань, тобто можливості перевіряти показники лічильників. Зараз, коли карантин трохи пом’якшили, ми працюємо на повну, але з дотриманням усіх вимог Міністерства охорони здоров’я.

– Абоненти ж можуть, напевно, сплачувати онлайн?

– Так, через «Приват24», через QR-код на платіжках, через особистий кабінет на сайті. Всі можливі способи оплати нині працюють.

– До речі, про оплату. З якими тарифами ввійдемо у новий опалювальний сезон?

– Треба розуміти, яке маємо ми відношення до тарифів. Ціна на розподіл – наша тема. А ціна на газ відокремлена в нинішньому році. З початку року тариф оператора ГРМ (газорозподільних мереж. – Авт.) відокремили від ціни на газ. Ціна на газ регулюватиметься в ринкових умовах. Наш тариф був затверджений ще торік і складав одну гривню дві копійки на перше півріччя 2020-го та мав складати гривню чотирнадцять копійок на друге. Але після громадських слухань НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. – Авт.) підвищила тариф для населення лише на дві копійки. Планового підвищення на дванадцять копійок не відбулося.

– Яке має відношення «Кіровоградгаз» до тарифів, пересічному користувачу – все одно. Йому головне – скільки треба платити.

– Я розумію. Зараз ціна на газ – найнижча за останні багато років.

– І з чим це пов’язано? Все ж дорожчає.

– Це і загальна ситуація в світі, і конкуренція, яка зараз є в Україні. Хай ціна й надалі буде якомога меншою.

– Як часто проводиться профілактика газових мереж?

О 10 ранку 21 червня у житловій дев’ятиповерхівці на вулиці Соломії Крушельницької в Києві стався вибух газоповітряної суміші. 40 сімей лишилися без житла, п’ятеро людей загинули.

– Мережі вже досить застарілі, їх почали будувати ще у 1975 році. Профілактика потрібна постійна. Навіть під час жорсткого карантину ці роботи не зупинялися. Працівники виходили, обстежували газопроводи. Після випадку на Позняках ми ще раз підняли це питання до статусу найважливішого.

От Долинська, наприклад. Там є кілька будинків, зведених за чеським проектом. Газові мережі проходять у них окремими вентиляційними шахтами. Вентиляції там насправді вже давно немає, тому всі ці мережі – в неналежному стані. Ці будинки знаходяться на балансі комунального підприємства Долинської, але місто не виділяє кошти, не проводяться ремонтні роботи. Я вважаю, що слід провести ретельну експертизу, і в цьому мають бути зацікавлені й самі мешканці, й органи місцевого самоврядування. Ми зі свого боку робимо все можливе в межах компетенції. Ситуація, що сталася в Києві, не має повторитися ще десь.

Ще до нещасного випадку у столиці ми оголосили тендер на закупівлю тимчасових лічильників – щоб на час, поки проводиться повірка, ми ставили не гумову трубку, а тимчасовий лічильник, який унеможливлює витік газу.

– Чув, у вас є якась ідея щодо єдиного контролера…

– Вона прийшла мені в голову з початком карантину, коли ми всі опинилися в ізоляції. В чому полягає ідея? Щоб контролер однієї з організацій, – «Кіровоградгазу», обленерго чи водоканалу, – приходячи до абонента, мав можливість зняти показники всіх лічильників одночасно. Це зменшить навантаження на абонентів, адже не потрібно чекати на прихід кожного окремого контролера. Це також підвищить якість і оперативність зняття показників. Інформацію контролери передаватимуть в онлайн-режимі зі смартфонів чи планшетів.

Відбулася вже зустріч з цього приводу між керівниками компаній, які працюють на Кіровоградщині. Ми почали перемовини з цього приводу, і сподіваюся, що знайдемо можливість об’єднати зусилля.

– Є шанси, що ця ідея реалізується?

– Є шанси, бо вона насправді потребує набагато менше зусиль, ніж створювати окреме підприємство, укладати з ним договір і так далі. Моя ідея передбачає, що контролери в кожного підприємства залишаються, просто їм додаються функції фіксації показників лічильників інших компаній. Ще раз: створення окремого підприємства не планується, всі контролери лишаються на своїх місцях, але в них при цьому ще і зростуть зарплати, бо зніматимуть показники не лише «своїх» компаній.

– Що загалом змінилося у ВАТ «Кіровоградгаз» з моменту вашого приходу на посаду?

– Півроку – це і мало, і багато водночас. Почали приділяти максимум уваги стану мереж. Уваги потребують і втрати, які були на підприємстві, через людську недбалість і застарілість обладнання. Підприємство втрачало величезні обсяги газу, не розуміючи, куди. Деякі і приватні абоненти, і комерційні використовували газ поза лічильником. Ми шукаємо ці випадки, ретельно досліджуємо вузли обліку, знаходимо порушення й досі.

– Крадуть газ, тобто.

– Крадуть. Є, скажімо, приватна газова автозаправка, яка споживала не дуже багато газу. Але, як тільки комерційний вузол обліку винесли за її межі, обсяги споживання зросли в кілька разів.

Ще хочу сказати. Не про плюси й мінуси, може, за півроку, але дуже важливе. Платежі від населення є основним джерелом нашого доходу. Це те, за рахунок чого ми працюємо, платимо заробітні плати, утримуємо мережі тощо. На жаль, сьогодні рівень оплати від населення знижується постійно. А ми не можемо дозволити собі не виконувати якісь функції.

Ну і не тільки населення. Кропивницький «Теплоенергетик», наприклад, заборгував нам, проте я впевнений, що очільник міста Андрій Павлович Райкович добре володіє ситуацією. Я переконаний, що як мудрий керівник громади він допоможе комунальному підприємству знайти вихід з цієї ситуації. Адже йдеться про добробут і комфорт містян. Ми перебуваємо в нормальному діалозі. Приємно, що є розуміння.

Що змінилося в самій компанії? З самого початку року ми витрачали кошти, щоб покращити робочі місця наших працівників. Заробітна плата, на жаль, не відповідає середній по Україні, але ми шукаємо можливості. Було підвищення у квітні, нам також вдалося не піти на чотириденний графік роботи, як це було багато років поспіль. Ми не маємо заборгованості з зарплати. Сподіваюся, що до кінця року ми ще раз зможемо підвищити зарплати нашим працівникам, купуючи при цьому спецодяг і робочий інструмент тощо.

– Повторення ситуації з відключенням теплостачальних підприємств від газу можливе?

– Теоретично можливо все. Але я навіть думати не хочу, що таке може статися знову. Торік була техногенна катастрофа у Світловодську, коли все місто замерзало. Змінилися умови роботи, з’явився тариф на розподіл – він є і для теплогенеруючих підприємств. Є певна заборгованість перед нами, але я вірю в те, що за літні місяці ця ситуація буде виправлена.

– Вірите, чи є тенденції до погашення боргів?

– Завжди хочеться вірити в хороше.

– Філософська відповідь!

– Скажу так: є певний рух до погашення, але хотілось би більшого. Щомісяця заборгованість того ж «Теплоенергетика» зростає більш ніж на чотири мільйони гривень. На сьогодні вони винні нам двадцять мільйонів.

– Лише «Теплоенергетик» заборгував?

– Ні, звісно. Це найбільший боржник, але борги є і в інших: в Олександрії, Світловодську… Складно назвати місто, яке може похизуватися тим, що повністю розрахувалося з ВАТ «Кіровоградгаз».

– І в «Кіровоградгазу» є борги…

– Вони автоматично виникають через те, що ми не отримуємо в повному обсязі оплату. Тариф – економічно обґрунтований, у ньому враховані наша інвестпрограма на відновлення та модернізацію мереж, заробітна плата. Отримуючи ці кошти в повному обсязі, ми могли би розраховуватись з оператором газотранспортної системи України. Сума нашого боргу до червня зростала досить сильно, зараз процес зростання ми призупинили і прораховуємо, як вийти на нуль. А після того – і це є одним з моїх головних завдань на посаді – будемо знижувати втрати, щоб, відповідно, знижувати борги.

– Про яку суму йдеться?

– Близько 79 мільйонів гривень. Ця сума накопичилася з початку року. Змінилася система оплати за розподіл газу: ми отримуємо одну дванадцяту щомісяця. Взимку ж обсяги споживання газу були набагато більшими. Ситуація має вирівнятися з часом.

– Ви говорите про модернізацію мереж, ремонти. Я правильно розумію, що про газифікацію нових населених пунктів можна і не питати?

– Державних програм з газифікації немає. Будь-яка газифікація відтак можлива лише за умов зацікавленості населеного пункту. Ми все це можемо робити, але потрібна зацікавленість жителів і місцевої влади.

– У 2008 році мої колеги вирішили намалювати на ватмані схему, яким чином газ з місця видобутку потрапляє до кінцевого споживача. І заплуталися в безчисленних фірмах, фірмочках і компаніях. Зараз ця схема простіша чи ще складніша?

– Простіша, мабуть. Є оператор газотранспортної системи. Його мережі – це артерії, якими йде газ. І є регіональні облгази – ті капіляри, якими газ доходить до кінцевого споживача. Ми отримуємо газ високого тиску й підключаємось до розподілу. Мені здається, що схема – не надто складна.

– Було багато інформації про фінансові махінації з боку попереднього керівництва. Чим усе завершилось?

– Є звернення до правоохоронних органів. Це суто їхнє питання, про жодне рішення з цього приводу я не знаю.

Моя мета приходу в «Кіровоградгаз» – зробити компанію економічно ефективною, прозорою і діджиталізованою. Між іншим, ми зараз практично повністю вже перейшли на цифровий документообіг.

– Банальне запитання, яке я молодших колег вчу ніколи не ставити. А сам спитаю: які плани на майбутнє?

– Не банальне, а дуже складне і цікаве. Хочеться зробити так, щоб… Ні, не те. Хочеться, щоб, коли прийде час і я зміню місце роботи, наступний керівник, проаналізувавши стан справ у компанії, сказав: «Так, було зроблено багато хорошого». Робота на посаді голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» для мене – ще і виклик: привнести сюди свій досвід, навчити людей відповідати за роботу й пишатися нею. Може, це знову філософська відповідь, але я справді хочу зробити цю компанію кращою.

Фото Ігоря Філіпенка, CBN

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.